Поліомієліт: будьте пильними!
Давно переможене в нашій країні захворювання недавно знову заявило про себе. Пару місяців тому Мінздрав одержав з женевської лабораторії ВООЗ підтвердження двох випадків захворювання поліомієлітом у Закарпатській області. На момент виявлення паралічу одній дитині було чотири роки, другій - 10 місяців. Обидві дитини не були вакциновані від поліомієліту.
Не пройшло й трьох тижнів після цієї події, як в Україні почалася додаткова вакцинація одночасно по всій країні, і відбувається вона тільки в медичних установах, де є стаціонарні або мобільні вакцинальні кабінети. Здавалося б, підстав для тривоги немає, але ворога, все-таки, потрібно знати в обличчя. А тому ми звернулися за роз'ясненнями до фахівця - кандидата медичних наук, доцента Ніни Миколаївни Олійник.
- Що таке поліомієліт і чим викликане це захворювання?
- Поліомієліт є гострим інфекційним вірусним захворюванням, що вражає нервову систему. Основний удар при поліомієліті доводиться на сіру речовину спинного мозку. Крім цього, вірус поліомієліту викликає запальну поразку слизової кишечнику та носоглотки на кшталт кишкової інфекції або ГРЗ.
Джерелом зараження поліомієлітом може стати хворий, незалежно від форми захворювання, а також безсимптомний носій вірусу. Вірус поліомієліту передається через забруднені руки, їжу, воду, побутові приналежності. Можливим є також зараження поліомієлітом при купанні в забрудненій водоймі. Віруси зберігають життєздатність у воді, молоці, фекаліях тривалий час - до 4 місяців.
- Хто більше за всіх підданий ризику занедужати поліомієлітом?
- Поліомієлітом найчастіше занедужують маленькі діти (як правило, до шести років), але можуть боліти й дорослі. Передача вірусу поліомієліту відбувається, як правило, через брудні руки фекально-оральним шляхом через високу концентрацію збудника у фекаліях зараженої людини. Крім того, не виключений повітряно-краплинний механізм зараження.
- Як проявляється недуга?
- Першими ознаками поліомієліту найчастіше бувають біль у горлі, кашель і нежить, що супроводжуються нудотою, блювотою та рідким стільцем. Крім цього, дуже часто спостерігається різке підвищення температури тіла. Людина почуває нездужання й утому. Крім загальтоксичних ознак захворювання, характерним для поліомієліту симптомом є параліч м'язів. Параліч діафрагми може привести до серйозних порушень дихальної функції, що може стати причиною смерті людини від поліомієліту.
- Як виглядає процес розвитку захворювання?
- Інкубаційний період поліомієліту триває від 5-ти днів до 12-ти, рідше - від 2-х до 35-ти днів. Поліомієліт відомий у двох формах: непаралітичній та паралітичній. Непаралітична форма характеризується катаральними проявами (болі в горлі, нежить, кашель), короткочасною лихоманкою, а також явищами диспепсії (рідкий стілець, блювота, нудота). Усі симптоми захворювання звичайно проходять через кілька днів.
Можливий також інший варіант непаралітичного поліомієліту у вигляді серозного менінгіту, що характеризується легким перебігом.
Поліомієліт у непаралітичній формі є найнебезпечнішим для оточуючих, тому що хворий може не здогадуватися про причину своєї хвороби, однак збудник при цьому поширюється в навколишньому середовищі з тією же інтенсивністю, що й у випадку паралітичного поліомієліту.
- Не такий страшний звір, як говориться, а чи можна теж саме сказати про паралітичну форму недуги?
- На жаль, ні - ця форма захворювання набагато під-ступніша і небезпечніша. Паралітичний поліомієліт розділяють на чотири стадії: препаралітична; паралітична; відбудовна; стадія залишкових явищ. Тривалість препаралітичної стадії поліомієліту складає від 3-х до 5-ти днів. Початок захворювання гострий. Різко підвищується температура. У перші дні захворювання (близько трьох днів) відзначаються головний біль, фарингіт, нежить, загальне нездужання.
