Король городу – гарбуз
Гарбуз здавна був символом української обрядовості і незмінним атрибутом наших городів. Його колоритні плоди можуть бути як гігантськими, так і зовсім малюсінькими, найрізноманітнішими за смаком, забарвленням і формою. Але в будь-якому разі вони завжди викличуть радість і захват. До того ж це дуже корисний харчовий продукт. При дотриманні певних правил вирощування і зберігання гарбуза використовувати його цінні плоди можна цілий рік.
Любителів гарбуза, як правило, цікавлять два питання: як виростити смачні плоди гарбуза і як їх правильно зберігати, щоб можна було вживати в їжу протягом року Дійсно, на одній рослині можуть вирости різні плоди - одні смачні, а інші - умовно їстівні. Та й зберігання гарбуза іноді доставляє чимало турбот. Успіх гарбузоведення полягає, насамперед, у виборі правильних видів і сортів, оптимальних строках посіву гарбуза, грамотній агротехніці та дотриманні правил зберігання плодів.
Правильний вибір виду й сорту гарбуза дозволяє спланувати строки вживання плодів у їжу після певного строку зберігання. Усі сорти гарбуза діляться на три види. Гарбуз звичайний, або твердошкірий (Cucurbita pepo). Його можна вирощувати як для харчових, так і для кормових, технічних, декоративних цілей. Найпоширеніші в Україні сорти - Лель (найбільш скоростиглий із групи літніх сортів), Український багатоплідний, Мозолієвський 15, Мигдальний 35. До цього виду належать і голонасінні сорти (Гамлет, Південний, Голонасінний 14).
Гарбуз великоплідний (Cucurbita maxima). Сорти цього гарбуза найневибагливіші та холодостійкі. Маса плодів досягає гігантських розмірів і може перевищувати 800 кг. Серед великоплідних гарбузів у городників найчастіше зустрічаються сорти Полевичка, Ждана, Ювілей, а також Славута, який відрізняється виняткової лежкістю. До цього виду належить і популярний французький сорт з червоними плодами Руж де Віф. Однак за смаковими якостями він поступається сортам із сірим забарвленням кори (Полевичка).
Гарбуз мускатний (Cucurbita moschata) характеризується високими смаковими якостями плодів і користується у городників великою популярністю. Оскільки це єдиний вид гарбуза, плоди якого можна вживати в сирому виді. Найпоширеніші сорти - Арабатський, Баттернат (Мускатний), Диво, Доля, Бальзам, Гілея, Яніна та Новинка. Мускатні гарбузи відрізняються тривалим строком зберігання. Недоспілі плоди при зберіганні доспівають.
Літні сорти гарбуза твердошлірого використовують із серпня по грудень, пізніше вони різко втрачають цукри і стають несмачними, мускатні види - з листопада по лютий, а великоплідні зимових сортів - із грудня по травень, саме в цей період крохмаль у них перетворюється на цукри.
Плоди кормових і технічних сортів гарбуза відрізняються низьким вмістом цукрів, але саме за це їх цінують люди, що страждають діабетом, адже їм рекомендовані продукти з низьким глікемічним індексом. До кормових можна віднести сорти гарбуза великоплідного (Народний, або Стофунтовий, Валок і Волзький сірий) і гарбуза твердошкірого (уся група голонасінних).
ГРАМОТНА АГРОТЕХНІКА
Рослини гарбуза досить вимогливі до умов вирощування. Їм потрібні добре вдобрені та сонячні ділянки, хоча затінення вони теж здатні витримувати. Їх можна вирощувати поруч з іншими культурами, наприклад, кукурудзою, але високоякісні плоди формуються тільки на відкритих, добре провітрюваних грядках. Як правило, повністю дозріває тільки перший плід на головному стеблі - саме він найсмачніший. Плід гарбуза називається гарбузиною. Їстівна м'якоть утворюється з розрослих плацент, саме тому гарбузини мають більш високу біологічну активність у порівнянні з плодами інших овочів.
