Стресові ситуації провокують розвиток панічних атак

16 травня 2017

Панічні атаки - це не смертельно, але пускати на самоплив їх не можна. Вважає Олена Пономарева - лікар-психотерапевт Клінічного госпіталю на Яузі.

«Панічні атаки найчастіше зустрічаються серед людей у віці від 20 до 60 років. До та після позначеного періоду вони вже, як правило, не дебютують, тобто не проявляються. Це обумовлене наявністю в цій віковій групі більшої кількості стресових ситуацій - на навчанні, роботі, у родині. При цьому згідно зі статистикою, у жінок це захворювання зустрічається у 2-3 рази частіше, чим у чоловіків. Фактори ризику діляться на сприяючі, провокуючі та закріпляючі. Стресові ситуації можуть бути провокуючими факторами для розвитку панічних атак. Серед факторів, що сприяють, виділяють генетичну схильність і конституційні особливості. 

Панічні атаки в більшості випадків розвиваються у людей, що мають такі особливості особистості, як недовірливість і тривожність, а також надлишкова увага до своїх думок і відчуттів. При цьому вони схильні до стримування своїх емоцій.

У кожному конкретному випадку розвиток захворювання залежить від типу нервової системи. На ту саму ситуацію організм кожної людину реагує зовсім по-різному. 

Панічна атака вважається захисною реакцією організму на стрес. Але якщо такі стани виникають у пацієнта на рівному місці без очевидних провокуючих факторів, то в такому випадку мова швидше за все йде про хворобу. На відміну від багатьох інших захворювань, приступи паніки не загрожують здоров'ю пацієнта, але при цьому заподіюють йому сильний дискомфорт, оскільки в цьому стані людина не може контролювати себе. Через це їй стає важко спілкуватися з іншими людьми, виникають страхи появи в громадських місцях поодинці.

Захворювання характеризується яскраво вираженою клінічною картиною, тому зазвичай не викликає труднощів у постановці діагнозу. Симптоми розвиваються раптово й досягають свого піка протягом 10 хвилин. Хворий може відчувати слабкість, запаморочення, нудоту, нестачу повітря або ускладнення дихання, відчувати страх смерті або страх збожеволіти. Його може переслідувати відчуття дереалізації й деперсоналізації, які часто супроводжуються появою пітливості, ознобу, тремору, частішання серцебиття й пульсу. 

Комбінація почуття страху із чотирма та більше з перерахованих симптомів, дозволяє лікарю поставити пацієнту діагноз «панічна атака». 

Звичайно пацієнт сам звертається до лікаря, оскільки проблема викликає дуже тяжкі відчуття.

Лікування має на увазі медикаментозну терапію і застосування методик психотерапевтичної корекції. Існують різні препарати - вони застосовуються для зняття гострого приступу й надалі - у терапевтичних цілях. Методики, які допомагають пацієнту адаптуватися: гештальт-терапія, корекційна терапія, поведінкова терапія, гіпноз та інші. Також сучасна медицина дозволяє дуже точно підібрати препарати. Таким чином, вони впливають тільки на певні рецептори та діють на причину, коли вона тільки з'являється. 

Якщо пацієнт не лікується, приступи можуть бути дуже сильними і хворобливими. У деяких випадках виходить зняти тривожний стан психотерапією, але іноді не обійтися без ліків. Однак це не значить, що пацієнту доведеться приймати медикаменти все життя. При проведенні успішної терапії пацієнт може впоратися із тривожними симптомами назовсім або зменшити частоту рецидивів.

Дітям панічні атаки не властиві. Частіше у них зустрічаються обесивно-фобічні розлади, які можуть бути досить важкими й мати серйозні наслідки надалі, адже подібні захворювання гальмують як психічний, так і фізичний розвиток дитини. Ліки у дітей теж використовують, оскільки відсутність лікування може привести до набагато більш серйозних проблем зі здоров'ям надалі, чим спровокує прийом ліків. На щастя, сучасна медицина дозволяє провести м'яку й ефективну корекцію».

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 400 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...