Не лікувати гайморит небезпечно!
Гайморит - це запалення верхньощелепних (гайморових) навколоносових пазух. Є формою синусита, що найбільш часто зустрічається. Більшість людей знає, що при цій хворобі часто роблять досить неприємний прокол (пункцію), більш точну інформацію мають лише ті, хто її переніс.
На що ж, у першу чергу, необхідно звертати увагу з появою симптомів запалення носоглотки, особливо у випадку з гайморитом, щоб почати своєчасне лікування захворювання? Про це розповість доцент кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім.А.А.Богомольця, кандидат медичних наук Юлія Валерієвна Дєєва.
- Що ж є причинами гаймориту?
- Це інфікування вірусами (при ГРВІ), бактеріями (стрептококи, стафілококи, хламідії), грибками (аспергілами). А також розростання лімфоїдної тканини - аденоїдів є частою причиною гаймориту у дітей. Поліпи є ознакою гаймориту у дорослих.
Можуть викликати гайморит і хронічні захворювання ротоковтки (фарингіт і тонзиліт, або ангіна). Карієс верхніх кутніх зубів є причиною одонтогенного гаймориту. Ще одна з причин - уроджені аномалії пазух, носової порожнини, а також скривлення носової перегородки. Також загальне зниження імунітету.
- Як і багато захворювань, гайморит буває гострим і хронічним. Які симптоми дозволяють точно встановити діагноз?
- Гострий гайморит виникає як наслідок перенесених інфекційних захворювань (кір, скарлатина, грип) або ж як наслідок запальних захворювань у ротовій порожнині.
Хронічний гайморит виникає при тривалому ігноруванні симптомів гаймориту. Також при відсутності належного лікування гострий гайморит перетворюється на хронічний. Він характеризується тривалим нежитем, що не піддається лікуванню традиційними методами і засобами, перманентною закладеністю носа та частими головними болями. З'являються також болі в області очниць, які стихають при переході в лежаче положення.
Явні симптоми хронічного гаймориту - припухлість повік і запалення в області слизової оболонки ока (кон’юнктивіт).
Якщо детальніше, гайморит виникає в результаті закупорки отворів, через які гайморова пазуха з’єднується з носовою порожниною. У результаті порушується аерація й очищення від слизу верхньощелепної пазухи. Це приводить до формування запального процесу, причиною якого можуть бути мікроорганізми, що накопичилися.
Гострий гайморит починається з різкого підвищення температури тіла (до 38-39°С) і ознобу (рідко температура зберігається нормальною або субфебрильною); загальної інтоксикації; болів в області ураженої гайморової пазухи, кореня носа, вилиць і чола, які можуть «віддавати» у скроню. При натисканні на ці частини обличчя біль посилюється.
Головні болі можуть бути й розлитими, особливо при двосторонньому гаймориті; порушення носового дихання з «хворої» сторони, дихання ротом при двосторонній поразці; виділення з носа. Залежно від їхнього характеру розрізняють катаральний гайморит (слиз) і гнійний гайморит (виділяється гній, що містить мікроби та лейкоцити).
Ознаки хронічного гаймориту проявляються тільки в період загострення. Це можуть бути головні болі такої ж локалізації, як і при гострій формі, а також за очима. Болі при гаймориті зменшуються у положенні лежачи та під час сну. Інтоксикація і підвищена температура також характерні для періоду загострення. У результаті стікання слизу та гною по задній стінці ковтки можливим є їхнє влучення в респіраторні шляхи. Це супроводжується нічним кашлем, що не піддається лікуванню відхаркувальними і протикашлевими препаратами. Крім того, при хронічному гаймориті вражається шкіра навколоносових ходів, внаслідок постійного подразнення витіканнями і витиранням. Шкіра стає розпушеною, розм'якшеною та розмоклою, можуть з'являтися тріщини й припухлості.
- Чи можливе швидке лікування гаймориту, і як?
- Залежно від виду гаймориту лікування включає наступні процедури. Прийом антибактеріальних препаратів. Для того щоб визначити, які антибіотики краще призначати при гаймориті, досліджують чутливість мікроорганізмів до них.
Але оскільки ця методика довгострокова, то при гаймориті призначають антибіотики широкого спектра дії.
Актуальною є й розробка раціональних схем комплексного лікування при запальних захворюваннях лор-органів, що включає не тільки антибактеріальні препарати, але й засоби, які впливають на імунологічний статус і підвищувальні показники природної антиінфекційної резистентності (стійкості).
Пацієнтам призначається комплексне лікування, що включає антибіотикотерапію («Цефтриаксон» протягом 7 днів) і противірусну терапію з використанням не менше 3 тижнів препарату «Протефлазид», що відповідає зазначеним вимогам. Імуномодулююча активність «Протефлазиду» виражається в підвищенні резистентності організму до вірусних інфекцій, відновленні показників імунітету.
Також призначають засоби, що знижують набряк і звужують судини. Це можуть бути краплі називін, галазолін, тизин. Спреї від гаймориту: можуть містити антибіотики, кортикостероїди, цикламен («Синуфорте»). Але варто пам'ятати, що ці ліки можуть пересушувати слизову, що приводить до порушення стінок судин носа і живлення епітелію. Тому після застосування таких спреїв і крапель варто воложити слизову за допомогою аерозолів, що містять морську воду - «Аквамарис», «Х’юмер» та інших.
У домашніх умовах, один з найголовніших методів лікування гаймориту - це промивання носа. При цьому використовуються слабкі сольові та содові розчини, а також антисептики (фурацилін, хлоргексидин), відвари трав.
Більш ефективним є промивання носа за допомогою апарата «зозулі». Принцип його дії заснований на переміщенні рідин з порожнини в порожнину за рахунок нагнітання й паралельного видалення за допомогою насоса. Ці процедури дозволяють здійснювати лікування гаймориту без проколу. Інгаляції при гаймориті сприяють відновленню дихання, зняттю набряку й запалення, а також фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, ультразвук, лазер та інші).
Якщо необхідно, призначають жарознижуючі препарати.
Якщо буде потреба, робиться пункція - прокол, що дозволяє відновити порушену взаємодію між верхньощелепними пазухами і порожниною носа.
При хронічному гаймориті лікування найчастіше виконуюють за допомогою оперативного втручання. Це стосується анатомічних порушень носової порожнини і навколоносових пазух, поліпів, аденоїдів.
- Чи можна боротися з гайморитом народними методами?
- Велика увага приділяється лікуванню гаймориту народними засобами. Особливо це є доречним, коли виникає гайморит при вагітності.
Однак народні засоби теж варто застосовувати з обережністю. Краще, якщо їх призначить лікар. Самолікування може привести до цілого ряду ускладнень.
- Можете їх перелічити, щоб відразу було ясно, що з гайморитом жартувати не можна?
- Звичайно, це серйозне захворювання, і зволікання тут може привести, у найкращому разі - до отиту, у гіршому - до захворювань головного мозку, таких як менінгіт, абсцес, до деяких захворювань серця і нирок. Може викликати орбітальні ускладнення - флегмону орбіти (очниці), а також остеомієліт.
- Напевно існує профілактика гаймориту, що це за заходи?
- Профілактика гаймориту, як і інших видів синуситу, має бути спрямована на попередження переохолодження, правильне й повне лікування застудних захворювань (зокрема нежитю). Доречним буде також загартовування і зміцнення імунітету.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8152 |
© Газета Домовик 2012-2023