Цибульні премудрості: як зберегти до весни
Щорічно багато городників зіштовхуються з однією й тією ж проблемою - втратами цибулі при зберіганні. Найчастіше це відбувається через хвороби в період дозрівання і збирання врожаю.
Шийкова гниль, біла, сіра, зелена цвілі, склеротинія, фузаріоз - ось неповний список всіх напастей. Як правило, грибні хвороби більш підступні в роки з помірно теплим і вологим літом, особливо якщо дощі припадають на період дозрівання і збирання цибулі. У сухе й тепле літо великий збиток наносять бактеріальні хвороби. Тоді сильніше розвивається і вражає цибулю цибульна муха, що є переносником бактерій, які викликають мокру гниль цибулин.
ШИЙКОВА ГНИЛЬ
Найпоширеніше захворювання ріпчастої цибулі. Викликається паразитним грибом роду Botrytis. Проявляється на рослинах наприкінці вегетаційного періоду та під час зберігання. Розвиток його починається ще в полі. Зараження відбувається головним чином при збиранні.
Під час дозрівання цибулі, коли листя її вилягає, гриб проникає в шийку цибулини. Вражається в першу чергу перезріла та ушкоджена (механічні або нанесені комахами ушкодження) цибуля. При зберіганні захворювання проявляється у вигляді сірих плям, що виникають найчастіше біля шийки цибулини. Тканини її розм'якшуються, стають водянистими, з буруватим забарвленням. Такі цибулини через 1-2 місяці повністю згнивають.
У період зберігання гниль поширюється від хворих цибулин до здорових. У цьому випадку поразка починається з дінця або збоку. Захворювання поширюється особливо швидко при підвищеній вологості повітря та температурі 15-20°С. Хворі цибулини, висаджені на грядку, - основне джерело інфекції. Спори з них потрапляють на здорові рослини, але заражають головним чином листя. При зрізуванні зеленого листя гриб потрапляє в цибулину і починає активно в ній розмножуватися. Розвиток захворювання і його поширення посилюються при прохолодній і вологій погоді. Інфекція зберігається на рослинних залишках і передається із зараженим посадковим матеріалом.
Заходи боротьби. «Здоров'я» цибулі залежить насамперед від агротехніки вирощування, яка повинна сприяти прискоренню її дозрівання. Необхідно підбирати стійкі до захворювання сорти. Рання посадка й посів, а також своєчасне збирання добре вистиглої цибулі (при обрізці залишати шийку довжиною не менше 3-5 см) - тільки на користь. Зібравши врожай, цибулини необхідно належним чином просушити або навіть знезаразити термічно, тобто прогріти перед закладкою на зберігання при температурі 40-45°С протягом 8 годин. Скоростиглі сорти, а також сорти з темнозабарвленою лускою більш стійкі до захворювання.
СІРА ГНИЛЬ
Збудник її - паразитарний гриб роду Botrytis. Вражає більше 50 видів культурних рослин. На ріпчастій цибулі вона з’являється в період росту та при зберіганні. У період вегетації хвороба вражає листя і суцвіття у фазі наливу насіння, що приводить до утворення щуплого насіння зі зниженою схожістю. Під час зберігання сіра гниль проявляється у вигляді мокнучих плям, що покриваються потім сірим пухнатим нальотом грибниці. Як правило, захворювання розвивається на бічних частинах цибулин у місцях ушкодження комахами або механічними травмами. Збудник хвороби глибоко в тканини не проникає, ушкоджуючи лише 1-2 соковиті луски. Інфекція передається при зіткненні під час перебирання. Найбільший збиток гриб наносить у прохолодні роки з надлишком вологи в липні-серпні. Зимує в ґрунті.
Заходи боротьби такі ж, як і з шийковою гниллю.
БІЛА СКЛЕРОЦІАЛЬНА ГНИЛЬ
Вражає рослини ріпчастої цибулі та часнику в полі і при зберіганні. У період вегетації хвороба протікає повільно, заподіюючи основний збиток при зберіганні. У тканині дінця цибулин розвивається рясна щільна біла грибниця з дрібними чорними склероціями. Цибулина стає водянистою і згниває. Гриб добре розвивається при температурі 10-20°С. Зимує в ґрунті та на заражених цибулинах.
Заходи боротьби. Дотримання сівозміни з виключенням культур, що вражаються білою склероціальною гниллю (капуста, морква, томати). Висаджувати цибулю і часник на старому місці можна тільки через кілька років. Восени варто глибоко перекопати ґрунт. Як перед закладкою на зберігання, так і перед посадкою перебрати цибулини і видалити хворі.