З'являється так звана ригідність м'язів попереку та шиї, що виражається в надмірній напруженості кістякових м'язів (скоротившись, м'язи тривалий час залишаються твердими).
Крім того, виникає хворобливість у м'язах, які надалі будуть паралізовані. Стан хворого стрімко погіршується, посилюється головний біль, з'являється підвищена чутливість на всі види подразнення, свідомість поплутана.
Паралітична стадія поліомієліту проявляється у вигляді млявих паралічів зі зниженням тонусу уражених м'язів, частковими обмеженнями або повною неможливістю активних рухів, відсутністю рефлексів сухожиль. Розвиток паралічів супроводжується болями в м'язах без втрати чутливості.
Наслідком паралічу діафрагми та дихальних м'язів, а також ушкодження довгастого мозку є важкі розлади дихання, що становлять серйозну небезпеку для життя хворих. Смертність при поліомієліті складає до 14 відсотків. У хворих, що вижили, паралітична стадія триває до п'ятнадцяти днів.
- Як довго проходить процес відновлення при поліомієліті?
- Відбудовний період при поліомієліті триває до трьох років, але може займати й кілька місяців. Відновлення м'язових функцій спочатку йде швидко, потім сповільнюється.
На стадії залишкових явищ поліомієліту спостерігаються стійкі мляві паралічі, контрактури та деформації тулуба й кінцівок, атрофія м'язів. Відомо, що чверть хворих поліомієлітом у паралітичній формі стають інвалідами.
- Наскільки складна діагностика захворювання?
- Діагноз поліомієліту встановлюють, виходячи з клінічної картини, епідеміологічних передумов (контакт з хворими поліомієлітом, літній час) і лабораторних даних.
Діагностика непаралітичних форм поліомієліту та препаралітичної його стадії, до появи рухових розладів, дуже скрутна. При підозрі на поліомієліт фекалії та кров необхідно досліджувати на присутність вірусу.
- Як проводиться лікування хворих поліомієлітом?
- Специфічних методів лікування поліомієліту не існує. Хворі з підозрою на поліомієліт госпіталізуються.
У препаралітичний і паралітичний період захворювання хворим потрібен суворий постільний режим.
Для зменшення деформацій паралізовані м'язи захищають шинами. До уражених м'язів прикладають вологу гарячу тканину. У випадку паралічу ковткових м'язів необхідне своєчасне відсмоктування із глотки секрету. Параліч м'язів, що беруть участь у дихальному процесі, вимагає проведення штучної вентиляції легенів.
- У чому складається профілактика недуги?
- Щоб захистити себе від поліомієліту, не слід купатися в забруднених водоймах. Молоко необхідно вживати тільки в кип'яченому або пастеризованому вигляді, знищувати мух і надійно захищати від них продукти харчування. Величезне значення в профілактиці поліомієліту має вакцинація, що дає довічний імунітет.
Ефективність оральної поліомієлітної вакцини - 50 відсотків при застосуванні її однократно. Трикратне введення цієї вакцини дозволяє одержати 95-відсотковий ефект.
Як правило, для імунізації рекомендують застосовувати живу оральну вакцину (вакцина Сейбина), через кращий імунітет, що вона дає.
Вакцина вважається досить безпечною, однак спостерігалися найрідші випадки (один на кілька мільйонів) паралітичного поліомієліту, пов'язані частіше з першим і набагато рідше - з другим щепленням живою оральною вакциною. У більшості випадків це відбувалося при введенні першої дози вакцини у людей з імунодефіцитом.
У зв'язку з цим у наш час переходять на ІПВ - інактивірувану полівалентну вакцину Солка. Ця вакцина дає набагато менший захист організму, однак дозволяє уникнути паралітичної стадії захворювання. Даних про серйозні ускладнення після застосування ІПВ немає, можливі невелика припухлість і хворобливість у місці введення.
До складу обох поліомієлітних вакцин включені всі три існуючі типи вірусу, що забезпечує захист від усіх можливих варіацій захворювання.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4140 |
© Газета Домовик 2012-2023