Розторопша. Чи настільки вона корисна, як про це говорять?
Батьківщина розторопші - Південна Європа, як бур’ян вона широко поширена в Середземноморських країнах, Малій і Середній Азії, на Кавказі, південних районах Росії і Західному Сибіру. Росте рослина і в Україні.
Уявіть собі,»...сидить голівка з колючками, схожа на голівку морського їжака, але вона довша останньої. Квітки у неї фіолетового кольору, а насіння схоже на зерна сафлору красильного...». Це відомо про неї з описів Діоскоріда - грека за походженням, який багато мандрував разом з римською армією при імператорові Нероні, займаючись військовою медициною, колекціонуванням і визначенням рослин. Основна його праця - «Про лікарські речовини».
Розторопша дуже декоративна, як величезна медуза, що сіла відпочити на грядці. Цвіте в липні-серпні. Збирати її починають, коли обгортки кошиків засихають, насіння набуває темно-коричневого забарвлення з білими плямами. Кошики зрізають, підсушують і вимолочують з них насіння.
Необхідно ще додати, що траву розторопші використовують також як зелене добриво або для компосту. Її квіти можуть прикрасити будь-який зимовий букет. Вона не боїться шкідників. Якщо ви посадите розторопшу на власній ділянці, отримаєте подвійну огорожу.
Але головне - це лікувальні властивості рослини. Лікарською сировиною вважаються зрілі плоди розторопші, але так само цілющими є сік трави і корінь. Олія, екстракт і шрот насіння благотворно впливають на обмін речовин, підвищують опірність організму до різних захворювань, мають антиалергенні властивості, а також такі властивості, що знижують токсикацію, завдяки унікальному набору Омега-3- полінасичених жирних кислот в оптимальному співвідношенні. Виявлено також антиоксидантну, антимутагенну і ранозагоювальну дію олії розторопші.
Практично повна відсутність токсичності і приємний смак її плодів дає можливість використовувати порошок з них як сурогат кави й у виробництві лікувально-профілактичних хлібобулочних і кондитерських виробів.
Олія розторопші в поєднанні з іншими компонентами природного походження використовується в косметичних композиціях для посилення обмінних процесів і відновлення нормального стану шкіри, догляду за запаленою шкірою, що зазнала термічного впливу або дії ультрафіолетових променів.
На основі флаволігнанів, виділених з насіння розторопші, створені всесвітньо відомі препарати для лікування і профілактики гепатитів, цирозів печінки, уражень токсичного характеру: “Карсил”, «Силібінін», «Легалон», «Силібор» і «Здравушка».
Застосовується розторопша і в народній медицині. Вона вважається найсильнішим засобом при різних хворобах печінки: цирозі, жовтяниці, ураженнях її алкоголем, ліками, токсинами, радіацією.
Застосовується при холециститах, запаленнях жовчних протоків і жовчнокам’яній хворобі, хворобі селезінки, щитовидки, крові, а також при відкладенні солей, розширенні вен, набряках, водянці, ожирінні, радикуліті, болях суглобів, геморої, алергічних захворюваннях.
У дерматології олію розторопші використовують при лікуванні вітиліго, псоріазу, облисіння, вугрів.
У народній фітотерапії відвар коріння застосовують при зубному болі (полоскання), проносі, катарах шлунка, затримці сечі, радикуліті і судомах.
Сік листя п’ють при коліті, запорах і як жовчогінний і сечогінний засіб.
Борошно з насіння розторопші знижує показник цукру в крові, очищає кров, допомагає вилікувати варикозне захворювання. Дуже важлива властивість розторопші — вона не має протипоказань і побічних дій!
КІЛЬКА ДОМАШНІХ РЕЦЕПТІВ:
При хворобах печінки у дітей: 1 ст. л. насіння залити 1 склянкою гарячого молока, довести суміш до кипіння, настояти ніч, а вранці знову довести до кипіння.
Пити по чверті склянки 4 рази на день через 1 годину після їжі.
Для виведення токсичних речовин і запобігання ураження печінки: 2 ст. л. подрібненої сировини залити 0,5 л кип’ятку, настояти ніч.
Пити по 3/4 склянки 3 рази на день.
При гепатитах: 30 г розтертого на порошок насіння варити на повільному вогні в 0,5 л води доки не википить половина води. Пити по 1 ст. л. кожну годину, починаючи з 8 до 20 години.
Курс лікування — 21 день, 2 тижні — перерва, і знову пити 21 день.
При захворюваннях печінки: сухий порошок насіння по 1 ч. л. вживати 4-5 разів на день.
Курс лікування 40 днів, перерва 14 днів і так півроку-рік.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2942 |
© Газета Домовик 2012-2023