ГНИЛЬ ДІНЦЯ ЦИБУЛИН (ФУЗАРІОЗ)
Вражає цибулю ріпчасту, часник і зрідка насінники порею. Хвороба проявляється у вигляді темно-коричневих смужок на листях. Згодом смужки зливаються, у результаті чого листя здобуває темне забарвлення. На помилкових стеблах з'являється рожевий наліт - спори гриба, які звичайно заражають цибулину з дінця. На дінці утворюється рясна біла або трохи рожева грибниця і щільні рожеві подушечки спороношення. Головки часнику розм'якшуються, зубки їх відпадають. Гриб проникає в кореневу систему, корені рожевіють, загнивають і відмирають. Фузаріозна гниль дінця розвивається частіше в роки, коли дозрівання цибулин відбувається при високій температурі ґрунту. Гниль розвивається на заражених цибулинах і при високій температурі зберігання.
Заходи боротьби. Насамперед потрібно використовувати здоровий посадковий матеріал, у період вегетації видаляти з грядки рослини з ознаками захворювання, знищувати післязбиральні залишки і дотримуватися режиму зберігання.
ЗЕЛЕНА ПЛІСЕНЕВИДНА ГНИЛЬ (ПЕНІЦИЛЬОЗ)
Викликається грибами роду пеніциліум, здатними вражати в період зберігання багато видів овочів і фруктів. Зустрічається на цибулі ріпчастій та часнику.
На початку хвороби на дінці або зовнішніх лусках цибулин з'являються коричнюваті водянисті плями. У часнику окремі зубки стають злегка в'ялими, на соковитій тканині з'являються втиснені ясно-жовті плями. Надалі цибулина на дотик здається порожньою, з'являється запах цвілі. Зубочки часнику розм'якшуються, зморщуються, темніють і починають кришитися. На плямах і під сухими лусками утворюється спочатку білуватий, потім зелений або блакитнувато-зелений зернистий наліт. Сильний розвиток хвороби зазвичай спостерігається через 2-3 місяці після початку зберігання. Сприяють поразці різні ушкодження, підморожування та підвищена вологість повітря при зберіганні. Інфекція зберігається в ґрунті на рослинних залишках у вигляді спор.
Заходи боротьби. Ретельно просушувати цибулини перед закладкою на зберігання, намагатися уникати механічних ушкоджень, дотримуватися оптимального режиму зберігання та сівозміни (розміщувати цибулю і часник на колишньому місці тільки через 3-4 роки). Уникнути захворювання допомагає й обприскування посівів і посадок 1%-вою бордоською рідиною на початку червня.
ЧОРНА ПЛІСЕНЕВИДНА ГНИЛЬ (АСПЕРГІЛЬОЗ)
Викликається широко розповсюдженим цвілевим грибом аспергілом чорним. Вражає цибулю, часник, горох, моркву, буряк, томати та багато інших рослин. Зустрічається, в основному, на цибулинах при зберіганні в погано провітрюваних приміщеннях з високою температурою.
Хворі цибулини розм'якшуються, пізніше висихають, іноді вся цибулина муміфікується, між лусками утворюється чорна маса, що порошиться. У сховищі спори можуть зберігатися дуже довго. У сухих умовах та при низьких температурах захворювання розвивається повільно. Чорною цвіллю сильніше вражається недостигла і погано просушена цибуля.
Заходи боротьби. Оптимальний режим зберігання. Термічне знезаражування цибулі й часнику перед посадкою.
БІЛА ГНИЛЬ
Розвивається на цибулі-ріпці під час зберігання. Особливу небезпеку становить у вологі роки. Цибулини в сховищі покриваються білим щільним пластівчастим нальотом з великими нечисленними склероціями яйцеподібної форми. Склероції легко переносять посуху, низькі температури й можуть зберігати життєздатність протягом декількох років. Гриб вражає 2-3 соковиті луски. Інфекція зберігається в ґрунті та на рослинних залишках. Найбільш сильно білою гниллю вражаються підв'ялені, переохолоджені, несвоєчасно зібрані цибулини.
Заходи боротьби. Дотримання сівозміни. Знищення рослинних залишків. Оптимальний режим зберігання.
БАКТЕРІАЛЬНА ГНИЛЬ
Викликається фітопатогенними бактеріями. Захворювання починається, як правило, ще в полі, але масового розвитку досягає в період зберігання ріпчастої цибулі та часнику. Ознаки хвороби, особливо на початку розвитку, видні тільки на поздовжньому розрізі цибулини. Під здоровими зовнішніми лусками виявляється шар з однієї-двох роз-м'якшених, як би запарених і слизьких луски. Через 2-3 місяці цибулина розм'якшується й видає неприємний запах. На зубочках часнику в період зберігання з'являються поглиблені ранки або смужки, що йдуть від дінця нагору. Тканини здобувають перламутрово-жовте забарвлення, стають як би підмороженими. Часник видає типовий гнильний запах.
