Чому заєць - персонаж католицької паски?

У центрі Європи, у Мюнхені, є єдиний у своєму роді музей великодніх зайців, зібраних з усього світу. Їх там більше двох тисяч! Цей персонаж у сполученні з головним символом весняного свята - фарбованими яйцями - став культовим у західних християн в XVI-XVII століттях. У всякому разі, перше згадування про нього належить до 70-х років XVII століття: у трактаті «Про крашанки» Георг Франк фон Франкенау говорить про те, що заєць як атрибут Великодня популярний в Ельзасі. Чому ж саме він залучений до символіки католицького Великодня? 

Витоки шанування цієї тварини кореняться в стародавності. Заєць був обов'язковим супутником англосаксонської язичеської богині весни та родючості Еостре. Своєю незвичайною плідністю він символізував продовження життя і його відновлення: адже линяє звірок навесні. Є й таке тлумачення: свято Великодня припадає на першу неділю після повні, що іде за денем весняного рівнодення, а заєць саме вважається місячною твариною. 

У середньовічній Європі існував переказ про те, що саме цей звірок приносить крашанки. З тих давніх часів склалася традиція готувати на свято Воскресіння пряники у вигляді фігурок зайця із запеченим усередині яйцем. Прочани брали їх із собою в дорогу. А стародавнє народне повір'я, що на Великдень зайці несуть яйця і ховають у затишних місцях, прийшлося до душі дорослим, які вигадали веселу дитячу гру: діти відправлялися на пошук оздоблених яєць і на радість свою знаходили їх у саду, городі або квіткових горщиках. Цю забаву й сьогодні називають полюванням на великоднього зайця. Популярності персонажу, безсумнівно, додали сучасні кондитери: у XX столітті він, відлитий із шоколаду, став улюбленими ласощами європейців на свято Воскресіння Христова. Якщо вірити статистиці, одні тільки німці купують до Великодня 10 тисяч тонн шоколадних зайців і яєць.