Серісса - дерево тисячі зірок

Серісса (дерево тисячі зірок). Латинська назва - Serissa. Батьківщина - Китай, Японія та Південна Азія.

Для тих, хто хоче виростити кімнатний бонсай, серісса - справжня знахідка. Цінується за достаток білих зірчастих квіток і вигадливу форму поверхневих коренів.

Серісса, сестра кавового і хінного дерев, належить до сімейства Маренових. Рід має тільки один вид - серісса смердюча Serissa foetida (фоетида) або серісса японська, також відома як "Дерево Тисячі Зірок". 

Це - вічнозелений чагарник або деревце з грубою сірою корою і овальним темно- зеленим, досить товстим листям, яке при ушкодженнях, також як стебла й корінь, видають неприємний запах (звідси видовий епітет - смердюча). При гарному догляді серісса квітує фактично цілий рік, але особливо рясно - з весни до осені. Квіти вироподібні, головним чином білого кольору. Існують форми з біло-рожевими квітками і строкаті - з білою облямівкою по краю листа.

Рослина примхлива. Серіссі потрібно багато світла (але не виносить прямі сонячні промені) і свіжого повітря (обов'язково регулярно влаштовувати провітрювання).

Місце розташування. Тримати її краще на західному або східному вікні з 2-4 годинами прямого сонця на день. При південній експозиції від полуденного літнього сонця рослину потрібно притіняти. Варто додати, що серісса не любить часту зміну місця, на яку реагує листопадом.

Коли мине небезпека заморозків, добре винести серіссу на відкрите повітря - вона буде краще квітувати. Прохолодний мікроклімат узимку при температурі 13-18°С стимулює багате цвітіння. Погано переносить зниження температури нижче 10°С.

Рослина дуже чутлива до недоліку вологи, вимагає рівномірного і рясного поливу. Однак застій води є також шкідливим, верхньому шару ґрунту потрібно дати злегка підсохнути між поливами. Узимку полив скорочують, але грудка землі має бути постійно помірно вологою. Ознакою перезволоження служить почорніння листя.

Крім того, серісса чутлива до вологості повітря, має потребу в щоденному туманоутворюючому обприскуванні, інакше вона буде скидати листя.

Підживлюють серіссу рекомендованим для сенполій повільно діючим (наприклад, паличками) або розведеним у чотири рази від рекомендованої норми готовим комплексним добривом під час цвітіння раз на два тижні. Узимку підживлюють тільки при розміщенні в теплому приміщенні раз на 1-1,5 місяці.

Обрізку проводять після цвітіння, залишаючи на молодих пагонах не менше 2-3 пар листків. Небажаний приріст і прищіпку на здорових рослинах можна видаляти цілий рік.

Рослина досить легко розмножується нездеревілими живцями навесні, які вкорінюють при нижньому підігріві під склом.

Пересаджують серіссу через 2-3 роки навесні. Коріння легко ламається, тому при пересадженні потрібно дотримуватися обережності. Якщо ж коренева система сильно розрослася, можна безболісно вкоротити її.

Ґрунт для висадження рослини має бути водопроникним. Можна брати звичайну садову або ж скласти суміш із глинясто-дернової землі, торфу і піску (1:1:2). Обов'язковим є гарний дренаж.

Вражається найчастіше білокрилкою, якої можна позбутися, викупавши рослину під досить теплим душем, близько 45 градусів. Якщо не допоможе, то варто скористатися інсектицидами. 

Крім того, на неї можуть нападати мокриці, кліщі, попелиця.