Стефанотис - «вінок нареченої»
Кімнатну рослину стефанотис часто називають «мадагаскарський жасмин» через подібність білих зірчастих квіток з приємним солодким ароматом, а «мадагаскарський» за місцем природного зростання рослини в природі. Квіти стефанотиса вважаються символом любові. Флористи використовують білосніжні квіти стефанотиса для складання весільних букетів, а наречені вплітають у зачіски, тому цю рослину ще називають «вінком нареченої».
У природі стефанотис росте як напівчагарникова ліана. Довгі стебла рослини обплітають дерева, що зростають поруч, використовуючи їх як опору. У довжину стебла стефанотиса досягають 6 метрів.
Усього рід Стефанотис (Stephanotis) нараховує близько 15 видів рослин з повзучими пагонами. Як кімнатну рослину вирощують тільки один вид - стефанотис рясноквітучий (S. floribunda). Ця рослина гарно адаптована до кімнатних умов, більш невибаглива на відміну від інших видів і головне її достоїнство - рясне і тривале цвітіння.
Цвітіння стефанотиса триває з весни до осені. З пазух листя з'являються суцвіття - кисті з довгими до 4 см трубчастими бутонами. Бутони розкриваються в розкішні білосніжні грона зірчастих квіток, у діаметрі квіти бувають від 2 до 4 см. Після цвітіння ліана не втрачає декоративний вигляд, на передній план виходить блискуче темно-зелене листя овальної форми з яскравою центральною жилкою. Листя стефанотиса досить велике, до 10 см у довжину, на стеблі розташовується попарно. Після цвітіння в природі у стефанотиса утворюються оригінальні плоди - великі овальні коробочки. Після дозрівання плід розтріскується, з нього розлітається насіння з «парашутами», як у кульбаби. У кімнатних умовах плоди утворюються дуже рідко.
Стефанотис росте досить швидко, для довгих повзучих стебел необхідно встановити опору. Як опору можна зробити дугу з товстого дроту й оповити її міцними стеблами рослини, вийде квітучий вінок. Стебла стефанотиса в кімнатних умовах у довжину можуть досягати 2-3 метрів, обмежують їхній ріст і формують за допомогою обрізки. Найбільш сприятливі умови для росту та цвітіння стефанотиса можна створити тільки в оранжереї або зимовому саду – це висока вологість, яскраве освітлення цілий рік, не менше 12 годин на добу і постійну температуру близько +24°С. Стефанотис рясноквітучий добре пристосовується до несприятливих умов у квартирі і, при дотриманні правил догляду за цією рослиною, ця ліана буде добре рости та рясно квітувати у вас вдома.
Освітлення для цієї південної рослини необхідне яскраве із сонячними променями взимку, а влітку від полуденних інтенсивних променів сонця рослину бажано притіняти. Краще місце для цієї рослини - на сонячному підвіконні зі східним або західним напрямком вікна. Рослині необхідне свіже повітря, тому регулярно провітрюйте приміщення, але бережіть квітку від протягу.
Температура навесні та улітку для рослини є сприятливою у межах +18…+22°С. Після цвітіння стефанотису необхідний спокій, тому на зиму перемістіть рослину в прохолодне місце з температурою +14…+16°С. Якщо взимку стефанотис знаходиться в теплому місці, то рослині необхідне штучне освітлення люмінесцентними лампами, щоб світловий день для рослини був не менше 10-12 годин.
Вологість повітря. При теплому мікрокліматі взимку та у спекотну погоду влітку збільшуйте вологість повітря навколо рослини. Часто обприскуйте і протирайте вологою губкою листя, поставте поруч піддон з вологою галькою або мохами. Полив улітку має бути рясним, земля в горщику повинна бути завжди помірно вологою. З осені полив скорочуйте до помірного, але не допускайте повного пересихання земляної грудки в горщику. Використовуйте тільки м'яку воду для поливу кімнатної температури. З весни рослину підживлюють комплексним добривом для кімнатних рослин. Додавайте добриво у воду для поливу не частіше двох разів на місяць. Восени підживлення припиняють.
Пересадження. Молоду рослину пересаджують щорічно навесні, до початку росту й утворення бутонів. Рослина швидко розростається, тому для пересадження використовуйте трохи більший горщик за обсягом. Великі рослини пересаджують через 2-3 роки, але щорічно міняйте верхній шар землі. Земля для посадки стефанотиса має бути слабокислої реакції. Підійде універсальна суміш, у складі якої дернова земля, листяна, торф і пісок. Дренаж на дні горщика обов'язковий.
Стефанотис квітує тільки на нових пагонах, тому навесні перед початком росту довгі пагони ліани рекомендується помірно обрізати.
Зрізані пагони можна використовувати для вкорінення нових рослин. Найкраще для вкорінення підходять торішні напівздеревілі живці. Живці вкорінюють у тепличці в торф’яно-піщаній суміші при температурі +24…+26°С і високій вологості. Живці вкорінюються протягом місяця, після їх розсаджують по окремих горщиках.
Причини, через які стефанотис може не квітувати. Якщо рослину не ввести в стан спокою на зимовий період, при якому вона не буде рости, але накопичувати сили для цвітіння, то навесні вона не зацвіте. Тому з осені скоротіть полив і перемістіть рослину на світле прохолодне місце. Гарне освітлення в зимовий період також відіграє роль у наступному цвітінні, на зиму переставте рослину на південне вікно або забезпечте додаткове досвічування люмінесцентними лампами. Ранньою весною трохи обріжте старі стебла, щоб стимулювати ріст нових пагонів, на яких і будуть утворюватися квіткові кисті.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 11758 |
Також у розділі «Кімнатні рослини» |
© Газета Домовик 2012-2023