Що таке коклюш і як з ним боротися?

7 лютого 2018

Наш знаменитий теледоктор Євгеній Комаровський, улюбленець матусь, уже нас усіх попередив, що кір, звичайно, дуже погано, але ось коклюш без щеплень – просто катастрофа. Що ж таке коклюш, по суті, і як з ним боротися? Про це ми розпитали фахівця-епідеміолога кандидата медичних наук, доцента Ірину Байдалку.

- Коклюш - це інфекція дихальних шляхів, яка сама по собі є дуже заразною. У багатьох хворих захворювання супроводжується надзвичайно сильним кашлем з наступним глибоким вдихом, супроводжуваним свистом і хрипами. 

Раніше медицина боролася з коклюшем, вважаючи його дитячою хворобою. У наш час коклюш небезпечний як для маленьких дітей, так і для підлітків, і дорослих, що не пройшли повний курс щеплення або, що прищеплювалися так давно, що імунітету до інфекції в організмі немає. 

Летальні випадки, викликані коклюшем, зустрічаються досить рідко, однак найбільше ризикують діти раннього віку (до року). Саме тому для вагітних жінок і людей, що контактують із немовлятами, принципово важливою є наявність щеплення від коклюшу.

- Які причини виникнення коклюшу?

- Хвороба викликається аеробною грамнегативною кокобацилою Bordetellapertussis. Джерелом інфекції є тільки людина з типовими й атиповими формами коклюшу. При цьому особливо небезпечними є хворі в початковій стадії захворювання. Також заразитися можна від здорових бактеріоносіїв. Інкубаційний період для коклюшу становить приблизно 7-14 днів з максимальним періодом в 3 тижні.

- Про які симптоми слід пам'ятати, коли мова заходить про коклюш?

- Тривалість захворювання складає у середньому 6 тижнів. Перебіг захворювання проходить у три стадії.

Продромальний період. Становить приблизно 1-2 тижні. У хворого відзначається нежить, помірне підвищення температури, кашель, який не усувається за допомогою протикашлевих препаратів.

Пароксизмальний період. Приблизно до третього тижня коклюш переходить у пароксизмальну стадію. Для цього періоду характерне посилення кашлю, який здобуває нападоподібний характер, особливо в нічний час. З 3 по 4 тиждень відзначається спастичний кашель, що супроводжується виділенням мокротиння. При нападі кашлю у хворого червоніє обличчя, виступає язик, можлива травматизація вуздечки язика. Іноді під час нападу відбувається крововилив під слизову оболонку кон’юнктиви. У грудних дітей, як правило, не спостерігається типових нападів кашлю. У малят виникає кілька кашлевих поштовхів, після чого наступає короткочасна зупинка дихання, яка може становити небезпеку для життя дитини.

Стадія видужання. На цій стадії пароксизми виникають рідше і стають менш важкими. Стан пацієнта помітно поліпшується. Пароксизмальний кашель може з'явитися знову. Звичайно його провокує гостра респіраторна вірусна інфекція.

- Як проводиться діагностика захворювання?

- Ідентифікація збудника проводиться бактеріологічними методами. Мікроорганізми виділяють з мокротиння та мазків. При коклюші проводять серологічні дослідження для підтвердження діагнозу. Неспецифічним симптомом коклюшу є підвищений рівень СОЕ. З появою ускладнень із боку дихальної системи показана рентгенографія легенів.

- Як відбувається передача захворювання?

- Коли інфікована людина кашляє або чхає, малюсінькі краплі слини, що містять бактерії, розлітаються і потрапляють у легені здорових людей, що перебувають поруч із хворим. Спалахи захворювання відбуваються з кількох причин, насамперед, це вакцинація, проведена тільки в дитячому віці, до моменту дорослішання організм уже втрачає імунітет до захворювання. Крім того, навіть якщо не до кінця вакцинований дорослий і не хворів на коклюш у підлітковому віці, він може мати схильність до захворювання надалі. Діти не будуть повністю захищені від коклюшу, якщо не одержать щонайменше три дози вакцини.

- Чи існує диференціація коклюшу за важкістю захворювання?

- Залежно від важкості перебігу захворювання прийнято виділяти легкі, середньоважкі й важкі форми коклюшу.

При підозрі на коклюш необхідно терміново звернутися до лікаря. Лікування коклюшу має проходити тільки під медичним контролем. Хворому необхідно забезпечити спокій, оскільки дія зовнішніх дратівних факторів може спровокувати розвиток нового пароксизму кашлю. Рекомендується часте провітрювання приміщення.

- Як же має проходити лікування захворювання?

- Як правило, коклюш лікується амбулаторно. Хворі повинні дихати зволоженим повітрям з достатнім вмістом кисню. Харчування має бути повноцінним, дробовим. При нормальній температурі рекомендується багато часу проводити на свіжому повітрі.

При катаральному періоді доцільним є призначення антибіотикотерапії в середньотерапевтичних дозах. Як правило, застосовуються макроліди, аміноглікозиди, ампицилін або левоміцетин. Часто в комплексі з антибіотиками призначається специфічний противококлюшний гамаглобулін.

У якості патогенетичних засобів хворим призначаються антигістамінні препарати із седативним ефектом. У судомний період доцільним є призначення спазмолітиків. У важких випадках існує необхідність у прийомі нейролептиків.

Протикашлеві препарати, засоби для відхаркування і муколітики не виявляють істотної дії при коклюші. А протикашлеві препарати із центральним механізмом дії при коклюші протипоказані.

Крім медикаментозної терапії, при коклюші застосовується фізіотерапія, інгаляції, оксигенобаротерапія та інші методики лікування.

Повітря в приміщенні, де перебуває хворий, можна додатково іонізувати спеціальним обладнанням – іонізатором. Ну й, саме собою, дорослому та дитині, що кашляє, потрібно постійно носити пов'язку, як і тим, хто доглядає за хворим.

- Якими ускладненнями чреватий коклюш?

- Найбільш частим ускладненням коклюшу є пневмонія, яка може бути обумовлена коклюшною паличкою або ж приєднанням вторинної бактеріальної інфекції. Особливо важко (зі значною летальністю) протікає коклюш у дітей.

Більшість же людей переносить коклюш без особливих ускладнень. Іноді побічні ефекти можуть бути досить серйозними, наприклад, лопаються кровоносні судини під шкірою або в білках очей, розвивається черевна грижа, а також фіксуються тріщини в ребрах. У немовлят, особливо у віці до 6 місяців, ускладнення, викликані коклюшем, більш серйозні й полягають у наступному: виникнення й розвиток вушних інфекцій; пневмонія; уповільнення або зупинка дихання; зневоднювання, судоми; ушкодження головного мозку. Немовлят і дітей, хворих коклюшем, звичайно госпіталізують і проводять лікування в умовах стаціонару. Важкість симптомів може бути такою сильною, що дитина вимагає часом невідкладної допомоги лікаря.

А із приводу профілактики, то єдиною ефективною профілактикою коклюшу є вакцинація.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 666 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...