Ангіна: наскільки вона небезпечна?

26 листопада 2015

Фахівці стверджують, що 99 відсотків населення поняття не має, що таке ангіна, незважаючи на те, що червоне горло, яке болить, рано чи пізно, буває в усіх. Сперечатися не будемо, а будемо розбиратися. Отже, ми звернулися за допомогою до фахівця - кандидата медичних наук, доцента Андрія Васильовича Цимара.

- Що таке мигдалини знають усі, достатньо підійти до дзеркала й широко відкрити рот. У глибині порожнини рота за дужками, що обмежують вхід у ковтку, і знаходяться напівкруглі утворення - мигдалини. 

Мигдалини складаються з лімфоїдної тканини, є одними з головних органів лімфоїдної системи, беруть участь у виробленні імунітету і дуже часто запалюються. Чому часто? Та тому, що всі речовини, що потрапляють у наш організм, контактують, насамперед, з мигдалинами. Тут, у порожнині рота, на шляху до стравоходу і шлунка, до гортані і легенів, мигдалини - передовий загін імунітету, якому здорово та часто дістається. 

Запалення мигдалин зветься - тонзиліт (на латині tonsilla - мигдалина). Найпоширеніша причина тонзиліту - усім відомі гострі респіраторні вірусні інфекції, частими симптомами яких, крім підвищення температури, кашлю та нежитю, є "червоне" горло і болі при ковтанні.

- Однак не всякий тонзиліт - ангіна? 

- Так. Адже кількість мікроорганізмів, здатних викликати в мигдалинах запальний процес, обчислюється десятками. Не дивно, що тонзиліт є частим симптомом безлічі інфекційних хвороб. У той же час, існують стрептокок і стафілокок - мікроорганізми, що вражають мигдалини особливо часто й особливим чином. Хвороба починається дуже швидко: з високої температури та різких болів у горлі, а на поверхні мигдалин з'являються гнійнички (нальоти). Це і є ангіна. Частота, з якою її викликають ці два мікроби, приблизно така: 80% - стрептокок, 10% - стафілокок і 10% - стафілокок + стрептокок. 

А симптоми ангіни такі: гострий початок, підвищення температури, загальна інтоксикація (слабість, озноби, пітливість, втрата апетиту, головний біль), запалення мигдалин - збільшення в розмірах, почервоніння, нальоти, біль у ковтці, що різко підсилюється при ковтанні. Збільшення та хворобливість передніх лімфовузлів (донизу від вуха, біля кута та під нижньою щелепою).  

Крім кровоносних судин (вен і артерій), у всіх органах і тканинах є судини лімфатичні, які збирають особливу міжтканинну рідину - лімфу. Жодна ділянка людського тіла не може навіть приблизно зрівнятися з мигдалинами за кількості лімфатичних судин. Не дивно, що гнійний запальний процес відразу ж супроводжується вираженою реакцією тих лімфовузлів, які збирають лімфу, що відтікає від мигдалин.

Саме слово "ангіна" зобов'язане своїм походженням давньогрецьким лікарям (ango - душити, стискати). Стародавні греки не мали поняття про віруси та бактерії, під словом "ангіна" вони розуміли всі хвороби, що супроводжуються запаленням тканин ковтки і порушенням ковтання та дихання. Сучасний лікар по-різному лікує вірусні та бактеріальні інфекції. Кожне конкретне захворювання, що супроводжується тонзилітом, має свої специфічні способи терапії.

Саме тому, абсолютно не грамотно називати ангіною всяку хворобу, при якій має місце почервоніння горла і болі при ковтанні.

- Тобто, варто пам'ятати, що ангіна - це гостра інфекційна (заразна!) хвороба, і саме поразка мигдалин визначає при ангіні важкість захворювання...

- Вірно. Ангіна являє собою певний комплекс симптомів. Однак і червоність у ковтці, і біль, і нальоти на поверхні мигдалин, і реакція лімфовузлів, тобто, всі симптоми, типові для ангіни, можуть мати місце і при дифтерії. Ці ж симптоми можуть мати місце при зовсім не рідкісній вірусній хворобі - інфекційному мононуклеозі. Але, крім описаних симптомів, при дифтерії вражаються серце, нирки, нервова система, при інфекційному мононуклеозі - всі лімфовузли, печінка, селезінка. Ангіну лікують антибіотиками, дифтерію - протидифтерійною сироваткою, а при інфекційному мононуклеозі ні антибіотики, ні сироватка не ефективні. Хочу ще раз підкреслити: ангіна, це не купа всяких різних хвороб, ангіна - це конкретне захворювання, що має конкретні ознаки та викликане конкретним мікробом (як правило, стрептококом).

Ангіна, котру не лікують взагалі, або яку лікують неправильно, дуже часто дає ускладнення, оскільки саме стрептокок вражає серце, суглоби та нирки. Ще раз відзначимо: майже 100% усіх ревматичних хвороб і гломерулонефритів - наслідок "звичайної" ангіни!

- Тому як все-таки лікують ангіну?

- У гострому періоді (до нормалізації температури тіла) бажаний постільний режим - рухова активність збільшує ймовірність поразки серця. Їжа - за апетитом, важливо щоб їжа не травмувала мигдалини: бульйони, пюре тощо. Найважливіше правило - рясне тепле питво: мінеральна вода, компот із сухофруктів, 5%-вий розчин глюкози.

- А які саме антибіотики більше підходять для лікування ангіни?

- При ангіні ніяких екзотичних і дорогих препаратів не потрібно - звичайні пеніцилін, ампіцилін, еритроміцин, як і раніше, високоефективні в нормальних дозах. Попутно відзначу, що свідоме населення, схильне до прийому будь-якого препарату "по 1 таблетці 3 рази на день після їжі", не має ні найменшого уявлення про те, що таке "нормальна доза". Отже, завжди при лікуванні антибіотиками і не тільки, дуже важливо не припиняти лікування відразу після того, як стане легше. При ангіні це особливо актуально - курс лікування менше 5-7 днів у багато разів збільшує ризик ускладнень.

- Які ще методи лікування є гарними при ангіні?

- Місцеве лікування - різні полоскання горла, вони не здійснюють впливу на строки хвороби та імовірність ускладнень. Але самопочуття, на фоні полоскань, помітно поліпшується - зменшуються болі, легше ковтати. У домашніх умовах цілком можна використовувати: відвари шавлії та ромашки, содові й сольові розчини (1 чайна ложка харчової соди на склянку води, 1 чайна ложка звичайної повареної солі на 0,5 л води). Оптимальна температура розчинів для полоскання - 40-50°С, полоскати необхідно 4-6 разів на день - після будь-якої їжі прополоскати горло потрібно обов'язково.

При високій температурі та сильних болях симптоматично використовують аспірин, анальгін, парацетамол.

- Які можна зробити висновки з усього сказаного?

- Ангіну в обов'язковому порядку повинен лікувати лікар. По-перше, тому що діагноз ангіни не такий простий, по-друге, тому що лікування не таке просте, як може здатися на перший погляд. Гострий тонзиліт з нальотами на мигдалинах - симптом не тільки ангіни, але й лейкозу, скарлатини, дифтерії, інфекційного мононуклеозу, сифілісу, гонореї.

З дуже великою обережністю відносьтеся до досить розповсюджених газетних, журнальних і телевізійних рецептів, що оповідають про народні способи лікування ангіни. Мова, як правило, іде або про полоскання, або про різні способи зігрівання шиї. Лікування ангіни тільки полосканнями - прямий шлях до інвалідності.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 879 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...