Строки посадки гарбуза - один із ключових моментів в одержанні смачних плодів. Висаджувати насіння гарбуза потрібно тоді, коли ґрунт добре прогріється й мине загроза поворотного весняного заморозку. Час посіву потрібно розрахувати так, щоб вегетаційний період у рослин закінчився до середини вересня, до повного дозрівання плодів. На півдні України посадку гарбуза проводять на кінець квітня, у Лісостепу - на І декаду травня, у Поліссі - на початок ІІ декади травня. Звісно, насіння можна посіяти й раніше, але поворотний травневий заморозок може погубити сходи. При більш пізніх строках посіву плоди будуть несмачними, недостиглими, з низькою здатністю до тривалого зберігання.
Досвідчені городники звертають увагу й на густоту посіву. Стандартна схема - 140х140 см. При більш розрідженому посіві плоди будуть крупнішими. Щоб одержати гарбузини-гіганти, потрібно при посадці збільшити відстань між рядами і рослинами гарбуза в ряді.
На замітку
Доцільно сіяти по два насіння в одну лунку, а після появи сходів (не пізніше чим через 4-5 діб) одну рослину зрізати. Виривати її з коренем небажано, щоб не ушкодити рослину, що залишилася (коріння у сіянців росте дуже швидко і може переплітатися).
Догляд за гарбузом досить простій. Головне - встигнути ретельно просапати ґрунт до утворення головного стебла, а потім рослина сама стана конкурентом для будь-яких бур'янів. На рослині бажано залишити не більше двох плодів, що зав'язалися, саме вони будуть найбільш смачними і лежкими, інші можна сміливо видаляти.
ЗБІР УРОЖАЮ ГАРБУЗА І ЙОГО ЗБЕРІГАННЯ
Найбільш відповідальний момент у вирощуванні гарбуза - збирання врожаю і підготовка його до тривалого зберігання. Плоди збирають на початку ІІ декади вересня, вибирають для цього суху погоду. Плоди мають бути зрілими. Ознака дозрівання у твердошкірого і великоплідного гарбуза - усихання й обкоркування плодоніжки, у дозрілого мускатного гарбуза чітко позначається малюнок і твердішає кора (не продавлюється пальцями).
Плоди зрізують секатором разом із плодоніжкою. Після цього гарбузини дуже обережно переносять вручну або перевозять на м'якій підстилці до місця післязбирального дозрівання (сухе місце під навісом, що продувається) і складають в один-два шари на дерев'яні піддони або дошки. Там вони мають лежати до середини листопада. У випадку осіннього заморозку на ніч їх укривають мішковиною, агроволокном, брезентом або іншим матеріалом, що утеплює. Якщо дозволяють погодні умови, нехай гарбузини так полежать як можна довше. За цей час вони на 10-15% знизять свою первісну масу за рахунок втрати м'якоттю вільної вологи. Періодично плоди потрібно оглядати на предмет появи гнильних плям. Навіть найменші з них можуть привести до загнивання всього плода. Тільки після цього можна приступати до підготовки місця подальшого зберігання гарбузин. Для цього підійдуть теплі сухі приміщення з температурою не нижче 15-18°С. Чим вище температура в місці зберігання, тим краще для гарбуза. Сухість повітря і гарна вентиляція - важливі складові успішного зберігання гарбуза. Забудьте про зберігання плодів у підвалах і вологих холодних приміщеннях! Боятися подальшої втрати плодами маси не варто, уся вільна волога у гарбуза випаровується ще восени.
КОРИСНА ПОРАДА
Головний секрет вирощування гарбуза в тому, що для одержання смачних плодів насіння потрібно відбирати тільки з найсмачніших гарбузин. Відібране насіння гарбуза для посадки зберігають у сухому теплому місці й використовують для посіву через 2-3 роки після збору. Це стосується насамперед районів Прикарпаття і Полісся, у яких теплові ресурси недостатні для повноцінного розвитку зародка в насінні, особливо в холодні роки.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3734 |
© Газета Домовик 2012-2023