Іридодиктиум - цибулевий ірис. Тонкощі вирощування

28 березня 2018

Карликові цибулеві іриси – іридодиктиуми, завжди й скрізь бажані та цікаві. Тим більше що розпускаються вони на перших таловинах одночасно з  іншими «первоцвітами». 

Квітки карликових цибулевих ірисів – іридодиктиумів у всіх деталях копіюють своїх високорослих побратимів – ксифиумів, що квітують улітку. По суті, вони не такі вже і маленькі – до 10 см у діаметрі. Але висота рослин усього 10-15 см. Посаджені на відстані 5 см один від одного, вони квітують суцільним килимом і приваблюють яскравістю та глибиною фарб.

Батьківщина ірододиктиумів Середня й Мала Азія. У природніх умовах вони зростають на сонячних гірських схилах. Виходячи із цього, саджати в саду іриси потрібно на найбільш сонячних ділянках. У весняний час їм потрібна прохолодь і багато вологи (але не застою води), улітку - багато тепла (спеки), узимку - рясний сніжний покрив.

Іридодиктиум або ірис сітчастий (Iris reticulatа) - багаторічна весняноквітуча цибулева рослина. Квітує рано навесні, наприкінці березня (якщо весна рання) - квітні. Квітки одиночні, пофарбовані у відтінки синього, жовтого, коричнюватого, білого кольору. Оцвітина шестилисточкова. Листя чотирикутне, довге, тонке, темно-зеленого кольору. Після цвітіння вони сильно витягаються. Плід - коробочка з дрібним округлим насінням. Цибулина яйцеподібна, довгаста, до 4 см у довжину.

Щоб створити цим рослинам умови наближені до природних, їх потрібно висаджувати тільки в легкі, піщані ґрунти, без застою вологи. Якщо у вашому саду ґрунти глинисті, важкі, то від цих рослин вам краще відмовитися. Обов'язкова умова - гарний дренаж. 

Зробити ґрунт ідеальним можна й самому. Приміром, зробити альпійську гірку з підходящим ґрунтом або підняті клумби. Щоб добитися більш виразного ефекту, висаджувати іридодиктиуми потрібно групами по кілька штук у кожній, і досить густо. Підходять для кам'янистих садів, рокаріїв, міксбордерів, а також для вигонки.

Цибулини іридодиктиумів потрібно висаджувати в сад наприкінці серпня-вересні (але якщо осінь тепла, то можна й на початку жовтня), тому що для проростання коренів їм потрібно більше тепла, чим іншим цибулевим рослинам. Висаджувати, як уже було сказано вище, потрібно в пухкий, гумусний, добре дренований ґрунт із нейтральною реакцією. Глибина посадки цибулин 7-10 см. У підготовлені лунки додайте жменю піску для дренажу. Після посадки полийте і замульчуйте. Це потрібно для того щоб підтримати потрібну кількість вологи в легкому ґрунті, тому що легкі ґрунти швидко пересихають. Мульча запобіжить і проростанню цибулин під час ранньої весняної відлиги. Якщо ви не використовуєте мульчу, по ґрунт навколо рослин доведеться увесь час рихлити, після кожного поливу або дощу.

У наших кліматичних умовах цибулини іридодиктиумів краще викопувати щорічно. Найважливіший момент в агротехніці вирощування ірододиктиумів це вловити час переходу цибулини в стан спокою. Саме в цей момент цибулини потрібно викопати. Справа в тому, що в ірододиктиумів на відміну від інших цибулевих, листя товсте й може не жовтіти довгий час, навіть тоді коли цибулина вже «спить». Це часто трапляється в дощове прохолодне літо. Отже, сигналом для викопування цибулин служить пожовтіння листів у верхній третині або пожовтіння листя наполовину.

Викопані цибулини очистіть від залишків землі, але листя не зрізуйте, поки воно саме не висохне і не відпаде. До цього часу воно ще встигне віддати цибулині живильні речовини. Цибулини промийте в слабкому розчині марганцівки, просушіть (але не на сонці) і помістіть в картонні або пластикові ящики з віддушинами на зберігання. Приміщення, де будуть зберігатися цибулинки має бути добре провітрюваним, сухим і захищеним від прямих сонячних променів. Температура в приміщення повинна бути в межах +18...21°С, але не повинна перевищувати 25°С, тому що від високої температури дрібні цибулинки можуть просто висохнути.

Іридодиктиуми розмножуються насінням (але не всі сорти його утворюють) і вегетативно. Найпростіший і легкий спосіб розмноження, дочірніми цибулинами. Дочірніх цибулин утворюється небагато, одна велика материнська цибулина утворює дві - три цибулини, що заміщають. Деякі сорти здатні давати й цибулинки-дитинки.

Насіння утворюють не всі сорти. Дозріває воно в насінних коробочках, під землею, і тільки наприкінці дозрівання виходить назовні. У цей час насіння збирають разом з коробочкою й висівають у відкритий ґрунт. Посів можна проводити до першого заморозку. Рослини, що виросли з насіння, почнуть квітувати не раніше 4-5 року.

Щоб іридодиктиуми не хворіли, дотримуйте сівозміни (щорічно висаджуйте цибулини на нове місце).

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 263 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Декоративні рослини »


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...