Лямбліоз: 500 000 випадків щорічно
На думку медичної статистики, одним з найпоширеніших захворювань у світі є лямбліоз, тобто поразка паразитом Giardia lamblia, який викликає поразку ШКТ і жовчовивідних шляхів. Однак природа виникнення лямбліозу була досі неясна. Недавно вчені зрозуміли, яким чином викликається це захворювання. Виявляється, паразити Giardia lamblia імітують функції людських клітин, потім проникають у кишечник і харчуються його клітинами.
Щорічно у світі діагностується близько 500 000 випадків лямбліозу. Що ж робити для того, щоб уникнути зараження і як діяти у випадку, коли хвороба вас уже наздогнала? Про це ми поговорили з фахівцем – кандидатом медичних наук, нефрологом Ольгою Богданівною Молодовець.
- Як відбувається зараження лямбліями?
- Зараження людини відбувається після того, як відбувся контакт з уже зараженим носієм інфекції. Тим часом відомо й те, що носіями лямблій можуть бути кішки, собаки та гризуни. Крім цього, лямблії нерідко виявляються в середовищі забруднених водойм, у тому числі й у воді, яка доступна нам з-під крана. Для початку розвитку лямбліозу достатньо, щоб в організм потрапило 10 цист лямблій, крім чого також достатньо мати у своєму розпорядженні низький ступінь кислотності шлункового соку. Особливо часто лямбліоз виникає після прийняття в їжу продуктів, що не пройшли відповідної термічної обробки (фрукти, овочі, ягоди).
- Які симптоми захворювання?
- Слід зазначити, що захворювання має дві форми – гострий і хронічний лямбліоз. Переважно гострий лямбліоз спостерігається серед дітей молодшого віку, а також серед осіб будь-якого іншого віку, у яких у значній мірі ослаблений імунітет. Для гострого лямбліозу характерним є прояв у вигляді яскраво вираженого діарейного синдрому, підвищеної температури і поразок тонкого кишечнику. Серед інших симптомів виділяються наступні: лихоманка; блювота; поява висипу (аналогічного кору, краснусі); анорексія; різкі болі в середній і верхній епігастральній областях.
При адекватному і своєчасному лікуванні цієї форми лямбліозу видужання хворого наступає вже через п'ять-сім днів з моменту прояву в нього першої клінічної симптоматики. Відсутність же відповідного лікування переводить захворювання в підгостру стадію або в стадію хронічну, що відбувається найчастіше.
Хронічна форма захворювання супроводжується комплексом синдромів у вигляді хронічної інтоксикації, диспепсії, гіповітамінозу і дисбактеріозу. Характерними проявами виступають симптоми з боку ШКТ, персистируюча діарея, поноси, що чергуються із запорами, синдром порушення усмоктування, що виникає в прямій кишці. Крім цього відзначаються болі нападоподібного характеру, зосереджені в області живота, виникає диспепсія. Апетит у хворих знижується, часто з'являється нудота, а також симптоми, що вказують на порушення загального стану у вигляді головних болів, нездужання, дратівливості, емоційної нестабільності.
- Як проводиться діагностика захворювання?
- Через властиве захворюванню різноманіття, відмічуваного в його клінічних проявах, а також при відсутності характерних симптомів, необхідним є обов'язкове лабораторне підтвердження відповідного діагнозу. У якості матеріалу для досліджень виступають фекалії, а також дуоденальний вміст. Дуоденальний вміст дозволяє визначити трофозоїти лямблій, фекалії в оформленому виді – цисти, напівоформлені та рідкі фекалії визначають і цисти, і трофозоїти.
- Чи можна здолати хворобу і що для цього потрібно?
- Рятування від паразитів має проводитися в комплексному режимі. Лікування найкраще починати в процесі загострення захворювання – це дозволяє відслідковувати зміни в ступені виразності симптоматики, а також визначити, наскільки ефективні ті або інші вироблені маніпуляції.
Один з головних моментів, актуальних при лікуванні лямбліозу, полягає в дотриманні найсуворішої дієти. Зупинимося детальніше на застосовуваних сьогодні препаратах і технологіях. Так, у лікуванні лямбліозу в умовах клінік досить активно використовуються антипаразитні препарати, які виявили себе з досить ефективного боку при боротьбі з дорослими особинами. Тим часом, їх використання практично жодним чином не впливає на личинок і на маленьких лямблій. З цієї причини лікування захворювання має проводитися в комплексі зі спеціалізованими препаратами типу трихопол, фуразолідон, тинідазол.
Важлива роль приділяється також і ентеросорбентам, за допомогою яких з організму виводяться токсини, утворені в якості побічного продукту життєдіяльності паразитів. Дітям рекомендуються ентеросорбенти типу активованого вугілля, лактофільтрума, смекти.
Протягом останніх декількох років лікарями, у комплексі із традиційними методиками лікування лямбліозу застосовувалися й певні розробки інноваційного масштабу. Тим часом, з найкращого боку себе виявили інгібітори тубуліна, що належать до бензимідазольного ряду. Вони більш безпечні в порівнянні з препаратами, що представляють групу метронідазолів, крім того, менш виражені у них і побічні ефекти.
- Ви згадали дієту при лямбліозі як обов'язковий елемент лікування. Якою вона має бути?
- Що стосується вже відзначеної дієти, яку важливо дотримувати при лямбліозі, то вона, насамперед, має на увазі під собою відмову від уживання продуктів харчування, насичених простими вуглеводами. Саме за рахунок їх створюються найкращі умови для життєдіяльності і розмноження паразитуючих організмів. Часткова (а краще – повна) заборона поширюється на ковбаси, молоко, хліб, макаронні вироби, солодкості та різні борошняні продукти. Відзначимо також, що дієта, актуальна при лямбліозі, являє собою не тільки лише правильно підібраний склад продуктів харчування, але й правильність у їхньому готуванні. Зокрема, будь-які продукти, як і страви, мають бути відповідним чином термічно оброблені. Фрукти й овочі ретельно промиваються з використанням теплої води.
І дуже важливе зауваження: для діагностування лямбліозу у випадку прояву перерахованої симптоматики потрібно, насамперед, звернутися до інфекціоніста.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2338 |
© Газета Домовик 2012-2023