Щоб кліщ нам турбот не додав

26 квітня 2017

Кліщовий енцефаліт – далеко не найпоширеніше вірусне захворювання на території України. Протягом останніх 50 років спостережень випадки цієї хвороби в нашому краї були лише одиничними. Однак враховуючи її підступництво та потенційну небезпеку для життя людини, ми не можемо зневажати цією загрозою. Одним з головних переносників інфекції є іксодовий кліщ. Як же уникнути ризику зараження, чи існує ефективне лікування недуги й у чому полягає профілактика захворювання? Про це ми попросили розповісти фахівця - доцента, кандидата медичних наук Марину Олександрівну Крижанську.

- Це захворювання є характерним для регіонів, де поширені основні переносники - кліщі Ixodes ricinus і Ixodes persulcatus. У природних вогнищах вірус кліщового вірусного енцефаліту (КВЕ) циркулює по ланцюгу: кліщі - дикі хребетні - кліщі. Вірус кліщового енцефаліту зберігається і розмножується в організмі переносника - іксодового кліща - на всіх стадіях його розвитку.

За результатами досліджень, в одному кліщі міститься до 10 мільярдів вірусних частин. Влучення в кров людини навіть однієї мільйонної частки цієї кількості вірусів може бути достатнім для розвитку інфекції. Зараження людини відбувається під час кровосмоктання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща або розчісуванні місця укусу й утирання в шкіру зі слиною або тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Найчастіше зараження відбувається у весняно-літній період, що обумовлене періодом активності кліщів. До зараження кліщовим вірусним енцефалітом сприйнятливі всі люди, незалежно від віку й статі. На щастя, від хворої людини до здорової захворювання не передається.

- Як проявляється захворювання?

- Ранніми проявами хвороби є - головний біль, який наростає за своєю інтенсивністю, підвищення температури до 38-39°C, нудота, блювота, безсоння, рідше - сонливість, запаморочення, болі в м'язах шиї, спини й кінцівках. Хворі стають млявими, малорухомими, у них помітна гіперемія ковтки, шкіри обличчя, ін'єкція судин склер і кон’юнктив. Надалі відзначаються симптоми поразки центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем. У 30% захворілих, розвиваються клінічні симптоми хвороби, які прогресують до менінгіту (45% випадків), менінгоенцефаліту (42%) і енцефаломієліторадикуліту (14%). Важкість перебігу залежить від віку хворого - імовірність значної поразки головного мозку різко підвищується після 40 років, у віці старше 60 років реєструють максимальну летальність.

Ускладнення кліщового енцефаліту відзначаються у 40-80% перехворілих клінічно вираженою формою і представлені млявими паралічами переважно верхніх кінцівок. Рідше зустрічаються атипічні варіанти захворювання стерті, грипоподібні форми й поліомієлітоподобні форми. Можливе тривале хронічне носійство вірусу.

- Як проводиться діагностика вірусного кліщового енцефаліту?

- При діагностиці кліщового енцефаліту слід ураховувати перебування хворого в ендемічних районах, факт присмоктування кліща, відповідність сезону (активність кліщів у весняно-літній і літньо-осінній періоди) і початку хвороби, вживання в їжу сирого козячого молока.

Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту. Усі, хто перехворів кліщовим енцефалітом, незалежно від клінічної форми захворювання, підлягають диспансерному спостереженню від 1 до 3 і більше років. Періодичність спостереження за хворим, додаткові методи дослідження, лікувальні й реабілітаційні заходи визначаються за клінічними показниками лікарем-невропатологом разом з іншими фахівцями.

- Які заходи для запобігання зараження можна рекомендувати?

- Щоб попередити напад кліщів при відвідуванні місць, де вони можуть перебувати, рекомендується: вибирати світлий однотонний, з довгими рукавами, припасований до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів. Голову слід покривати головним убором. Кожні 2 години під час прогулянки потрібно проводити само- і взаємоогляди, а також обов'язково це потрібно зробити ще раз вдома після повернення з прогулянки. Особливо ретельно слід обстежити ділянки тіла, покриті волоссям.

Перебуваючи на природі, для привалів і нічного сну необхідно звільняти місце від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 метрів, а після повернення додому потрібно відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати й випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка або спати в ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів. Якщо разом з вами на природі перебував ваш пес - його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити в приміщення.

Слід також використовувати для захисту від кліщів ефективні засоби, які їх відлякують - репеленти.  Їх наносять на відкриті частини тіла (крім обличчя) і на одяг. Після нанесення на шкіру репеленти діють від 15 хвилин до 10 годин, залежно від температури, вологості повітря, якості самого засобу. Засіб, нанесений на одяг, діє довше, чим при нанесенні його на шкіру. Користуватися репелентами потрібно з урахуванням особливостей свого організму.

- Що робити, якщо кліщ все-таки присмоктався?

- Якщо кліщ все-таки присмоктався, необхідно вилучити його якомога швидше. При відсутності можливості одержати кваліфіковану медичну допомогу видалення кліща проводять самостійно: слід змазати його рослинною олією (не заливати, щоб не задихнувся), повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з боку убік пальцями, обгорненими марлевою серветкою, пінцетом або петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща і шкірою людини. Після видалення кліща, місце присмоктування змазати 3-відсотковим розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

- Чи існує специфічна профілактика захворювання?

- Так, існує. Її здійснюють за допомогою інактивованих вакцин. Термінову (через 24 години від моменту введення) профілактику здійснюють за допомогою однократного введення імуноглобуліну, який забезпечує захист протягом 1 місяця. В Україні щеплення проти кліщового вірусного енцефаліту належать до щеплень, які проводяться за епідемічними показниками. Якщо ви плануєте поїздку в місця із загрозливою ситуацією, то слід заздалегідь пройти курс щеплень проти кліщового енцефаліту, інструктаж про методи особистої профілактики, забезпечити себе репелентами.

Для екстреної профілактики й лікування кліщового енцефаліту у дорослих і дітей призначається імуноглобулін проти кліщового енцефаліту. З профілактичною метою препарат уводять у першу чергу непривитим особам або тим, які одержали неповний курс вакцинації проти кліщового енцефаліту й відзначали присмоктування кліщів в ендемічних зонах. 

За умови підвищеного ризику зараження (одночасне присмоктування декількох кліщів, багаторазові укуси під час перебування на небезпечних територіях) препарат уводять і щепленим особам.

У будь-якому разі препарат слід уводити в найбільш ранній термін з моменту передбачуваного зараження, не пізніше 4-х діб після укусу кліща. Збільшення інтервалу знижує ефективність дії імуноглобуліну.

У ТЕМУ: КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ ПРИ УКУСІ КЛІЩІВ

Головлікар Київського центру здоров'я Отто Стойка розповів, як захиститися від наслідків укусу кліща і що робити, якщо після відвідування парку або лісу на тілі виявлений кліщовий укус. 

Першою дією людини, що виявила кліщовий укус, має стати звертання до лікаря. Зробити це можна, навіть попросивши допомоги в найближчому травмпункті. Якщо кліщ ще в тілі, медики його витягнуть і відправлять у лабораторію. 

Якщо виявити кліща вдається в перші години після укусу, інфікування крові буде мінімальним. Якщо кліщ перебуває в тілі більше двох днів, наслідки укусу можуть бути важкими для організму. Витягати кліщів самостійно не рекомендується, оскільки існує ризик ушкодження комахи. Після самостійного виймання кліща необхідно спостерігати за місцем укусу: при почервонінні шкіри і підвищенні температури слід звернутися до лікаря.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 537 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...