Причинами поразки мокрою бактеріальною гниллю можуть бути сонячні опіки тканин, ушкодження їх у період збирання. Різка зміна погодних умов при дозріванні (від вологої з помірними температурами до сухої і пекучої), у результаті чого відбувається швидке засихання зеленого листя, також приводить до захворювання бактеріозом. Зберігання цибулі в теплих і вологих умовах посилює розвиток гнилі і може привести до повторного поширення інфекції. Протягом вегетації основними переносниками бактерій можуть бути цибульна муха, цибульна журчалка, нематода та ін. Інфекція зберігається в ґрунті та на рослинних залишках уражених цибулин.
Заходи боротьби. Дотримання сівозміни, повернення цибулі та часнику на колишнє місце через 3-5 років. Правильне збирання, сушіння й зберігання цибулин. Проведення захисних заходів від шкідників. Збір і знищення рослинних залишків. Протравляння цибулі-сівка та цибулі-маточника на насіння 1%-вим розчином мідного купоросу (10 г на 10 л води) шляхом занурення в розчин на 15-20 хвилин.
Перераховані вище хвороби рідко зустрічаються в чистому вигляді. Як правило, вони розвиваються у вигляді змішаних гнилей.
ЩО Ж ПОТРІБНО РОБИТИ, ЩОБ ЗНИЗИТИ ВТРАТИ ЦИБУЛІ ПРИ ЗБЕРІГАННІ?
Насамперед, на своєму городі необхідно ввести сівозміну й чергувати овочеві культури так, щоб цибуля поверталася на колишнє місце не частіше, ніж на четвертий рік.
Ріпчаста цибуля відрізняється підвищеною вимогливістю до родючості ґрунту. Це пояснюється тим, що її коренева система має невелику поглинальну поверхню. Кращими для цибулі є багаті гумусом суглинні та супіщані ґрунти, а також незапливаючі чорноземи. Особливо важливими для цієї культури є гарні фізичні властивості ґрунту - рихлість, достатня вологоємність.
Цибуля дуже чутлива до кислотності ґрунту. Оптимальна кислотність для неї коливається в межах рН 6,0-7,0, але навіть невелике збільшення кислотності сильно шкодить розвитку та росту цибулі: листя стає дрібним, ясно-зеленим з жовтіючими верхівками. Ґрунт ділянок з підвищеною кислотністю необхідно вапнувати, розміщаючи цибулю на 2-3-й рік після внесення вапняних матеріалів.
Рослина гарно озивається на внесення добрив, але при їхньому використанні необхідно враховувати, для яких цілей вирощується цибуля. Так, вносити свіжий гній на ріпку недоцільно, оскільки він викликає посилене наростання вегетативної маси і затримує визрівання цибулин. А при вирощуванні цибулі на перо внесення перепрілого гною в певному сполученні з мінеральними добривами сприяє найкращому росту.
На бідних гумусом ґрунтах можна вносити невеликі дози органіки з осені. Найкраще використовувати перегній, по 4-5 кг/м2, торфогнійний компост, 5-8 кг/м2, і, як виключення, свіжий гній у дозі 30-40 т/га.
Мінеральні добрива під цибулю вносять залежно від вмісту живильних речовин у ґрунті. Оскільки вона негативно реагує на високу концентрацію солей мінеральних добрив, то фосфор і калій необхідно вносити під зяб, 2/3 азоту під передпосівну підготовку ґрунту й 1/3 у вигляді 2-3-х підживлень. Останнє підживлення азотом необхідно виконувати не пізніше 20 червня.
Кращі попередники для цибулі - культури, під які вносили великі дози органічних добрив - огірки, гарбуз, кабачок, рання капуста. Сама ж ріпчаста цибуля є гарним попередником для всіх овочевих культур.
Багато чого у зберіганні цибулі залежить і від оброблюваного сорту. Не забувайте виконувати заходи щодо захисту посівів від цибульної мухи.
Зниженню втрат при зберіганні сприяють своєчасне збирання і якісне дозарювання цибулин. Цибулю варто збирати, коли у 80% рослин поляже листя і почнеться його всихання. Запізнювання зі збиранням приводить до вторинного росту коренів, що також знижує лежкість цибулин. При післязбиральній обрізці цибулин залишають 4-5 см помилкового стебла вище плічок цибулини. При обрізці коренів намагайтеся не зачепити і не травмувати дінце.
Зберігати цибулю найкраще в сухих приміщеннях при температурі 0-3°С. У кімнатних умовах збільшуються втрати від природного збитку, викликаного посиленим диханням і всиханням луски.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 10867 |
© Газета Домовик 2012-2023