Секрети соковитого редису
Редис поряд із салатом і зеленою цибулею є першим ранньовесняним овочем. Однак останнім часом багато городників воліють купувати його на ринці, а не вирощувати власноруч.
Раніше наші бабусі просто розкидали насіння редису по городу і збирали врожай, нині ж подібним чином редис не виростиш. По-перше, хрестоцвітная блішка знищує сходи, що тільки-но проклюнулися, а по-друге, через сильні суховії коренеплоди швидко переростають і грубіють. Звичайно ж, відмовлятися від цього овочу не варто, потрібно лише трохи змінити технологію його вирощування.
Насамперед, потрібно визначитися з добором сортів залежно від строку посіву. У весняний період, починаючи від сходу снігу й до кінця травня, можна висівати практично всі сорти редису, такі як, Червоний з білим кінчиком, 18 днів, Крижана бурулька, Червоний велетень. Ці ж сорти можна висівати й у серпні-вересні, з настанням прохолодної погоди (редис спеку не любить). До речі кажучи, сорти Крижана бурулька і Червоний велетень мають високу лежкість, і добре підходять для зимового зберігання.
Набагато складніше одержати якісні коренеплоди редису влітку, особливо коли утримується посушлива погода. Для цієї мети слід відібрати стійкі до літньої спеки та стійкі до стрілкування сорти Жара і Сора. Слід зазначити, що для безперервного плодоносіння редис слід повторно висаджувати з інтервалом 10 днів.
Незалежно від сорту і строку висадження, посів редису слід проводити відсортованим, добре виконаним великим (діаметром 2,5-3 мм), свіжим, одно-дворічного строку зберігання насінням. Свіже насіння дає дружні сходи, більш ранній вихід продукції і високий урожай коренеплодів гарної якості. Перед посівом насіння корисно замочити в розчинах мікроелементів, краще в Епіні, що прискорює появу сходів, розвиток і дозрівання врожаю.
Перший раз під укриття насіння висаджують на початку квітня. Під плівкою редис дуже швидко розвивається. При цьому насіння просто розкидається на грядах і зашпаровується в ґрунт граблями.
При посіві редису в міжряддях інших культур, перед посівом роблять борозни, куди висівають насіння, глибина закладення - 2-3 см. При міжряддях 45 см для пізньостиглих сортів з округлими коренеплодами витрачають 25-30, а для ранньостиглих з подовженими коренеплодами і середньостиглих з округлими - 13-15 г насіння на 10 м.
Відстань між насінням має бути 3-5 см. Після висіву насіння ділянку злегка ущільнюють. З появою сходів потрібно негайно провести боротьбу з капустяною блішкою й мухою, які можуть знищити всі сходи за кілька годин.
Для одержання соковитих, ніжних коренеплодів редису рослинам потрібна достатня кількість вологи. Тому в період росту й розвитку при посушливій погоді редис 2-3 рази поливають, витрачаючи за один полив 100-150 л води на 10 кв.м. Крім того, на бідних ґрунтах рослини підживлюють настоєм коров’яку або, у крайньому випадку - аміачною селітрою (3 ст. ложки на відро води) або сечовиною (2 ст. ложки), а також хлористим калієм (3 ст. ложки). Міжряддя рихлять у міру необхідності на глибину 5-7 см.
ЗБІР УРОЖАЮ
У суху погоду перед збиранням редис поливають, що перешкоджає зів'яненню коренеплодів. Забирають редис вибірково в 2-4 прийоми через 3-5 діб, коли коренеплід досягає найбільшого діаметру 1,5 см і більше.
Прибрані коренеплоди сортують: рослини зв'язують у пучки. Слід звернути увагу, що редис із обрізаним листям швидко втрачає свої смакові якості. Тому, щоб цього не відбулося, слід залишати черешки довжиною 1,5-2 см. У такому вигляді, упакований у поліетиленовий мішок, у холодильнику редис не втрачає зовнішнього вигляду і смакових якостей протягом тижня.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2754 |
© Газета Домовик 2012-2023