Нехитрий і корисний овоч селера
Дуже багатьом знайома ця рослина. Хтось регулярно вживає її в їжу, а хтось з різних причин зовсім не їсть. І дарма. Адже селера - це не тільки корисний продукт, але й лікувальний засіб.
У коренеплодах і листях селери містяться цінні амінокислоти - аспарагін і тирозин, а також вітаміни К, Е, групи В - тіамін, рибофлавін, провітамін А - бета-каротин, вітамін С - аскорбінова кислота, вітамін РР - нікотинова кислота, ряд мікроелементів і ефірних олій (особливо в листях). Специфічний смак селері надає апіол.
Селера буває кореневою, листяною і черешковою. Найоптимальнішим на дачній і присадибній ділянках є вирощування селери кореневої, у неї їстівні й зелень, і бульба. У процесі росту бульби зелень по краях варто обривати й використовувати в їжу. Якщо необхідно, можна вирощувати й листяну селеру, але в невеликих кількостях, тому що це має сенс лише у випадку, коли вона піде на продаж. Надземна частина листяної нічим не відрізняється від кореневої, тільки корінець у їжу не вживається. Черешкова селера теж дуже корисна, але вимагає особливого догляду.
Зупинимося на кореневій селері. З огляду на те, що вегетаційний період її вирощування складає 180-230 днів, то у відкритий ґрунт краще висаджувати розсаду. Це краще починати, коли вже встановиться тепла погода, із середньодобовою температурою +8...10°С, і заморозки вже не передбачаються. Хоча деякі сорти витримують нетривалі заморозки навіть до -4°С.
Висаджувати розсаду найкраще в похмурий день вранці. У процесі пересадження в грядку важливо залишати між рослинами по 30 сантиметрів з кожного боку і не заглиблювати крапку росту. При дотриманні цих умов коренеплід виросте великим без зайвих придаткових коренів. А після посадки в ґрунт рослини необхідно добре полити. Якщо передбачаються нічні похолодання, тоді кожний сіянець можна зверху накрити обрізаною пластиковою пляшкою.
Не забувайте також, що коренева селера любить вологу. Тому не можна допускати пересихання ґрунту під нею. Протягом усього літа, аж до збирання врожаю, землю на грядці з селерою необхідно підтримувати вологою. А поливають селеру під корінь. І не забудьте про підживлення. Селеру потрібно підживлювати чотири рази за сезон. Перші підживлення допомагають розсаді вкоренитися й почати інтенсивне зростання, наступні сприяють укрупненню коренеплоду. Отже, через тиждень після висадження розсади селеру підживлюють трав'яним настоєм, потім через 12-14 днів - настоєм коров'яку або курячого посліду. Наприкінці липня можна підживити суперфосфатом, а коли почне зав'язуватися головка - розчином борної кислоти.
А поки рослини невеликі, потрібно час від часу рихлити ґрунт між рядками. Тільки в жодному разі не можна підсапувати кореневу селеру. Фахівці рекомендують: як тільки коренеплід почне товщати, кілька разів відгребти від нього зайву землю. Звільняючи від неї коренеплід, можна виявити бічні корінці, що йдуть горизонтально у сторони від головного круглого кореня. Їх краще підрізати ножем, щоб не заважали головному кореню рости вшир і не псували вигляд бульби.
Листя кореневої селери можна вживати в їжу, але тільки влітку його краще не чіпати, а лише на початку вересня, коли коренеплід почне швидко збільшуватися в розмірі, тоді всі крайні листочки зрізують, залишаючи тільки ті, що ростуть вертикально нагору. Збирають селеру пізно, на початку або середині жовтня. Бульбам селери не страшні навіть перші заморозки, вони витримують зниження температури до -3°С.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4307 |
© Газета Домовик 2012-2023