Карісса: Догляд в домашніх умовах

2 травня 2019

Карісса (Carissa) – належить до роду Барвінкові, які включають кілька десятків різновидів карликових дерев і чагарників. Росте рослина в Азії, Африці й Австралії.

Гілки рослини мають товсті двозубчасті шипи. Вони служать своєрідним захистом, їх довжина може досягати близько 5 см. Розташування листків супротивне, листові пластинки маленькі овальної форми, виростають довжиною 3-8 см і пофарбовані в світло-зелений колір. Завдяки такій особливості вони виділяються на тлі іншої зелені.

Тривалість цвітіння може тривати протягом усього сезону. Квітки рослини нагадують жасмин, але не мають здатність виділяти такий же запаморочливий аромат. П’ятипелюсткові суцвіття невеликі, утворюються в листових пазухах і пофарбовані в рожевий колір.

Завершується цвітіння формуванням фіолетових або чорних плодів, які схожі на сливу. Їхній діаметр становить 1,5-6 см. Розміри обумовлюються параметрами самого дерева. Цінність плодів міститься в ніжній і соковитій м’якоті, яка пахне ягодами суниці. Карісса нерідко вирощується в якості культурної рослини на багатьох садових ділянках і дає непоганий урожай поряд з іншими плодовими деревами.

ТЕМПЕРАТУРА

Оптимальна температура для вирощування карісси в літній період становить 18-25°С. Узимку рослину бажано тримати в прохолодних приміщеннях при температурі 14-18°С, що забезпечить тривале й рясне цвітіння з настанням сезону.

Карісса має здатність непогано переносити коливання температури й витримувати короткочасне зниження аж до 3°С. Рослина чудово почуває себе на засклених балконах або лоджіях. Горщики із квіткою можна тримати там з весни до пізньої осені.

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ Й ОСВІТЛЕННЯ

Карісса є яскравим представником сімейства Барвінкові, тому вважається світлолюбною рослиною. Для вирощування у квартирі оптимальним приміщенням для квіткового вазона буде кімната, вікна якої розташовані на південній стороні. Якщо таких не існує, то можна поставити його на підвіконнях східного або західного напрямку. Розміщення на північній стороні несприятливо позначається на розвитку рослини, порушується ріст міжвузлів, які починають інтенсивно витягатися.

ПОЛИВ

Необхідно дотримувати регулярного поливу, але не допускати при цьому перезволоження ґрунту. Карісса може довгий час обходитися без води й має стійкість до висихання земляної грудки. Полив потрібно здійснювати помірковано, щоб не спровокувати закисання ґрунту й загнивання кореневої системи. Вода для поливу використовується тільки м’яка й вистояна протягом доби.

Щоб поліпшити декоративність рослини, її час від часу обприскують теплою водою, а листя очищається від пилу.

ОБРІЗКА

Необхідно регулярно проводити обрізку рослини, оскільки карісса відрізняється стрімким зростанням і швидким заростанням втеч. Починаючим квіткарям доведеться гарненько постаратися, щоб упоратися із сильною гіллястістю дерева й добитися гарної й акуратної форми крони. Якщо зневажати формуючої обрізкою, то через якийсь час карісса заповнить усе підвіконня. У цьому випадку своїми довгими шипами вона буде доставляти незручність господарям.

ҐРУНТ

Карісса віддає перевагу слаболужному середовищу. У якості ґрунту для посадки найчастіше вибирають піщані й гумусні типи ґрунту. Коріння вирізняються стійкістю до засолення. Для вирощування використовується покупна ґрунтова суміш або самостійно приготовлений ґрунтовий склад, у який входить дерен, торф, пісок, перегній і листова земля в рівних кількостях. На дно квіткових вазонів обов’язково насипається товстий дренажний шар.

ПІДГОДІВЛІ

Для регулярного плодоносіння й цвітіння карісси необхідно здійснювати підгодівлю через кожні кілька тижнів протягом усього року. Найбільш оптимальним і збалансованим уважається добриво, яке містить у своєму складі високу кількість фосфору, що забезпечує максимальну тривалість цвітіння. Азотні добрива слід вносити дуже обережно, оскільки вони активізують ріст листя й пагонів. З метою профілактики захворювання хлорозом у воду для поливу іноді додають хелати заліза.

ПЕРЕСАДЖЕННЯ

Щороку з настанням весни молоді деревця карісси потребують пересадження. Дорослі екземпляри пересаджують тільки раз у кілька років. Якщо довгий час тримати рослину в одному місці, то у неї вповільнюється ріст і дрібніють листи. Щоб утворювалися плоди, в умовах домашнього вирощування необхідно проводити штучне запилення.

РОЗМНОЖЕННЯ

Карісса може розмножуватися як за допомогою насіння, так і живцюванням. Проростання насіння відбувається протягом двох тижнів, однак перші сходи потім зупиняються в рості. Рослина, вирощена насінним способом, починає цвісти тільки на другий рік життя.

Для живцювання вибирають маленькі шматочки верхівкових пагонів, на яких було розташовано три міжвузля. Укорінення черешків іде повільно, але якщо вони приживуться, то очікувати цвітіння можна вже в наступному році. Ідеальними умовами для розвитку коріння служать обладнані міні-теплички, які заповнюються ґрунтовою сумішшю, що складається з торфу й перліту.

ХВОРОБИ Й ШКІДНИКИ

Карісса відрізняється стійкістю до будь-яких захворювань. Однією з найпоширеніших хвороб уважається ураження рослини кореневою гнилизною, причиною якої стає надлишок вологи.

Серед шкідників зустрічається павутинний кліщ, тріпси й щитівка. При виявленні слідів зараження деревце акуратно промивається теплою водою, а листи обробляються спеціальними составами.

Плоди карісси, вирощеної в домашніх умовах, є не менш смачними й корисними. Їх можна використовувати в їжу, готувати салати, желе, додавати в коктейлі. Однак плоди вважаються їстівними тільки після повного їхнього дозрівання, а всі інші вегетативні частини рослини – отруйні, тому при вживанні здатні викликати серйозне отруєння.

Коментарі: 0 шт.

Подобається: 0 | Не подобається: 0

Також у розділі «Кімнатні рослини»

Привіт, гість! Вхід