Титанопсис: Догляд у домашніх умовах
Рослина титанопсис (Titanopsis) - сукулент із сімейства Аізових. Представники цього роду пристосовані до життя в африканських пустелях. Найчастіше їх можна зустріти в країнах на південно-заході континенту. На вид листи титанопсиса майже не відрізняються від вапняків, на яких вони ростуть. Навіть назва їх переводиться як « подібний вапняку».
Завдяки невибагливості й витривалості вирощувати квітучий «камінець» титанопсис у домашніх умовах зовсім не складно. Рослина має повільні темпи розвитку, а його цвітіння триває з кінця серпня до середини осені.
Товсті листики дійсно нагадують скупчення дрібних камінчиків - вони мають м’ясисту структуру й нарости-бородавки. Подібності додає й зеленувато-сизе забарвлення. Бородавки при цьому бувають пофарбовані в тони жовтого, червоного, блакитного, сріблистого й інших кольорів. У період цвітіння на ньому розпускаються одиночні квіточки, що нагадують ромашки з тонкими пелюстками жовтого або жовтогарячого кольору.
• Освітлення
Протягом періоду росту титанопсис тримають на самому яскравому світлі, намагаючись забезпечити довгий світловий день. Для сукулента ідеально підійде південна або південно-східна сторона. Узимку потреба у світлі в рослин зберігається, але він повинен бути не прямим, а розсіяним - інакше на листі можуть залишатися опіки від яскравих прямих променів. Навесні кущики повертають до колишнього світлового режиму поступово.
Примітно, що різнобарвні нарости-бородавки на листах рослини діють як лінзи, розсіюючи або фокусуючи промені, що падають на них.
• Температура
У період росту невибагливість титанопсиса дозволяє йому переносити як невисоку температуру, так і сильну спеку до 40°С. Оптимальна температура влітку - 18-27°С вдень і 10-16°С уночі. Узимку рослині треба забезпечити прохолоду - від 5-10°С.
• Полив титанопсиса
Навесні й улітку ґрунт у горщику воложать у міру його пересихання, чекаючи, коли земля просохне до самого дна горщика. Поливи титанопсиса повинні бути рідкими й не рясними, особливо коли тримається довгий період похмурих днів. Навіть якщо через посуху рослина починає скидати бутони, переливати його не вартує - це може закінчитися розвитком гнилизни з наступною загибеллю. Але в цілому в період цвітіння кущики потребують вологи трохи більше.
Зимуючий у прохолоді кущ не поливають до самої весни.
• Рівень вологості
Для повноцінного розвитку титанопсису потрібний дуже низький рівень вологості, тому обприскувати й воложити повітря біля нього не можна.
• Вибір ємності
Для вирощування титанопсиса підійде широкий і глибокий горщик - рослина поширюється завширшки, а його коріння має стрижневу будову й вирізняється великими розмірами. Неодмінною умовою вважається й наявність дренажних отворів у горщику й обов’язкового дренажного шару. Стежать, щоб ємність не занадто нагрівалася від сонця - хоча сам кущ не боїться спеки, його коріння могло реагувати на перегрів.
• Ґрунт
Виростити титанопсис можна в легкому й пухкому ґрунті. Підійде готовий субстрат для сукулентів або саморобний ґрунт, складений з листового ґрунту, піску й будь-яких дренажних елементів - гранітної або цегельної крихти, мушель, пемзи та ін. Поверхню ґрунту після висаджування куща можна покрити дрібним гравієм.
• Пересадження
Кущики мають чутливе коріння й погано сприймають процес пересадження. Пересаджувати титанопсис потрібно лише по необхідності, не більш разу в 2-3 року. Рослину обережно перевалюють на нове місце, намагаючись не руйнувати ґрунтові грудки. Цю процедуру проводять у другій половині літа - перед початком фази росту й цвітіння. Якщо на рослині виявилися ушкоджені або сухі корінці, їх видаляють. Після пересадження титанопсис не поливають близько 3-х тижнів і намагаються тримати його у світлому місці.
• Обрізка
Кущі титанопсиса не утворюють довгих пагонів і мають лише вкорочені стебла, тому у формуючих обрізках не мають потреби. Якщо один з листів рослини виявився ушкоджений, його обережно зрізують, поки він не викликав розвитку гнильних процесів.
• Цвітіння
Найчастіше кімнатні титанопсиси зацвітають у самому кінці літа - цей час відповідає закінченню зими на їхній батьківщині. У цей період у центрі їх розетки формуються такі ж каменеподібні бутони, які перетворюються в одиночні сидячі квітки-рум’янки, пофарбовані у відтінки жовтогарячого або лимонного кольорів. Розмір їх становить близько 1,5-2 см. Після розкриття квіточки тримаються на кущі недовго - у межах тижня, закриваючись на ніч і в похмурі дні.
• Період спокою
Здоров’я домашнього титанопсиса багато в чому залежить від правильної зимівлі. У цей час кущі відпочивають і потребують прохолоди - не більш 10-12 градусів. Рослини розміщають на розсіяному світлі й при сухому повітрі, захищаючи від прямих променів. Поливи й підгодівлі в зимовий час не здійснюють.
• Вирощування з насіння
На початку весни насіння (без попередньої підготовки) висівають у легкий і ледве вологий субстрат, злегка вдавлюючи в ґрунт. Зверху насіння не присипають.
Контейнер з посівами закривають склом або плівкою й виставляють на світло в дуже тепле (близько 30 градусів) місце, не забуваючи регулярно провітрювати ємність. Перші сходи з’являються вже через кілька днів, але пікірувати молоді рослини можна лише через півроку після проростання, даючи їм як слід зміцніти. Коли в сіянців сформується по 3 пари справжніх листочків, їх розсаджують у власні невеликі горщики. Цвісти такі титанопсиси почнуть тільки на 2-3 рік вирощування.
• Розподіл розеток
Для розмноження титанопсиса можна використовувати й розподіл великих розеток. Зазвичай його поєднують із пересадженнями кущиків. Кожна частинка повинна мати як мінімум три повноцінні корінці. Усі зрізи, що утворювалися, обробляють товченим вугіллям, дають їм підсохнути протягом декількох годин і розсаджують частини куща по окремих горщиках з піщаним ґрунтом.
Після пересадження такі рослини не поливають 2-3 тижня, даючи їм час на вкорінення. Розмножені в такий спосіб титанопсиси зацвітають через рік після розподілу куща.
• Захворювання й шкідники
Титанопсис майже не уражається хворобами й шкідниками, але порушення умов вирощування можуть закінчитися формуванням гнилизни на корінцях рослини. Звичайно вона розвивається через комбінацію прохолоди із занадто вологим ґрунтом. Корінці ураженого куща необхідно очистити від ґрунту й обрізати всі гнилі ділянки до здоровіших місць. Після цього коріння обробляють фунгіцидом і пересаджують кущ у свіжий ґрунт, якийсь час не поливаючи його. Графік поливу після цього необхідно скорегувати.
Нестача освітлення не приведе до захворювань, але може позначитися на декоративності титанопсиса. Його листи стануть більш витягнутими, а кущик почне розвалюватися. Цвітіння також може стати більш слабким.
Іноді посадкам може шкодити павутинний кліщ, тільки він з’явиться, для боротьби користуються акарицидом.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3758 |
© Газета Домовик 2012-2023