Лимонник китайський: гарна та корисна ліана в саду
Лимонник китайський (лат. Schisandra chinensis) є видом роду Лимонник сімейства Лимонникові, що зустрічається в дикій природі на узліссях і прогалинах хвойно-листяних і листяних лісів, у вузьких долинах струмків і гірських річок, на старих гарах і вирубках Кореї, Японії, Китаю та Далекого Сходу.
Росте лимонник групами, утворюючи зарості і піднімаючись у гори на висоту до 600 м над рівнем моря. У культурі лимонник китайський вирощують дуже давно: у лікарських цілях його почали культивувати як мінімум за 250 років до нашої ери.
Рослина являє собою кучеряву листопадну ліану довжиною до 15 м зі стовбуром діаметром до 2,5 см і пагонами, покритими буро-коричневою корою, що лупиться на старих, і блискучою та гладкою на молодих. І пагони, і листя лимоннику мають характерний цитрусовий аромат, через який рослина одержала свою назву.
Листя лимоннику щільне, зворотнояйцевидне або еліптичне, з клиноподібною основою і нечисленними та неявно вираженими зубцями по краях. Із пагонами листя з'єднане рожевими або червоними черешками довжиною до 3 см.
Запашні восковидні білі роздільностатеві квітки діаметром до 2 см на квітконіжках, що никнуть, розташовуються по 3-5 штук у пазухах листя. Збірний кистеподібний плід довжиною до 10 см складається з їстівних кулястих двонасінних ягід червоного кольору кислого смаку. Ягоди китайського лимоннику теж мають характерний для рослини запах. Ниркоподібне насіння лимоннику китайського зберігає схожість тільки до весни.
ВИРОЩУВАННЯ
Вирощування лимоннику китайського й догляд за ним здійснюється не тільки в лікарських цілях, але й для прикраси ділянки, оскільки рослина має високі декоративні якості. У районах з теплим, м'яким кліматом лимонник висаджують у жовтні, а в більш суворих районах - наприкінці квітня або початку травня. Професіонали рекомендують саджати відразу як мінімум три рослини на відстані 1 м одна від одної. Якщо ви хочете виростити ліану поруч із будинком, відступіть від стіни 1-1,5 м, щоб на лимонник не капала вода з даху.
Лимонник віддає перевагу легкому, але багатому перегноєм, зволоженому і дренованому ґрунту. Рослина тіньовитривала, але буде краще розвиватися на добре освітленому місці.
Розмножується лимонник китайський насінням, поросллю і кореневими живцями, однак усі властивості материнської рослини зберігаються тільки при вегетативному розмноженні.
У якості посадкового матеріалу використовуються двох-трирічні саджанці, у яких при висоті пагонів усього 10-15 см добре розвинена коренева система. Перед посадкою більш рослі пагони саджанця укорочують до 3 бруньок, а коріння підрізають до 20-25 см.
Посадкову яму для лимоннику китайського копають діаметром 60-70 см і глибиною не менше 40 см. На дно укладають шар дренажу з керамзиту, битої цегли або щебенів товщиною 10 см, а для заповнення ями готують ґрунтову суміш з рівних частин перегною, листяного компосту і дернової землі, додавши в неї 200 г суперфосфату, півкілограма деревного попелу і ретельно перемішавши. Перед посадкою на дренажний шар насипають гіркою ґрунтову суміш.
Занурте коріння саджанця в глиняну бовтанку, на відро якої слід додати 1 л коров’яку, і розташуйте рослину на горбку таким чином, щоб її коренева шийка після посадки виявилася на рівні поверхні. Розправте коріння лимоннику і заповніть яму підготовленим родючим ґрунтом. Потім утрамбуйте ґрунт у пристовбурному колі й рясно полийте, а коли вода всотається, засипте прикореневу лунку перегноєм або торфом. Саджанці китайського лимоннику приживаються дуже швидко, але бажано спочатку захищати їх від яскравого сонця, забезпечити регулярний полив і вечірні обприскування в суху погоду.
Посадка лимоннику китайського й догляд за ним нетрудомісткі і не віднімуть у вас багато часу. Основними заходами щодо догляду є полив, розпушування ґрунту, видалення бур'янів, підживлення, обприскування в затяжну суху спеку й обрізка.
