Доліхос: живий розкішний гобелен

8 травня 2018

Запашна огорожа, немов виткана із червоно-фіолетового листя, рясно повита квітками арка, щедро оздоблена квітками-метеликами альтанка… Навіть звичайна сітка, установлена «між полотен городніх», видасться суцільним мальовничим полотном, вигадливо розписаним бузково-лілово-фіолетово-пурпурними фарбами. Повз таку красу неможливо пройти. А навіщо, власне, проходити? Таку красу можна створити й у ній жити!

У величезному сімействі бобових (Fabaceae) є один дуже цікавий рід - доліхос (Dolichos lablab L.). У дикому виді він і сьогодні зустрічається в Південній Азії та Африці. Особливо різноманітно його форми представлені біля підніжжя гори Кіліманджаро й на острові Мадагаскар. Свою другу батьківщину, але вже культурну, доліхос знайшов в Індії. У країнах із тропічним кліматом зростають двоквітковий, ангольський, списоподібний і ще 60 видів цієї цікавої рослини. 

Далеко на північ поширився вид доліхос лобія, або гіацинтові боби. Якщо в південних країнах він цінується за цілюще і їстівне насіння, то в Європі - за виняткову декоративність чарівних квіток-метеликів з ароматом гіацинта. Стебло його в'ється навколо опори проти годинникової стрілки й досягає 3-5 м у висоту. Листя трійчасте, червонувате, дуже гарне. Суцвіття - кисть довжиною до 40 см. Під час рясного цвітіння рослина нагадує бузок. Квітки світло-фіолетові, незвичайно ароматні. Причому тонкий і ніжний аромат підсилюється ввечері та перед дощем. 

Плоди деліхоса теж дуже гарні - широкі червоно-фіолетові боби довжиною до 10 см. В одному суцвітті їх буває 5-15 шт. Насіння оригінальне - еліптичне, абсолютно чорне з білим рубчиком-шоломом. 

Доліхос вирощують в Україні як однолітню рослину. Він великий сонцелюб, дуже вимогливий до тепла, особливо в початковий період росту (від сходів до утворення кучерявого стебла). У тіні не квітує. Не переносить ґрунтового перезволоження, зате засухостійкий. Добре росте на слабозасолених ґрунтах. 

Квітує на півдні все літо й осінь, на півночі - з липня до заморозку. Тривалість цвітіння кожної квітки - 3 дні, а всієї кисті - 18-20 днів. 

Доліхос прекрасно росте на балконах. Йому потрібний багатий живильними речовинами ґрунт. А щоб цвітіння було рясним і тривалим, необхідний помірний систематичний полив теплою водою. 

Якщо в південних країнах це зернобобова культура зі смачним і цілющим насінням, то у нас - чудова декоративна ліана, яка, однак, не позбавлена харчових гідностей і лікувальних властивостей. Спіле насіння містить до 30% цілющого білка, воно смачне й цілком може замінити квасолю. 

Як і в інших бобових, лікарські властивості обумовлені харчовими фарбами - антиоксидантами. І чим темніше насіння - тим більш лікувальний продукт. А в доліхоса насіння не просто темне, воно чорне! 

На цілющі властивості доліхоса звернув увагу ще тисячу років тому Авіценна. Він озивався про нього як про відмінний засіб, який припиняє гикавку, попускає шлунок, дробить камені в нирках і сечовому міхурі. 

Насіння в молочно-восковій спілості використовують замість зеленого горошку (такий напрямок використання називається «Flageolet» - зелений горошок з інших бобових - квасолі, доліхоса, сої, кінських бобів, вігни). 

У технологіях суцільного посіву на півдні доліхос - відмінний сидерат, який дає 40-50 т/га зеленої маси навіть у посушливих умовах. З листя цієї рослини одержують цілющу синю харчову фарбу. 

Квітки придатні на зріз, зберігаються у воді 7-10 днів. 

Доліхос вирощують розсадним способом і прямим посівом насіння у відкритий ґрунт. Розсаду краще вирощувати в горщиках діаметром 8-10 см. Насіння висівають у березні-квітні з таким розрахунками, щоб сходи не потрапили під весняний заморозок. У кожний горщик висівають 2-3 насінини на глибину 3-5 см і ставлять у тепле місце (температура 25-30°С). У таких умовах сходи з'являються через 5-7 діб. У відкритий ґрунт рослини із грудкою грунтосуміші висаджують у травні-червні. 

Більш проста технологія вирощування - посів насіння у відкритий ґрунт. Ускладнюється вона тим, що обов'язково потрібно забезпечити теплий парниковий режим на перших фазах росту. Локальні міні-парнички, якими накривають лунки з посіяним насінням, забезпечують нормальний розвиток рослин і «стежать» за їхнім здоров'ям. Укриття знімають через 1-2 тижні після появи сходів, коли рослини зміцніють і самі зможуть протистояти непогоді.

Як тільки утворюється кучеряве стебло, біля рослин ставлять опори, установлюють шпалери із сіткою або арку. Протягом вегетаційного періоду доліхос 2-3 рази підживлюють розчинами мінеральних і органічних добрив. 

Спілі боби збирають багаторазово, у міру їх дозрівання. 

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 457 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Декоративні рослини »


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...