Небезпеки в селі та на дачі

НЕЗНАЧНІ ТРАВМИ

У селі малюку, особливо якщо він непосида, буде де повеселитися. Він залізе на кожне дерево, побігає по дахах всіх будов, забереться на кожний паркан. Все це приводить до появи дрібних травм, таких як порізи, садна та подряпини.

Медики радять при наданні першої допомоги дитині промити спершу ушкоджене місце чистою водою з милом, запобігши зараженню інфекцією. Якщо садно дуже забруднене, його можна промити перекисом водню, а для обробки подряпин підходить антисептичний лосьон. Потім необхідно висушити шкіру та накласти суху пов'язку з марлі і приклеїти лейкопластир. Це збереже поріз у чистоті, поки він буде гоїтися.

ПАРНЕ МОЛОКО

Всі матері повинні пам'ятати, що парне молоко становить небезпеку.

Якщо господарка, що тримає вдома корову, не дотримується всіх умов утримування худоби та здійснює доїння в несанітарних умовах, у молоко можуть потрапляти збудники всіляких інфекційних захворювань аж до личинок гельмінтів.

На замітку. Бактерії-збудники бруцельозу здатні існувати в коров'ячому молоці до 45 днів, у бринзі - 60 днів, а в маслі, кисляку, вершках і свіжих сирах - протягом усього строку їхньої придатності.

Одним з найнебезпечніших захворювань, яким може нагородити парне молоко, є бруцельоз. Наслідки даної інфекції дуже неприємні: вражається нервова та серцево-судинна системи, порушується робота кістково-суглобного апарата. Також інфекція іноді приводить до інвалідності.

Коментар Миколи Лапшина: «Необхідно обов'язково кип'ятити парне молоко. Не можна купувати продукт у невідомих бабусь на вулицях і ринках, тому що штамп ветеринарного контролю не може гарантувати якість. Помітивши перші ж симптоми отруєння, приміром, понос, треба скоріше звернутися до лікаря».

БДЖОЛИНИЙ МЕД

У сусідів своя пасіка і ви уявляєте, як ваша дитина наїсться свіжого натурального меду, що містить багато різних вітамінів?

Мед має бактерицидні, антибактеріальні та протизапальні властивості. Він містить цукор, мінеральні речовини, ферменти, мікроелементи, вітаміни K і H, біологічно активні речовини та фолієву кислоту. Але треба дотримуватися обережності, тому що навіть невелика кількість меду здатна спровокувати потужну алергійну реакцію у маляти. До речі, дітям у віці до півтора років мед давати взагалі не рекомендовано.

Коментар Миколи Лапшина: «Алергія на мед обумовлена тим, що у цьому продукті життєдіяльності рослин і бджіл майже завжди міститься пилок квітів, з яких брався нектар. Алергія на пилок сьогодні не рідкість, причому не тільки у дітей, але і у дорослих людей.

Ще однією причиною появи алергійної реакції на мед є присутність у складі очеретяного цукру. Це обумовлено тим, що бджолярі зловживають цукровими підгодовуваннями для бджіл. Несприятливі реакції можуть бути викликані також хімічними речовинами, що використовуються для боротьби з бджолиними захворюваннями, а також ліками, які бджолярі застосовують для обробки бджолиних вуликів».

Фахівці рекомендують спочатку дати малюкові 1/3 ч. л. меду, простеживши за його реакцією: чи не з'явилися висипання або сверблячка. Якщо нічого подібного не відбулося, можна починати давати дитині по 1 ч. л. меду щодня.

ЗАХВОРЮВАННЯ ВІД ТВАРИН

Перед відправленням дитини в село варто провести з нею інструктаж. Одним з перших пунктів повинна бути заборона тискати свійських тварин, яких у селах зазвичай предостатньо.

Зрозуміло, багато міських дітей, побачивши сінник, захочуть повалятися на ньому і похуліганити. Робити цього не можна, тому що сіно є комфортним середовищем перебування для кліщів, які швидко чіпляються лапками за одяг дитини, доповзають до затишного містечка на тілі та присмоктуються. Варто пам'ятати, що кліщ переносить усілякі інфекції та бактерії.

Існує чимало захворювань свійських тварин, які небезпечні і для людини.

Сказ. Одне з найнебезпечніших захворювань. Вірус передається разом зі слиною в момент укусу, при одержанні садна або рани на шкірі або слизовій оболонці. Відбувається поразка нервової системи, що проявляється агресивністю, порушеннями координації рухів, паралічем м'язів кінцівок і дихальної мускулатури. Сказ приводить до смерті. Переносниками є всі тварини, у тому числі їжачки та білки.

Дерматомікози. Інакше кажучи, стригучий лишай. Збудниками захворювання є малюсінькі патогенні гриби, що вражають шкіру та шерстний покрив. У собак і кішок лишай проявляється утворенням округлих облисілих ділянок на поверхні шкіри. В основному на вухах і мордочці. Тісно контактуючи з такою твариною, людина з легкістю може заразитися.

Гельмінтози. Також їх називають глистами або гельмінтами. Вони паразитують у різних тканинах і органах собак і кішок, однак в основному живуть у шлунково-кишкових трактах. Глисти легко переходять від тварин дітям, які дуже люблять обіймати кішок, кроликів та іншу живність.

Для профілактики глистів всім членам родини необхідно приймати призначені медикаменти двічі на рік. Краще робити це в березні та у вересні. І не забувайте давати таблетку своєму чотириногому другові або друзям, якщо їх кілька.

Орнітоз. Це інфекційне захворювання людина отримує від інфікованих птахів. Воно потрапляє через дихальні шляхи. Переносниками збудників зазвичай є дикі водоплавні птахи та голуби. Контактуючи з домашніми качками, курами та індичками, дикі птахи заражають їх. Якщо птах мало рухається, його пір'я скуйовджене і він погано клює корм, то до нього краще дітей не підпускати.

Будьте пильними і не забувайте прихопити в село аптечку.

Коментарі: 0 шт.

Переглядів: 7208

Подобається: 0 | Не подобається: 0

Також у розділі «Традиційна медицина» Які ліки брати з собою у подорож? Надлишок вітаміну D - загроза для життя П'ять речей, які крадуть нашу енергію Чим можна заразитися через кондиціонери Продукти, які провокують апетит