Що таке ожиріння?
Статистика стверджує, що в сучасних високорозвинених країнах від значного надлишку жирової тканини страждає 6-8 відсотків жителів, а від помірного її надлишку - 20-30 відсотків. До всіх незручностей, як відомо, ожиріння чревате розвитком різних захворювань. Що ж таке ожиріння і як з ним боротися? На це питання ми попросили відповісти фахівця - кандидата медичних наук Людмилу Володимирівну Лозу.
- Чому виникає ожиріння?
- Сучасна наука пояснює виникнення ожиріння так: якщо енергія, що надходить в організм із їжею, більша, ніж витрачається організмом, то надлишок енергії перетворюється на жир. Існують два типи ожиріння: гіпертрофічне й гіперпластичне. При гіпертрофічному ожирінні відбувається збільшення розмірів жирових клітин без істотного росту загальної їхньої кількості в організмі. Звичайно це ожиріння виникає в зрілих літах і не характеризується дуже великим надлишком жирової тканини. Гіперпластичне ожиріння з'являється в ранньому дитинстві й розвивається за рахунок збільшення кількості жирових клітин.
Залежно від причин виникнення виділяють кілька форм ожиріння: аліментарне, гіпоталамічне й ендокринне. Аліментарне ожиріння є найпоширенішим. При цій формі виникають підвищення апетиту (аж до булімії), звичне переїдання, що веде до підвищеного утворення й відкладення жиру в жировій клітковині. Ендокринне ожиріння зустрічається набагато рідше і пов'язане з порушенням функцій ендокринних залоз (підшлункова, щитовидна, гіпофіз, статеві залози). У цих випадках необхідне спеціальне обстеження ендокринологом. Крім призначення ендокринолога, цим пацієнтам також показана дієтотерапія.
- Як визначається ступінь ожиріння?
- Залежно від тяжкості ожиріння ділиться на чотири ступені. При I ступені ожиріння надлишок ваги складає від 10 до 29 відсотків ідеальної ваги. При II ступені ожиріння надлишок ваги складає 30-49 відсотків. Задишка більш виражена, виникає при звичайних рухах, а іноді й у спокої. При III ступені ожиріння (надлишок ваги - від 50 до 99 відсотків) людина стає важкохворою, зі зниженою працездатністю, аж до інвалідності. Такі пацієнти малорухомі, мляві, часто ведуть ізольований спосіб життя. Живіт у них значно збільшений у розмірах, часто звисає вниз. При цьому ступені ожиріння пацієнти з'їдають, як правило, величезну кількість їжі (поліфагія).
При IV ступені зайва вага перевищує 100 відсотків. При цьому люди, як правило, мають потребу в сторонньому догляді, є повними інвалідами. При IV ступені ожиріння виникають численні порушення діяльності серцево-судинної системи, часто спостерігається так званий синдром Піквіка, що проявляється у вигляді дихальної недостатності.
- Як позначається збіль-шення кількості жирової тканини на стані організму в цілому?
- Цей процес підсилює руйнуючий вплив жирової тканини на багато органів і системи. Це часто приводить до серйозних ускладнень, що несуть загрозу працездатності та навіть життю людини. Відомо, що хворі ожирінням в 3-4 рази частіше, ніж при нормальній вазі, занедужують цукровим діабетом, у два рази частіше страждають захворюваннями печінки й серцево-судинної системи.
Ожиріння - це системне захворювання, тому майже всі органи й системи можуть страждати від нього в тім або іншому ступені. У минулому столітті вчені нарекли ожиріння вбивцею в старості.
- Які захворювання прогресують при ожирінні в першу чергу?
- У першу чергу при цій хворобі страждає серцево-судинна система. Кожна гладка людина - потенційний пацієнт кардіолога. Тучність, власне, і є причиною підвищеної смертності таких людей. Серце гладких людей має "поперечне положення", тому що діафрагма розташована більш високо, ніж при нормі, а в загальному розміри серця більше нормальних. Крім того, жир відкладається між листками перикарда, стає як би футляром, а жир, що утворюється між м'язовими волокнами серця, викликає їхню дистрофію. Все це перешкоджає нормальній роботі серця. Смерть від серцево-судинних захворювань при ожирінні спостерігається у два рази частіше, ніж при нормальному й зниженому харчуванні.
Але найгрізнішими серцево-судинними поразками є атеросклеротичні зміни в судинах.
Розвиток атеросклерозу прямо пов'язаний з порушеннями жирового обміну: підвищенням рівня холестерину в крові, а також тригліцеридів і ліпідів. Атеросклероз судин приводить до розвитку таких грізних захворювань, як інфаркт міокарда та гіпертонічна хвороба. У цьому випадку профілактикою атеросклерозу є правильне, збалансоване харчування. За спостереженнями фахівців, у пацієнтів уже після тижневої білково-овочевої дієти нормалізується рівень холестерину в крові, значно поліпшується загальне самопочуття.
Кожний четвертий товстун страждає гіпертонічною хворобою. Середня тривалість життя при ожирінні в літньому віці скорочується приблизно на 12 років.
Життєва місткість легенів при ожирінні знижується через те, що жир, котрий відклався в черевній порожнині, приводить до підвищення внутрішньочеревного тиску і здавлювання діафрагми.
Легені гладких людей у порівнянні з легенями людей з нормальною вагою тіла роблять у два рази більшу роботу. Тому рятування від зайвих кілограмів у значній мірі поліпшує функціональний стан легенів і тим самим сприяє лікуванню таких захворювань дихальної системи, як хронічний бронхіт і бронхіальна астма.
Ось чому із упевненістю заявляю, що приведення ваги тіла до норми є зцілювальним впливом на весь організм.
- Що це таке - хірургічне лікування ожиріння?
- Коли консервативні методи не дають бажаного ефекту, а стан хворого погіршується, встає питання про застосування більш радикальних - хірургічних методів. Показаннями до хірургічного втручання можуть служити також деякі супутні захворювання, які властиві людям, що мають значну зайву вагу (цукровий діабет другого типу, артрози суглобів, важка гіпертонія тощо).
"Золотим стандартом" у світовій баріатричній хірургії є три види операцій, виконані лапараскопічно, що дозволяє істотно скоротити період післяопераційної реабілітації та знизити ризик ускладнень.
Введення внутрішлункового балона. У шлунку балон заповнюється рідиною і, таким чином, зменшує розмір шлунка, що знижує об'єм прийнятої їжі та збільшує почуття насичення.
Бандажування шлунка. За допомогою спеціального бандажа шлунок ділять на 2 частини: велику і малу, регулюючи обсяг їжі, що надходить, через спеціальний порт, виведений на передню черевну стінку.
Також ефективним є шунтування шлунка. Операції спрямовані на створення малого шлунка й вимикання із травлення дванадцятипалої кишки та частини тонкого кишечнику.
Яку саме тактику лікування вибрати має визначити тільки лікар, з огляду на історію хвороби, медичні показання й протипоказання в кожному індивідуальному випадку.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 6454 |
© Газета Домовик 2012-2023