Обліпиха
У древній індійській, тибетській, монгольській медицині вона займала почесне місце. Її вважали універсальною і використовували для загоєння зовнішніх і внутрішніх ран, лікували органи дихання, серцево-судинну систему, поліпшували загальний стан при авітамінозах і фізичних навантаженнях.
З лікувальною метою використовують плоди, листя, гілочки, кісточки. Плоди збирають у стадії повного дозрівання і лише тільки після настання морозів їх струшують на підстелений під кущ брезент або яку-небудь іншу тканину. Строк зберігання заморожених плодів - шість місяців.
Обліпиха - справжня "скринька" різних вітамінів. Наприклад, вітаміну С у ній стільки ж, скільки в чорній смородині, а каротину значно більше, ніж у морквяному соку і самій моркві - до них ще потрібно додавати олію, а в обліписі олії предосить.
Відвар насіння обліпихи - прекрасне проносне. З цією ж метою можна використовувати листя. Крім того, листя застосовують для ванн і припарок при ревматичних і подагричних болях.
Соком зі свіжих ягід змазують ділянки шкіри з ерозіями й виразками.
Обліпихова олія знайшла широке застосування в лікуванні захворювань прямої кишки (тріщин, проктиту, ентероколіту), для готування лікувальних свіч. Вона незамінна в лікуванні опіків, а головне - у гінекології для лікування ерозії шийки матки, запальних процесів у ній.
Протипоказання при лікуванні обліпихою: гострий холецистит, усі захворювання підшлункової залози, схильність до поносів.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4741 |
© Газета Домовик 2012-2023