Чи можна при лікуванні заміняти ліки на інші?
Лікарська терапія має на увазі використання різних препаратів на основі тієї або іншої діючої речовини. І найчастіше в людей вдома уже є базовий набір засобів для лікування різних розповсюджених хвороб. Приміром, судинозвужувальні краплі для носа. Також у домашній аптечці завжди можна знайти жарознижуючі, засоби від хвороб ШКТ, антигістамінні і т.д.
Бувають ситуації, коли в процесі лікування препарат закінчується. Але є в аптечці й другий, здавалося б, схожої дії. Чи можна й надалі використовувати його? Або слід купувати строго той ж засіб тієї ж торговельної марки?
Лікування захворювання може містити в собі не медикаментозну й медикаментозну терапію. Перша містить у собі дотримання лікувально-охоронного режиму, тобто людина повинна більше відпочивати, при необхідності дотримувати постільного режиму, особливо в період температури, висипатися й не перевтомлюватися як розумово, так і фізично. Також вона має на увазі правильне харчування й іноді, за показниками, фізіопроцедури.
Медикаментозна терапія має на увазі використання лікарських засобів. Якщо людина занедужує на певну хворобу, лікар призначає йому лікування за допомогою медичних препаратів. Але в процесі лікування може виникнути ситуація, коли один препарат потрібно замінити іншим. І отут важливо розуміти, у чому різниця.
Відштовхуватися необхідно від того, що завжди є оригінальний препарат, який містить у складі унікальну молекулу розробленого лікарського засобу. Цей препарат пройшов максимальну кількість досліджень і першим був виведений на фармацевтичний ринок. Він найбільш вивчений, у нього доведені фармакокінетика й біоеквівалентність (хімічна структура й процес метаболізму ліків в організмі), висока ефективність при лікуванні конкретного захворювання. Усе це прописане в інструкції до засобу, відзначають терапевти.
Крім того, на ринку присутні й дженерики (генерики). Це відтворена лікарська речовина, по хімічній формулі максимально ідентична оригінальному препарату. Наприклад, краплі в ніс на основі ксилометазоліна. Вони можуть бути різноманітними: є оригінальні, а є дженерики. При цьому торговельні марки можуть бути різними.
І в такому випадку, звичайно, якщо в людини закінчується препарат на основі ксилометазоліна, можна взяти інший засіб на тій же основі й використовувати його. Це в жодному разі не є відхиленням від лікування, воно використовується лише в силу того, що один препарат закінчився. Але на що обов’язково треба звертати увагу? Важливо, щоб оригінальний препарат і дженерик збігалися по біоеквівалентності й фармакоеквівалентності.
Фактично це означає, що препарат на заміну повинен збігатися з першим по хімічній формулі й мати ту ж діючу речовину в складі, а також бути схожим по своїй дії.
Якщо виробник лікарського препарату синтезує й випускає ліки, що перевірені в клінічному дослідженні на біо- і фармакоеквівалентність із оригінальним препаратом, і якщо отримані близькі результати, то цей препарат (дженерик) ефективний і може застосовуватися в лікуванні. Треба дивитися інструкцію, треба дивитися діючу речовину.
Те, наскільки дженерик буде біо- і фармакоеквівалентним оригіналу, прямо залежить від того, наскільки фірма-виробник чесна перед своїми покупцями і яку саме кількість активної субстанції (речовини) вона додає у свій продукт. Якщо ж є якісь сумніви із приводу заміни, то можна додатково проконсультуватися зі своїм лікарем.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2918 |
© Газета Домовик 2012-2023