Підщепи з дичек
Щеплені саджанці складаються з двох частин: нижньої - підщепи і верхньої - прищіпка. У якості прищіпка використовують сорт, котрий хочуть розмножити.
Підщепи бувають вегетативними (розмножують частіше вкоріненими стеблами) і насінними (вирощують з плодового насіння). Більш прогресивним вважається використання вегетативних підщеп. Хоча на присадибних ділянках звичайним є висадження саджанців, вирощених на сіянцях. Для вирощування сіянців використовують насіння сортів плодових рослин, стійких до умов навколишнього середовища. Найкращі для цієї мети яблуні - осіння й літні: Антонівка, Пепін литовський, Боровинка. Зимові сорти через слабку зимостійкість не використовують. Основні підщепи груші - сіянці лісової груші, Лимонки, Олександрівки, Глека.
З кісточкових вас може зацікавити алича дика, оскільки на неї можна прищеплювати всі крупнокісточкові породи - сливу, абрикос, культурну аличу, персик. Всупереч тому, що вони генетично далекі, несумісність зі згаданою вище підщепою проявляється нечасто. Можна використовувати сіянці диких дерев, але є ризик, що вони виявляться недостатньо стійкими до морозів, будуть ушкоджуватися хворобами або не сполучатися з усіма сортами. Але сподіваємося, що дерева, які вижили в лісі без догляду, підійдуть.
Отже, молоді дерева можна пересадити з лісу на присадибну ділянку на постійне місце й відразу або наступного року прищепити їх живцями певного сорту.
Підщепу можна виростити власноруч, зібравши з потрібних плодів насіння. Після висіву воно не сходить так швидко, як насіння овочевих або зернових культур. Насіння потрібно стратифікувати. Його замочують на добу-дві, періодично міняючи воду, а потім змішують з вологим (але не дуже) субстратом. Надлишок води і поганий доступ повітря приводять до загнивання насіння. Найбільш доступний і ефективний субстрат - промитий річковий пісок, хоча можна використовувати й мохи, торф, перліт. Насіння змішують із субстратом у співвідношенні 1:3. Заповнюють сумішшю невисокі ящички і ставлять у льох. У міру підсихання суміш воложать і ретельно перемішують, щоб поліпшити доступ повітря.
Строки стратифікації різні: яблуні й груші лісової - 90-100 діб, аличі - 120-150, сливи - 120-180, черешні й вишні - 150-180 діб. Тому варто орієнтуватися в часі, щоб насіння почало проростати, коли земля буде готова до посіву.
Насіння кісточкових порід з тривалим періодом стратифікації можна висівати в ґрунт відразу після збору плодів, а інше спочатку потрібно підсушити (без надмірного нагрівання), а потім у потрібний строк стратифікувати і висівати в ґрунт.
Невелику кількість насіння можна стратифікувати у побутовому холодильнику, поклавши на дно ємкості вологу марлю або фільтрувальний папір і накривши кришкою з отвором для доступу повітря.
Якщо насіння проростає зарано, його прикривають снігом або ставлять на лід для охолодження до температури близько 0 градусів. Насіння яблуні й груші висівають на глибину 2-4 см (чим легший ґрунт, тим глибше); вишень, черешень, аличі - 5-8 см; абрикоса й персика - 8-10 см. На 1 кв. м висівають близько 300 г насіння яблуні або груші. Відстань між рядами - 60-70 см, а в рядах після проріджування - 6-8 см.
Щоб підсилити розгалуження кореневої системи, сіянці бажано пікірувати. Для цього дерев'яною лопаткою їх у фазі сім'ядоль вибирають із ґрунту й підрізають корінці на 1/3 довжини. Рослини саджають по сім'ядолі під кілочок на відстані 7-8 см, відстань між рядами - 20-30 см.
Пікірувані сіянці поливають щодня, а потім - через 2-3 дні. Догляд за сіянцями полягає в регулярному розпушуванні ґрунту, поливі й підживленні добривами. Восени рослини викопують, гірші - бракують, а якісні в'яжуть у пучки. Зберігають у підвалі або прикопують, запобігаючи висиханню.
Навесні підщепи висаджують у ґрунт за схемами: для вирощування одноліток - 90х15-20 см, дволіток - 90х30-35 см. Улітку, орієнтовно з першої половини липня до першої половини серпня, у центральних і північних областях їх окулірують. Підрослі підщепи можна прищеплювати навесні живцем.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 11495 |
© Газета Домовик 2012-2023