Лікувати грунт краще восени

Фацелія, гарна однолітня рослина, здатна змінити рН ґрунту від кислого до нейтрального.

Щоб правильно читати цю характеристику та діяти на її підставі, потрібно знати, що кислотність ґрунту позначається знаком рН і цифрою від 4,0 до 7,0. 

Чим цифра менша, тим кисліший ґрунт. 

Ґрунти бувають дуже кислі (рН 4,5 і менше), їх необхідно вапнувати в першу чергу, урожайність у результаті вапнування зростає в півтора-два рази.

Кислі ґрунти (рН - 5,5-4,6) потрібно вапнувати під овочеві культури; сади і ягідники при такій (і меншій) кислотності ростуть і плодоносять добре. Нормальні за кислотністю ґрунти (рН 6,5-5,6) у вапнуванні не мають потреби. Однак помітимо, що при збільшенні доз кислих мінеральних добрив це може знадобитися.

Гірше всього ростуть і розвиваються без розкислення ґрунту буряк, качанна капуста, цибуля, часник, шпинат, селера - їм потрібен ґрунт тільки з нейтральною реакцією.

Горох, боби, цвітна капуста, салат, цибуля-порей, огірки, кольрабі добре переносять слабокислу реакцію ґрунтів. А картопля, томати, морква, гарбуз, кабачок мають потребу в попередньому вапнуванні тільки при середній і сильній кислотності ґрунту.

Під плодові дерева і ягідники вапно вносять у пристовбурні кола, якщо це не було зроблено до посадки (або його не додавали в посадкові ями).

Для розкислення ґрунтів застосовується також мелений вапняк - так зване вапняне борошно, що є в продажі. Вміст активної основи в ньому 50 відсотків. У доломітовому борошні (яке теж можна придбати) активна основа складає 91 відсоток. Це добриво особливо ефективне на піщаних і супіщаних ґрунтах, оскільки в них не достатньо магнію, а в доломітовому борошні він є в необхідній кількості.

Увага! Всі вапняні матеріали мають бути здрібнені в порошок. Великі частки на кислотність ґрунту майже не впливають.

Як вносити вапно? Дуже просто - розсіяти його по ділянці. У цей час можна розкидати і гній. Коли його багато, норму вапна зменшують майже вдвічі. Втім, дачникам про це замислюватися навряд чи доведеться через відсутність гною. А якщо вноситься компост, у тому числі й торфогнійний, норму внесення вапна зменшувати не треба.

Добрива зашпаровують відразу, у той же день.

Вапнування повторюють кожні шість-сім (або навіть через сім-вісім) років.

Відзначимо, що рослини на провапнованій ділянці менше страждають від деяких хвороб і шкідників - наприклад, від дротянки  та кили хрестоцвітних - небезпечного захворювання капусти.

Використовують і просіяний деревний попіл з розрахунку - трилітрова банка на квадратний метр. А наступного року пропорції зменшують утроє. 

Для розкислення ґрунтів також сіють фацелію. Це трав'яниста рослина, одноліток, медонос, з гарними фіолетовими квітками. Вона здатна змінити рН ґрунту від кислого до нейтрального. Там де росте фацелія, автоматично зникають бур'яни, які віддають перевагу кислим ґрунтам: стонога, жовтець повзучий, хвощ, м'ята, верес, подорожник, щучка і т.п. Вона ще й придушує розвиток у ґрунті нематод і дротянки, запобігає появі багатьох вірусних захворювань, а також підвищує родючість ґрунту. 

Фацелія невибаглива та холодостійка культура: переносить заморозки мінус 7-9 градусів і росте дуже швидко (20-25 днів). Тому її можна висівати як під осінь, так і ранньою весною.  Сіють її протягом усього сезону, а скошують під корінь до цвітіння і розкидають по городу.