Повитиця: рослина-паразит
Повитиця (Cuscuta) належить до небезпечних видів бур'яну, здатних заподіяти величезну шкоду культурним рослинам, що зростають на городі. Якщо раніше в сімейство Повитицевих включали тільки один вид цього бур'яну, то на сьогоднішній день селекціонери нараховують порядку 200 різновидів повитиці.
Вона воліє сусідити поруч із культурами кормових, баштанних і овочевих рослин. Крім усього іншого, бур'ян являє загрозу для картоплі, льону, декоративних кущів і дерев. Повитиця впливає на розвиток рослин і сповільнює протікання обмінних процесів усередині тканин, у результаті чого рослина втрачає сили й гине.
ХАРАКТЕРИСТИКА Й ОПИС ПОВИТИЦІ
Повитиця – унікальний у своєму роді бур'ян, що не має листя і коренів і являє собою довге, витягнуте стебло, що обвиває всю рослину. Колір стебел може бути жовтого, червоного або салатового відтінку. За допомогою своєрідних присосків вони прикріплюються до вегетативних частин рослини, вражають тканини і висмоктують соки. Захворілі рослини практично завжди гинуть.
Згідно з думкою фахівців, що займаються ботанічними дослідженнями, цей бур'ян може визначати розташування своєї жертви за запахом.
Невеликі квітки повитиці формують кулясті суцвіття білого, рожевого або зеленого офарблення. Після дозрівання плід бур'яну має вигляд шорсткуватої насінної коробочки, здатної тривалий час зберігати властивості схожості. Насіння повитиці зовні майже не відрізнити від насіння окупованих нею культурних рослин. З цієї причини існує величезний ризик посіяти з іншими квітами карантинний шкідник.
Повитиця характеризується стрімким зростанням і може захопити великі території. Приміром, достатньо одного насіння бур'яну, щоб сформувалося вогнище поразки площею більш 6 квадратних метрів. Стебла, що мають підвищений тургорний тиск у тканинах, довгий час зберігають стійкість при ушкодженні і не висихають. Кормові трави, у яких присутні залишки бур'яну, швидко загнивають і є непридатними для тварин. Повитиця вважається переносником вірусних захворювань. До її складу входять токсичні алкалоїди, що викликає масові випадки отруєння худоби.
ЯК БОРОТИСЯ З ПОВИТИЦЕЮ
Важливу роль у боротьбі із цим бур'яном виконують профілактичні заходи. До них належить попередня обробка насіння до початку посівної, оскільки існує ризик засмічення насіння шкідником. Якщо вам удалося виявити сліди бур'яну на городі, то намагайтеся не використовувати насіння, зібране біля цього місця. Такий посівний матеріал може негативно вплинути на врожай, тому оптимальним варіантом буде придбання якісного насіння у магазинах, що займаються продажем товарів для дачі й саду.
Однак головна причина зараження рослин полягає в захворілому ґрунті, у якому поступово накопичується насіння даного паразита. Щоб позбутися його, необхідно регулярно зорювати ділянку землі на глибину багнета лопати для прискорення проростання насіння. Після появи перших сходів, бур'ян легко виявити і знищити. На цьому місці можна висадити пшеницю або овес, щоб ґрунт, як слід, очистився. На таких культурах повитиця не зможе паразитувати.
Ще одним способом простимулювати ріст бур'яну є проведення рясних весняних або осінніх поливів ґрунту. Повитиця потребує їжі і не пристосована розвиватися окремо від інших рослин. Коли поруч не виявиться підходящого живильного матеріалу, бур'ян із часом гине.
Якщо повитиця заполонила досить велику територію ділянки, то всі рослини доведеться скосити і спалити. Тільки таким чином можна вберегти город від подальшого окупування шкідником. Не варто чекати, поки бур'ян зацвіте.
На заході в боротьбі з повитицею для заражених виноградників і полів задіюють спеціальні газові вогнемети. У наших краях подібна техніка рідко використовується.
Не рекомендується вносити в якості добрива в ґрунт свіжий гній, краще застосовувати перегній. При компостуванні гною відбувається загибель насіння бур'яну.
ХІМІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Якщо всі заходи, пов'язані з профілактичними й агротехнічними заходами, не привели до бажаного результату, варто спробувати вивести повитицю отрутохімікатами. Ділянка, очищена від пагонів бур'яну, поливається розчином аміачної селітри й сульфату амонію з додаванням етілгексилових солей. Однак ураховуйте той факт, що інші рослини можуть загинути разом зі шкідником. На жаль, упоратися з ним іншими фунгіцидами, приміром, мідним купоросом, гасом або сірчаною кислотою не вийде.
Гербіциди можуть вчинити опір тільки молодим пагонам повитиці. Після цвітіння у бур'яну підвищується стійкість до впливу хімічних препаратів. Немаловажним моментом є той факт, що обробку гербіцидними розчинами необхідно виконувати після поливу або дощу. Це прискорить усмоктування токсинів.
У якості препаратів, що ефективно борються з повитицею, що паразитує на плодоовочевих культурах, найчастіше використовують Рейтар, Зенкор Ліквід або Гезагард. Моркву обробляють за допомогою Рейтара й Стомпа, узятих у рівному співвідношенні.
Відмінним засобом від бур'янів даного типу вважаються препарати іноземного виробництва, приміром, Титус і Тарга. У будь-якому разі для повного видужання рослин і звільнення ділянки від шкідника найкраще шукати комплексний підхід у вирішенні цієї проблеми, одночасно застосовувати хімічні й агротехнічні заходи.
Народні методи і рецепти не зможуть упоратися з повитицею, тому не варто витрачати часу, а задіяти більш ефективні засоби боротьби.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3530 |
© Газета Домовик 2012-2023