У період вегетації лимонник поливають часто й рясно: під рослину за один раз виливають 6-7 відер води. На наступний після зволоження або дощу день потрібно розпушити ґрунт навколо ліани й видалити бур'янисту траву. Не зневажайте вечірнім обприскуванням китайського лимоннику в спеку. Особливо в цій процедурі бідують молоді ліани. Щоб запобігти швидкому випаровуванню вологи із ґрунту, краще завжди тримати пристовбурне коло під мульчею з органічного матеріалу.
Підживлювати китайський лимонник починають із третього року життя: протягом весни й літа один раз на дві-три тижні в ґрунт вносять розчин органічних добрив – коров'ячого (1:10) або курячого (1:20) посліду. Після листопаду під кожний кущ вносять по 100 г деревного попелу і по 20 г суперфосфату з наступним закладенням на глибину близько 10 см з обов'язковим наступним поливом ґрунту в пристовбурному колі. 1 раз на 2-3 роки під кожну рослину на глибину 6-8 см зашпаровують компост із розрахунку 4-5 кг на м2.
Лимонник китайський, оскільки він є ліаною, вирощують на шпалерах, які встановлюють у рік посадки рослини. Таке розміщення гілок і пагонів дозволяє сонячним променям краще освітлювати рослину, і це сприяє формуванню більших плодів і збільшенню врожаю. Якщо вирощувати лимонник без опори, він навряд чи буде плодоносити. Висота шпалер має бути 2-2,5 м. Відстань між стовпами витримують близько 3 м, а з'єднують їх між собою трьома рядами горизонтальних дротових напрямних, нижня з яких натягається на висоті 50 см від землі. Пагони закріплюються на опорі віялом. На зиму лимонник китайський зі шпалер не знімають.
Обрізати лимонник починають на третій рік після посадки, коли розвиток його кореневої системи змінюється посиленим ростом пагонів. При першій формуючій обрізці на кущі залишають від 3 до 6 найміцніших і правильно розташованих пагонів – майбутній кістяк рослини, а інші пагони вирізують на рівні землі. Надалі обрізку лимоннику китайського здійснюють два рази на рік: восени й улітку. Восени, після того, як з рослини обпаде усе листя, вирізують слабкі, хворі, що неправильно ростуть і засохлі пагони, що утворилися за літо. Видалити потрібно й ту частину лози, яка активно плодоносила останні три роки.
Улітку лимонник обрізають тільки в тому випадку, якщо рослина утворила занадто багато молодих пагонів. Професіонали радять обрізати гілки на 10-12 бруньок від краю. Крім того, потрібно щорічно боротися з кореневими паростками, а також регулярно заміняти старі кістякові гілки новими сильними пагонами із прикореневої порослі.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ
Лимонник має гарний імунітет і при дотриманні агротехніки та гарному догляді дуже рідко вражається захворюваннями. Стійкий він і до шкідників. Однак якщо вам дістався інфікований посадковий матеріал, потрібно бути готовими до протистояння із хворобами. Найчастіше лимонник зазнає поразки плямистостями, борошнистою росою й фузаріозним зів'яненням.
З плямистостей лимонник китайський вражають рамуляріоз і аскохітоз. Коричневі розпливчасті плями й крайка на листях – основні ознаки цих хвороб. Хворе листя потрібно видалити і спалити, а ліану обробити фунгіцидом на основі міді.
Борошниста роса покриває листя й стебла рослини неохайним білястим нальотом. У результаті розвитку захворювання листя лимоннику передчасно обпадає. Вражає борошниста роса також пагони, бутони й коріння лимоннику китайського. При виявленні її симптомів потрібно видалити все уражене листя, а рослину обробляти порошком сірки й розчином кальцинованої соди доти, поки ліана не поправиться. Інтервали між обробками – 7-10 днів.
Фузаріоз може вразити лимонник у будь-якому віці, але частіше це лихо трапляється з молодими рослинами. Причиною хвороби є, як правило, інфікування посадкового матеріалу. Проявляється зів'янення утворенням гниючих ділянок на кореневій шийці й коріннях рослини. Стебла лимоннику темніють, стоншуються, листя жовтіє і обпадає, і ліана гине від закупорки судин. Вилікувати китайський лимонник від фузаріоза не можна, але не допустити розвитку хвороби цілком можливо, якщо перед посадкою обробити посадковий матеріал розчином фунгіциду, а ґрунт – Триходерміном. Якщо рослина все-таки занедужала, її доведеться видалити і спалити, а здорові кущі обробити розчином марганцівки.
Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4861 |
|
© Газета Домовик 2012-2023