Що таке тепла штукатурка

Тепла штукатурка дозволяє не тільки підсилити теплозбереження, але й зменшити при цьому товщину стіни на 30-40%.

На відміну від пінополістеролу і мінеральної вати вона не вимагає додаткових витрат на ґрунтувальні та клейові суміші, не містить горючих і токсичних наповнювачів, довговічна, міцна і пожежебеспечна. Для заміни 5 см мінеральної вати або пінополістиролу в системі утеплення достатньо нанести близько 6 см розчину.

Тепла штукатурка не піддається біологічним впливам, її можна застосовувати у всіх кліматичних зонах. Володіє гарною паропроникністю та високими тепло- і звукоізоляційними властивостями, акумулює тепло в захистній конструкції, створюючи сприятливий клімат усередині будинку. Перекриваючи доступ вуглекислому газу, воді та іншим агресивним речовинам, тепла штукатурка не дасть зруйнуватися бетону, запобіжить корозії сталевих арматур. Несучі стіни прослужать довше завдяки зменшенню температурних коливань.

Теплоізоляційна штукатурка з успіхом вирішує питання заощадження тепла. Її використовують для утеплення фасадів житлових і виробничих будинків, котеджів, внутрішніх стін і стель у квартирі, лоджій, балконів, веранд, сходових прорізів. Вона прекрасно зарекомендувала себе при закладенні стиків, щілин, укосів віконних і дверних прорізів, нерівностей у стінах і перекриттях, при утепленні внутрішніх стін (якщо немає можливості утеплити зовнішні) і цокольних приміщень.

Як теплоізоляційні матеріали до складу теплоізоляційної штукатурки найчастіше входять оброблені спеціальною добавкою гранули пінополістиролу, спучений перліт (перлітовий пісок) або вермикуліт, а також спучене скло.

Готову суміш наносять не тільки на рівні мінеральні основи (бетон, цегла, цементно-вапняні або гіпсові штукатурки, гіпсокартонні плити), але й на напівкруглі й аркові поверхні, складні та скривлені ділянки фасадів (наприклад, напівкруглі еркери, куполи). Завдяки гарній адгезії (прилипанню) штукатурка дозволяє виконувати декоративні елементи: карнизи, ліпнину. Застиглий штукатурний розчин утворить зі стіною єдиний моноліт. Особливо актуальна штукатурка при реконструкції старих будинків з нерівними стінами або з фасадами, прикрашеними декоративними елементами.

Теплоізоляційну штукатурку легко наносити. Вона не вимагає вирівнювання стін і яких-небудь інших додаткових заходів з підготовки поверхні, армуючих сіток (виключення складають складні кутові місця і поверхні з тріщинами).

Основа має бути твердою і міцною, очищеною від пилу, мастила, жирових забруднень. Западини, тріщини та нерівності усувають, а запилені або пористі поверхні ґрунтують. Готовий розчин після додавання води та перемішування утворить густу пластичну суміш. Вона має триматися на кельні, не відвалюючись. Суміш перебуває в робочому стані не менше години, її наносять кельнею або машинним способом. Товщина одного шару не повинна перевищувати 6 см.

Після нанесення стіну вирівнюють терткою або правилом за 2-3 проходи. При вирівнюванні суміш не можна вдавлювати: зменшується кількість повітряних пор, штукатурка стає важкою і починає поступово сповзати та відвалюватися. Затирати штукатурку можна тільки у вологому стані. Якщо ці роботи проводити після висихання, зруйнується структура теплоізолюючого шару і підвищиться його теплопровідність.

Наступний шар штукатурки наносять не раніше, ніж через добу. Завершальний оздоблювальний шар - фарба або декоративна штукатурка. Перед тим як її нанести, теплоізолюючий шар необхідно добре просушити. Затверділий розчин на стіні - шар матеріалу щільністю 230-240 кг/м, що не має швів і теплопровідних включень (дюбелів, кронштейнів), складається із цементної матриці та рівномірно розподілених гранул легкого заповнювача.