Щеплення плодових дерев: основні правила та секрети
Кожен, хто вирощує сад рано чи пізно задумується над питанням щеплення плодових дерев. Професіонали і садівники-початківці таким чином намагаються збільшити кількість сортів на одному дереві, покращити якість плодів, відновити пошкоджені гілки.
Проте, на практиці іноді виникають непередбачувані обставини і кінцевий результат виявляється незадовільним. Отож, щоб досягнути гарних результатів, ми рекомендуємо озброїтися не лише відповідним інвентарем та засобами для щеплення, але і цінною інформацією, про яку мова ітиме далі.
ВИБІР ВДАЛОГО ЧАСУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЩЕПЛЕННЯ
Трансплантовані тканини зможуть добре зростися, якщо рослина перебуває у стані росту. Від інтенсивності процесів росту залежить швидкість і надійність зрощення прищепи та підщепи. Раніше прийнято було вважати, що найкращий час для проведення щеплень яблунь, груш та інших плодових – це період весняного сокоруху. На даний момент ця думка є частково хибною. Тепер чудових результатів досягають і у весняно-літні місяці, і в осінньо-зимовий період. Відповідно до сезону, застосовують різні методи щеплення.
У липні-серпні можна проводити окуліровку плодових дерев – так отримують посадковий матеріал високої якості. Під час зимового щеплення вдається успішно застосовувати станки.
Однак, слід пам’ятати, що живі тканини зростатимуться за відповідного температурного режиму. Температурним порогом вважається +15-16°С.
Слід запам’ятати, що час для кожної техніки щеплення є різним. Садівники мусять обов’язково враховувати природно-кліматичну зону, погодні умови, специфіку сортів.
В Україні встановлено, що вишні, черешні, сливи, горіхи доцільніше щеплювати у березні, а у деяких місцевостях навіть у кінці лютого. Дещо пізніше, переважно у квітні, щеплюють яблуню, грушу, шовковицю.
СУМІСНІСТЬ ЩЕПЛЕНЬ РІЗНИХ ДЕРЕВ
Експериментально підтверджено, що щеплення матиме успіх у тому випадку, коли біологічний матеріал має гарну сумісність. За ступенем сумісності існує такий поділ:
- абсолютно несумісні щеплення (зерняткові із кісточковими);
- несумісні (наприклад, яблуня з грушею);
- недостатньо сумісні (наприклад, груша із айвою, слива з абрикосом);
- сумісні (слива і мигдаль).
В міру зменшення генетичної спорідненості між компонентами щеплення, трансплантаційна здатність знижується, тому витрачати час на роботу із несумісними видами (сортами) немає сенсу.
ДОГЛЯД ЗА ЩЕПЛЕНИМИ ДЕРЕВАМИ
Якщо процедура пройшла успішно і тканини добре зрослися, то це ще не означає, що Вас чекає гарний урожай. Стан та ріст щеплених рослин залежатиме від специфіки формування, обрізки і догляду. Без правильної обрізки щепа приречена на загибель, вона зростатиме пригніченою. Надмірна обрізка також матиме погані наслідки – щепа ростиме із затримкою, згодом деревце ослабне. Щоб щепу не пригнічували бокові гілки, їх слід вчасно видаляти. Обрізку, сусідніх гілок, які можуть стати домінантними, проводити варто протягом 3-5 років після щеплення. Також садівник повинен вчасно зняти фіксуючий матеріал. Деякі сучасні матеріали не потребують зняття – вони з часом слабнуть та самостійно опадають.
ЯКА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЩЕПЛЕНИХ ДЕРЕВ
Обирайте на роль підщепи повноцінно розвинуту рослину із здоровою кореневою системою і кроною. Якщо Ви успішно провели щеплення на яблуні, груші чи іншому плодовому дереві та насолоджуєтеся смаками плодів декількох сортів – намагайтеся якомога ретельніше піклуватися про таку рослину. На тривалість життя щепленого деревця впливатимуть також наступні чинники:
- відповідність кліматичній зоні, в якій вирощується культура;
- якість ґрунтів (механічний склад, кислотність, родючість, висота залягання ґрунтових вод);
- захищеність місця від протягів та сильних вітрів;
- освітлення та наявність конкуруючих дерев чи кущів поряд;
- доступність для шкідників (комах, павукоподібних, мишоподібних гризунів, зайців);
присутність патогенів, які викликають небезпечні хвороби.
Яблуні та груші можуть прожити більше 100 років, сливи, вишні та абрикоси – близько 30 років. Період експлуатації дерев різний – яблуні та груші на сильнорослих підщепах плодоносять до 50 років, на слаборослих підщепах – до 30 років. Із вишні та сливи щедрі врожаї можна збирати до 20 років.
Тривалість плодоношення щеплених рослин великою мірою залежатиме від того, на скільки комфортно їм зростати. Садівник повинен протягом цілого року належним чином піклуватися про дерева – тільки у цьому випадку сад щедро віддячить господарю і його нащадкам.
Деякі секрети успіху у щепленні плодових культур:
- інструменти для процедури мусять бути не лише бездоганно гострими, але і чистими. Ми рекомендуємо садівникам-любителям та професіоналам купувати добротні секатори, ножі, станки, інші інструменти і допоміжні матеріали від визнаних у всьому світі виробників;
- від швидкості маніпуляції залежить успішність операції. Навчіться проводити щеплення швидко і точно, щоб зрізи не пересихали. Зберігати заздалегідь заготовлені живці слід при температурному режимі від 0 до +3°С;
- не полінуйтеся прищеплювати декілька живців, а вже після успішного приживлення можна буде обрати найбільш перспективний;
- препарати для обробки оперованої зони мусять надійно захищати дерево. Садівники застосовують у таких випадках садові вари, пасти, замазки, лаки, інші засоби. Таким чином спори грибків, бактерії, комахи та інші небезпеки можна буде усунути;
- іноді для захисту від посухи, вітрів, сонячних опіків та дії інших агресивних факторів для зони щеплення застосовують захисні матеріали;
- щепа і підщепа повинні бути здоровими – тільки в такому випадку операція матиме шанс на успішне завершення, а дерево зростатиме перспективним;
- на одну підщепу в декілька етапів вдається пересадити рослинний матеріал різних сортів чи культур. Так з одного дерева можна збирати плоди, які різняться за кольором, формою, розміром, вагою, смаком, ароматом, лежкістю, іншими характеристиками.
Універсальними рослинами, на яких можна трансплантувати інші види, є горобина проміжна. На підщепу горобини вдається «поселити» грушу звичайну, аронію чорноплідну. На вишню повстисту можна щепити сливу, персик, аличу або абрикос.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2317 |
© Газета Домовик 2012-2023