Навіщо потрібна стратифікація?
Часто, особливо при посіві недавно окультурених рослин, наприклад лікарських, виникає питання – чи потрібно стратифікувати насіння. А що взагалі це таке, стратифікація, і навіщо вона потрібна?
У багатьох рослин насіння після дозрівання переходить у стан спокою. В одиних цей стан спокою проходить під час зимового зберігання насіння, а навесні після посіву воно дружно сходить саме по собі. В інших же, щоб вивести насіння зі стану спокою, необхідним є певний вплив на нього. У ряду культур спокій насіння змушений, викликаний твердою оболонкою, що не пропускає вологу й ускладнює проростання. У цьому випадку може допомогти скарифікація - порушення цілісності оболонки насіння механічним впливом або обробкою його сірчаною кислотою. Іноді насіння доводиться довгостроково витримувати при певній температурі. Так, саме цей прийом і називається стратифікацією.
Дослівно «стратифікація» перекладається як «перешарування». У старих підручниках і книгах її іноді називають піскуванням. Цей прийом часто використовували й використовують у плодівництві: насіння зерняткових і кісточкових культур пересипають піском і витримують при низьких позитивних температурах протягом декількох місяців, що дозволяє вивести його зі стану спокою і значно збільшити схожість при весняному посіві.
У наш час стратифікацію підрозділяють на теплу й холодну. У процесі теплої стратифікації насіння намочують і витримують в умовах підвищеної вологості й достатньої аерації при температурі від 10 до 35°С. Звичайно ця операція необхідна для насіння з недорозвиненим зародком, як, наприклад, у лимоннику. Для деяких рослин рекомендується поетапна стратифікація, тобто спочатку тепла, а потім холодна.
Як же правильно стратифікувати насіння? Спочатку його на кілька діб замочують у воді, періодично її міняючи, потім дезінфікують у розчині марганцівки темно-рожевого кольору й пересипають яким-небудь субстратом. Раніше для цього використовували тільки пісок. Зараз рекомендують крім піску ще торф і мохи–сфагнум, які мають бактерицидні властивості й придушують розвиток цвілі і гнилизни. Насіння й субстрат беруть у співвідношенні 1:3, насипають усе в продезінфіковані ящики, матер'яні мішки або прожарені глиняні горщики, ставлять у підвал або в холодильник і витримують там стільки, скільки необхідно для даної культури. Для одних – це 5-6 місяців, а для інших достатньо 10-15 днів. Оптимальна температура для більшості культур 0-5°C.
Чи можна обійтися без стратифікації? Так, у більшості випадків можна. Для цього насіння потрібно посіяти восени або перед посівом обробити його будь-якою ростовою речовиною, наприклад гіббереліном, причому в певній концентрації. Однак слід зазначити, що гібберелін є ефективним далеко не на всіх культурах. Тому в домашніх умовах краще віддати перевагу осінньому посіву.
Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 5638 |
|
© Газета Домовик 2012-2023