Брунька командує весною
За фенофазами у рослин можна визначити місцеві особливості ритміки природи, судити про зміни в ній, про важливі події весни й літа, про настання часу проведення сезонних робіт. Фенофази становлять інтерес при введенні в культуру нових видів і сортів, а також при доборі асортиментів рослин.
Календарні строки багатьох садових робіт досить мінливі. Є й народні прикмети та приказки, що підтверджують спостереження. Ось, наприклад, "Вільха розквітла - сій гречку". А зацвітання верби-бредини вказує на початок сівби редису і моркви. Розпускається вишня - виходить, прийшла пора кропу. "Черемшини забіліють - холодів навіють".
Деякі фенологи відзначають настання весни за початком сокоруху у беріз і кленів. Як тільки наприкінці зими денна температура повітря в тіні стане підніматися вище нуля, шилом або буравчиком зробіть з південного боку стовбура дерева неглибокі проколи в корі, захопивши трохи деревину. Незабаром з отворів почне капати сік. День появи перших крапель соку вважається початком сокоруху, весняного пробудження рослин. Після цього отвори необхідно замазати садовим варом або глиною, щоб не заподіяти шкоди дереву. Тривалість вегетаційного періоду складає 174 дні.
Настання фаз розвитку рослин залежить від температури повітря і ґрунту. Набрякання бруньок відзначається фахівцями, коли покривні лусочки розсовуються і з'являються більш світлі внутрішні частини.
Садівникам-аматорам цілком доступне фіксування фази "розпускання бруньок", коли покривні лусочки розсунулися настільки, що стали видні зелені кінчики молодих листочків.
Появу зеленого конуса справжнього листя добре видно в рослин, що не мають брунькових лусок (калина гордовина, жостір, свидина). Для рослин, які квітують раніше появи листя, цю фазу позначали за набряканням і прокльовуванням бутонів із брунькових лусок (мигдаль, жовтушник), подовженням квіткових сережок (осика, вільха, ліщина), за скиданням брунькових лусок у верби.
Фаза появи зеленого конуса листя має значення в практичному плодівництві. При її настанні проводяться масові захисні заходи в саду - обприскування дерев фунгіцидами.
Багатьма фенологами відзначається, що після суворих зим є закономірним запізнювання розвитку рослин. Затримувалося розпускання квіткових бруньок, ушкоджених зимовими морозами і ранньовесняними заморозками. На випадок запізнілого цвітіння в народі є своя прикмета: пізній розквіт горобини - до довгої осені. Є й інше спостереження: "якщо в пору цвітіння горобини тепло - все літо буде сухе й погоже".
Усе в природі настільки тісно пов'язане, що не можна, як говориться, задрімати ні на мить. Наприклад, розпустилися бруньки чорної смородини - значить, настав час починати посіви лісових, декоративних і овочевих культур. Розпустилися бруньки у берези бородавчастої - отже, земля прогрілася на глибину 5 см. Зеленіти і квітувати берези починають, коли ґрунт прогрівається на 10 см. Після цього бурхливо розпускається листя багатьох дерев і кущів. У розпал весни квітують яблуні та інші плодові і ягідні культури. У цей час можна саджати листопадні й вічнозелені деревні рослини, гладіолуси, декоративні багатолітники, сіяти буряк столовий і капусту, висаджувати цибулю-сівок. Коли квітує мигдаль і груша, настав час саджати картоплю (ранні сорти можна й раніше). Коли ґрунт прогріється на глибині 10 см на 15 С, можна посіяти кабачки, патисони й гарбуз.
На останньому етапі весни, котрий іноді називають передліттям, коли ще можливі легкі заморозки, цвітуть пізні сорти яблунь у саду й жовті акації.
Багато садівників-аматорів ведуть календар цвітіння улюблених рослин, що не тільки цікаво, але й корисно. Ці відомості необхідні і для створення повноцінних ландшафтно-архітектурних композицій (наприклад, садів безперервного цвітіння), і для того, щоб визначитися з основними роботами в полі й на городі, а також занять селекцією.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4075 |
© Газета Домовик 2012-2023