Базилік – пахощі для царів
Базилік (васильок) запашний (Ocimum basilicum) належить до сімейства ясноткові. Назву цієї рослини перекладають як «пахощі, гідні царів».
Батьківщина базиліка запашного – тропічна Азія. Базилік культивується в Китаї з 500 року до н.е. У Україні він з’явився на початку XVII століття й спочатку використовувалося тільки в медичних цілях.
Базилік має терпкий пряний гіркуватий аромат. Аромат і пряний смак василька запашного обумовлені наявністю в листах і квітках ефірної олії.
Листи використовують у свіжому або сушеному виді в якості приправи до салатів, сиру, підлив, супів, м’ясних і рибних страв. Використовують васильок при солінні огірків, томатів, грибів, при квашенні капусти, маринуванні баклажанів і перцю.
У народній медицині надземну частину рослини застосовують як проти спазматичний засіб, при метеоризмі, шлункових кольках, диспепсії, мігрені, для лікування алкоголізму. Настій з листів базиліка рекомендують для полоскань при ангіні, стоматитах, для примочок на рани, що складно загоюються, усередину – як протигарячковий засіб. Крім того народна медицина застосовує базилік при ревматизмі, головному болі, блювоті. Ароматний настій із трави василька використовують в якості чаю. Народні цілителі також рекомендують вживати базилік при запаленні нирок, сечового міхура й сечовивідних шляхів. У суміші з іншими рослинами базилік застосовують при чоловічій безплідності, а також при імпотенції на ґрунті розумової перевтоми й простатиті.
Фахівці з ароматерапії вважають, що аромат базиліка усуває прояви нервового виснаження, безсоння, меланхолію.
Васильок – теплолюбна рослина, вимоглива до вологи, світла й ґрунту. Віддає перевагу добре дренованому, багатому перегноєм, суглинному й супіщаному легкому ґрунту. Кислі й засолені ґрунти для нього непридатні. Розміщати васильок краще на добре освітлених сонцем і захищених від північних вітрів ділянках. Ділянку під базилік краще приготувати з осені. Необхідно провести перекопування, очистити ґрунт від бур’янів і внести частину добрив.
Розмножується рослину насінням. У наших умовах базилік вирощують посівом насіння у ґрунт або розсадним способом. Насіння проростають при температурі ґрунту не нижче 10 градусів, в умовах теплиці сходи з’являються на 4-7-му доба. Посів насіння для одержання розсади проводять у на початку квітня. Норма висіву насіння – 0,5-0,6 г на 1 кв. м, глибина закладення – 1,5-2,0 см. У відкритий ґрунт рослини висаджують на початку травня, коли мине небезпека заморозку. Посадку краще проводити в похмурі дні або після спаду жари. Цвісти базилік починає в першій декаді червня, насіння дозрівають у першій декаді вересня. Насіння василька зберігають схожість протягом 4-5 років.
Ґрунт необхідно підтримувати в пухкому й чистому від бур’янів стані. При обробленні василька рекомендується вносити органічні й мінеральні добрива з розрахунку 0,5 кг перегною, 15 г аміачної селітри, 40-50 г суперфосфату й 20-25 г калійної солі на 1 кв. м. Перегній разом з половинною нормою суперфосфату й калійної солі вносять восени, інші добрива – навесні й при підгодівлі, яку проводять на 10-12-й день після висадження розсади в ґрунт.
У якості пряності використовують молоді пагони й листи, які заготовлюють до цвітіння. Як ефіроолійну й лікарську сировину, базилік збирають під час цвітіння, зрізуючи рослини на рівні листів. Збирають васильок у суху погоду, сушать у тіні, розклавши тонким шаром у добре провітрюваному місці. При правильному сушінні аромат рослини підсилюється. Висушена сировина зберігається в скляному або порцеляновому посуді, без доступу вологи й світла. Сухі листи зберігають колір і пряні властивості до нового врожаю. Небажано використовувати для зберігання пластмасові або металеві ємності.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2488 |
© Газета Домовик 2012-2023