Золота або золотава смородина
Цей чагарник часто приймають за гібрид смородини з аґрусом, адже листя у неї, як в аґрусу. Але це не гібрид, а золотава смородина. Назву свою вона отримала через золотаво-жовті квітки із приємним сильним ароматом, зібрані по 5-7 штук у кисті.
На відміну від чорної смородини, золотава квітує пізніше, а головне - триваліше (до 15-20 днів). Це дозволяє квіткам не потрапити під заморозки й добре обпилитися. У результаті - щорічний гарантований урожай (до 6 кг з куща). На гілках без колючок висотою близько двох метрів ростуть гронами ягоди діаметром 1 см, трохи овальні і начебто з "хвостиком" на кінці. Після запилення квіток, у міру росту зав'язі вінчик відпадає, а маточка залишається.
Плоди золотавої смородини дозрівають у серпні, коли більшість інших ягідних кущів уже відплодоносили. Вони крупніші, ніж у чорної смородини, і можуть бути різного забарвлення: чорного, жовтого, жовтогарячого. За смаком ягоди нагадують чорницю. За вмістом вітаміну С поступаються чорній смородині, але перевершують червону смородину й аґрус. За багатством хімічного складу плоди золотавої смородини можуть суперничати з плодами інших ягідних культур. У них багато цукрів, пектинових, барвних і дубильних речовин, лимонної, яблучної та бурштинової кислот, а також вітаміну В і каротину. Ягоди не кислі, тому можуть входити в раціон хворих виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки, яким не рекомендується вживати чорну смородину через її високу кислотність.
З ягід виходять дуже смачні соки, компоти, варення, джеми, вино. Компот із золотавої смородини - один з кращих засобів для угамування спраги в літню спеку. Варення (співвідношення ягід і цукру 1:1) має смак чорниці, а аромат - смородини.
Завдяки винятковій невибагливості золотава смородина може рости повсюдно, оскільки стійка до хвороб і шкідників, мало вимоглива до ґрунту, засухостійка (на відміну від чорної смородини), тіньовитривала і зимостійка. Якщо на золотавій смородині постійно видаляти нечисленну поросль, і залишити тільки одну гілку, то з неї сформується стовбур і вийде вже зовсім незвичайне «порічкове дерево» висотою до 3 метрів.
Вона також вважається прекрасною підщепою для штамбової форми аґрусу і червоної смородини. А щоб отримати таку форму, на однолітні сіянці золотавої смородини прищеплюють зимостійкі сорти червоної смородини або аґрусу. Також якщо на гілку золотавої смородини на висоті 50-60 см прищепити живець аґрусу, чорної, червоної або білої смородини, то в штамбовій формі можна виростити й ці кущі. Такі рослини довговічніші, здоровіші, а ягоди у них крупніші, ніж у кущових форм. А вирощувати золотаву смородину зовсім не складно. Мабуть, єдине, про що треба подбати, це забезпечити простору (50х50х50 см) посадкову яму з родючим ґрунтом, тому що на одному місці вона може рости більше двох десятків років. Добре розводиться і живцями, а також насінням.
Часто цей чагарник використовують для створення щільних живоплотів. Він прикрашає сад з весни й до пізньої осені. За красою під час цвітіння зі смородиною навряд чи зможе конкурувати більшість декоративних культур. І після цвітіння золотава смородина теж не втрачає привабливості - на гілках з'являються листочки, що нагадують листя аґрусу, а потім і ягоди. Особливо вона приваблива восени, завдяки яскраво-червоному або лимонно-жовтому забарвленню листя.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 6228 |
Схожі статті |
Також у розділі «Сад-город» |
© Газета Домовик 2012-2023