Ледебурія
Рослина ледебурія (Ledebouria) — представник сімейства Спаржевих. У природі її можна зустріти в південноафриканських тропіках. Там кущики ледебурій живуть у заплавах рік, що пересихають, або на сонячних рівнинах.
Завдяки невимогливості у догляді й декоративному зовнішньому вигляду, ледебурія вважається однією із самих підходящих рослин для квіткарів-початківців.
ОПИС ЛЕДЕБУРІЇ
Ледебурія являє собою багатолітник, що розвивається із цибулини. Її розміри невеликі й доходять усього до 2 см у довжину. До складу роду входить близько 40 різних видів. Усі вони мають довгасте листя, що трохи нагадує лілейну. Максимальна довжина листа досягає 13 см. На одному кущі може формуватися по декілька щільних прикореневих розеток. Забарвлення листових пластин при цьому може бути досить різноманітним. Палітра їх розцвічень включає відтінки зеленого, сріблястого й навіть бордового. Поверхня листів також може бути прикрашена плямами або смугами.
При цвітінні на кущі з’являються великі й високі квітконоси із суцвіттями-кистями. Їх формують дрібні квіточки, що нагадують дзвіночки. Забарвлення їх може бути ніжно-зеленим, насичено рожевим або ж фіолетовим. Період цвітіння починається ближче до кінця весни й триває майже все літо. При цьому темпи росту кожного куща досить малі: за рік він утворює лише три нові листки. Незважаючи на це, у сприятливих умовах посадки можуть поступово розростатися, нарощуючи нові цибулинки й утворюючи справжні куртини.
ОСВІТЛЕННЯ
Для нормального розвитку рослині необхідно багато світла, але прямі промені здатні йому нашкодити, тому квітку притіняють від палючих променів. Як правило, горщик з ледебурією тримають на будь-яких вікнах, крім північних, але кращим уважається південний напрямок. Від освітлення також залежить інтенсивність фарбування й компактність розеток.
ТЕМПЕРАТУРА
У період розвитку кущики віддають перевагу помірному теплу, близько 18-22 градусів. Улітку горщики із квітами можна виносити на відкрите повітря, вибравши місце, захищене від холодного повітря й дощів. При цьому в кімнатних умовах протягів ледебурії не бояться.
Коли в рослин починається період спокою, їх слід розташовувати в більш прохолодному місці, де температура тримається близько 14 градусів. Але, щоб цибулини не почали загнивати, не слід занадто переохолоджувати кімнату. Нашкодити посадкам у цей час може і рясний полив.
ПОЛИВ
Поливати ледебурію необхідно не занадто рясно — перезволоження може привести до розвитку гнили на цибулинах. Навесні й улітку ґрунт злегка воложать у міру просихання, приблизно 1-2 рази в тиждень. Недолив у цьому випадку кращий за перелив: рослина непогано переносить періоди посухи, але повністю пересушувати земляну грудку все-таки не вартує. Якщо квітці буде бракувати вологи, її листи стануть більш млявими. Для поливу можна використовувати звичайну добре відстояну воду. Саме в такій воді містяться необхідні рослині солі.
Узимку, коли квітка зимує в прохолоді, поливи проводять значно рідше: раз у 2-3 тижні.
ВИБІР ЄМНОСТІ
Кімнатну ледебурію зазвичай вирощують у неглибокій і широкій ємності. На дні горщика повинні бути дренажні отвори, які будуть сприяти відводу зайвої вологи. Для пересадження вибирають ємності значно (від 5 см) більшого діаметра.
ҐРУНТ
Для вирощування ледебурії добре підходять універсальні субстрати для цибулинних видів. Для приготування підходящої суміші підійде торф або перегній, змішаний із садовою землею й піском або перлітом. Отримана суміш повинна добре пропускати вологу й бути помірковано живильною й досить пухкою. На дно горщика додатково укладають дренаж.
ПІДГОДІВЛІ
Домашні ледебурії не будуть потребувати частих підгодівель. Їх проводять тільки в період росту кущиків приблизно раз на місяць. Можна використовувати будь-який комплексний мінеральний состав, що підходить для квітучих видів, але рекомендоване виробником дозування необхідно зменшити приблизно вдвічі.
ПЕРЕСАДЖЕННЯ
Ледебурії пересаджують не часто, тільки якщо буде потреба, раз у кілька років. Причиною може послужити те, що кущ зовсім перестав поміщатися в старому горщикові або ґрунт у ньому занадто злежався. Пересадження також може сприяти омолоджуванню посадок. Через понад 8 років вирощування кущі можуть втрачати привабливість. Щоб омолодити їх, слід відокремити від квітки дочірні цибулинки.
При пересадженні цибулини в новий ґрунт, важливо стежити за ступенем її заглиблення. Частина її повинна залишатися над поверхнею ґрунту, це дозволить попередити можливе загнивання. Ступінь заглиблення також може залежати від виду рослини.
ЦВІТІННЯ
Домашні екземпляри ледебурії зазвичай зацвітають уже в середині весни. У цей період із центральної частини розеток виростають великі квітконоси. На них розташовуються гроноподібні суцвіття, що складаються із дрібних квіток дзвоникоподібної форми. Їхнє забарвлення залежить від виду й сорту.
ХВОРОБИ Й ШКІДНИКИ ЛЕДЕБУРІЇ
Складності з вирощуванням ледебурії виникають лише при систематичному неправильному доглядові за квіткою.
Бурі плями на листах рослини можуть утворюватися через сонячні опіки. Щоб вони не з’являлися, кущ необхідно притіняти від палючого сонця.
Листи стали бляклими або втратили звичне строкате забарвлення — наслідок нестачі світла. Горщик з ледебурією слід переставити в більш світлий куточок. Скидання листів також може бути ознакою нестачі світла.
Рослина не цвіте. Для формування бутонів ледебурії необхідно рясне, але обов’язково розсіяне освітлення протягом тривалого періоду часу.
Загнивання цибулинок зазвичай викликане комбінацією прохолодного утримування з рясним поливом. Рослина при цьому стає млявою. Цибулину необхідно дістати з ґрунту, обрізати всі уражені місця, злегка підсушити й обробити фунгіцидним препаратом. Після цього її пересаджують у свіжий ґрунт.
Висихання листя — можливо, настав час кущ пересаджувати або омолоджувати.
Шкідниками ледебурії вважаються щитівки, павутинні кліщі й борошнисті червці, а також грибні мушки. Проти них використовують відповідні засоби-інсектициди, але при правильному догляді кущі вважаються досить стійкими до подібних уражень.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3222 |
© Газета Домовик 2012-2023