Масниця: історія та традиції свята
Цього року Масниця пройде з 7 по 13 березня. Потрібно встигнути повеселитися в цей тиждень, тому що вже з 14 березня почнеться Великий піст.
У церковному календарі Оліїстий тиждень - це сім днів готування до Великого посту, найдовшого та найсуворішого в році. Протягом семи днів щодня печуться млинці й подаються з різними начинками. Але є й невелике обмеження: під час Масниці дозволені молочні продукти, але м'яса вже не їдять.
ЯЗИЧЕСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ
У часи язичества Масниця була святом проводів зими та зустрічі весни, за часом вона збіглася з тижнем, що передує Великому посту. Наші предки обряджали в жіночий одяг Масницю - опудало із соломи з масляним млинцем або сковородою в руках (від млинця, круглого і масляного й утворилася назва й свята, і персонажа), і з цим опудалом весело роз'їжджали на трійках по гостях. Наприкінці свята опудало спалювали на палаючому багатті. Ритуальні похорони Масниці завжди супроводжувалися процесіями ряжених, танцями, веселощами.
Наші предки вважали, що чим більше напечеш млинців, тим швидше світило почне обігрівати землю. Обряди, які відбувалися під час Масляної, повинні були наблизити настання тепла, забезпечити багатий урожай і статок у будинках.
А ще наші язичеські предки вірили в те, що разом з настанням весни на землю з небес опускаються душі померлих, які повинні у всьому допомагати живучим у цей час. Тому найперший спечений млинець завжди слідувало класти на духове віконце, для того, щоб душі предків не ображалися.
СЕДМИЦЯ ЗГОДИ ТА ПРИМИРЕННЯ
Масляна в церковному календарі йменується сирною седмицею. Назва "сирна" нагадує, що м'ясо вже заборонене, а молочні продукти, яйця та риба дозволені. Сирна седмиця є суцільною, тобто без посту в середу та п'ятницю.
Незважаючи на язичеську символіку млинця як символу сонця, цю страву церква ніколи не забороняла. Православні їдять млинці всі дні сирної седмиці. Покликати на млинці - кращий привід у році для того, щоб налагодити стосунки, помиритися та простити своїх кривдників. Також під час Масляної прийнято ходити в гості, пригощати бідних і жертвувати жебракам.
ОЛІЇСТИЙ ТИЖДЕНЬ
У кожного дня оліїстого тижня є своя назва:
Понеділок - Зустріч;
Вівторок - Загравання;
Середа - Ласунка;
Четвер - Розгул;
П'ятниця - Тещині вечірки;
Субота - Зовицині посиденьки;
Неділя - Прощений день.
Понеділок. Зустріч
У цей день свекри відправлялися до сватів у гості, і за чаркою встановлювався регламент свята: коли й де проводити час, кого кликати в гості, коли кататися по вулицях.
Вівторок. Загравання
На загравання із ранку дівчата і юнаки ходили в гості - покататися на гірках, поїсти млинців. Взагалі оліїсті забави й потіхи спрямовувалися, по суті справи, до сватання, щоб після Великого посту грати на Червоній гірці весілля.
Середа. Ласунка
У кожній родині накривали столи зі смачною їжею, пекли млинці, у селах варили пиво. Вважалося, що на Масляну, а особливо на ласунку, потрібно їсти стільки, скільки душі завгодно. До млинців слідувало подавати всілякі сири, молоко, сметану й масло. Наїдалися взапас, на весь майбутній піст!
Четвер. Розгульний четверток
Ось тут і починалися основні веселощі: каталися по вулицях, співали частівки, улаштовували кулачні бої й різні обряди. Наприклад, кріпили до величезних саней стовп, прив'язували на нього колесо, а на колесо саджали мужика - баляндрасника й витівника з вином і калачами, а вслід з піснями тягнувся народ.
П'ятниця. Тещині вечірки
У цей день наступала черга зятів запрошувати до себе в гості тещ і пригощати їх. Від тещі було потрібно надіслати все необхідне для випічки млинців, у тому числі сковороду й ополоник, а тесть посилав мішок гречаної крупи й коров'яче масло.
Субота. Зовицині посиденьки
У суботу невістка запрошувала рідних чоловіка до себе в гості на зовицині посиденьки.
Прощена неділя. Цілувальник. Проводи
У цей день проводжали Масницю. Солом'яне опудало ушановували, запрошували повернутися наступного року, а потім спалювали на багатті.
У храмах відбувається чин прощення: священики просять прощення в парафіян, а ті один в одного. Не простити не можна. Якщо образа велика, люди говорять "Бог простить", а якщо серце совісне, додають "ти мене прости".
У цей день ходили й на цвинтар, щоб пом'янути близьких і залишити на могилах млинці. А ввечері родина збиралася за великим столом. Головна страва, як не дивно, уже не млинці, а вареники із сиром і сметаною. Після вечері здійснювали ще один цікавий обряд - полоскання зубів. Існувала думка, що якщо не зробити цього наприкінці Масляної, чорти потихеньку будуть одержувати з ясен крихти сиру, причому доти, поки не витягнуть разом із зубами.
Ну а з понеділка - цього року 14 березня - почнеться Великий Піст, що забороняє увесь той достаток, від якого зараз мають ломитися столи.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4287 |
© Газета Домовик 2012-2023