Катарантус: вирощування та догляд

Обережно! Карантус належить до отрутних рослин, тому після роботи з ним потрібно обов'язково мити руки.

Карантус широко розповсюджений у тропічних і субтропічних лісах Індонезії, Африки, Індокитаю, Індії, Філіппін, Куби, а також островів Мадагаскар і Ява. У диких умовах і при вирощуванні в зимових садах катарантус може виростати до півтора метрів у висоту. 

При кімнатному вировуванні ця швидкоростуча рослина зазвичай піддається обрізці, тому що її стебла з віком схильні оголюватися. Катарантус дуже нагадує барвінок, тому довгий час катарантус вважали буквально рідним братом барвінку й називали "барвінок рожевий" або "винка". Квітки катарантуса білі, рожеві або світло-бузкові, листя темно-зелене, блискуче. У кімнатних умовах рослина квітує майже постійно.

Вибір місця. Катарантус віддає перевагу добре освітленим місцям з невеликою кількістю прямих сонячних променів. Відмінно підійде для нього підвіконня західного або ж східного вікна. Улітку катарантусу можна влаштовувати "сонячні ванни", виносячи його на свіже повітря, але оберігаючи при цьому від опадів.

Ґрунт. Рослині підходять легкі таживильні ґрунти. Для посадки катарантуса застосовується ґрунтова суміш, що складається з дернової, перегнійної, листяної землі, торфу та піску, узятих у рівних частинах.

Тому що катарантус належить до швидкоростучих рослин, йому потрібна велика ємкість для росту й розвитку.

Температурний режим. Улітку катарантус тримають при кімнатній температурі 20-25°C, а взимку рослині потрібно більш прохолодне приміщення з температурою повітря 12-18°C.

Вологість. У систему пріоритетів катарантуса входить підвищена вологість повітря. З метою її підвищення, можна регулярно обприскувати рослину або помістити її на піддон з вологою галькою.

Полив. Рясний полив - це те, що потрібно цій рослині. Пересушування земляної грудки при його вирощуванні є згубним, але й надлишок води теж являє загрозу. У весняний час зайвий полив може привести до загнивання коренів і загибелі катарантуса.

Пересадження. Катарантус, через свій бурхливий ріст, вимагає щорічного пересадження. Улітку потрібно кілька разів зробити перевалку рослини в нові горщики. Часте пересадження необхідне для того, щоб рослина не зупинилася в зростанні та продовжувала рости і квітувати. При обплітанні корінням усієї земляної грудки в посудині, катарантус перестає квітувати, а його листя жовтіє і засихає.

Обрізка. Навесні головні пагони катарантуса обрізають на 1/3. Таким нехитрим способом можна істотно омолодити рослину і сформувати з неї гарний, рясно квітучий кущик. Шматочки пагонів можна використовувати як живці для розмноження рослини.

Підживлення. Рослина вимагає частих підживлень мінеральними і фосфорними добривами у весняний і літній період (два рази на місяць).

Період спокою. У цієї рослини слабко виражений період спокою. Коли катарантус перестає квітувати, його потрібно вирощувати в більш прохолодному добре освітленому приміщенні. Без одержання потрібної кількості сонячних променів у зимовий час, катарантус починає витягатися до джерела світла, його стебла подовжуються, а листя і квітки стають дрібними.

Шкідники. Катарантус може вражатися попелицею, білокрилкою, борошнистим червцем і щитівкою.

Розмноження катарантуса. Катарантус розмножують діленням куща, верхівковими живцями та насінням. Дорослі рослини легко піддаються розподілу куща, що проводять навесні. Верхівкові живці, узяті після весняної обрізки рослини, легко вкорінюються в заздалегідь підготовленій ґрунтовій суміші.

Зібране насіння можна посіяти на поверхню легкого живильного ґрунту, злегка присипавши землею. Плошку з насінням зверху необхідно накрити склом і помістити у світле місце з температурою від 25-30°C. Через 20 днів з'являться сходи, а до початку літа - молоді квітучі рослини.