Лямбліоз. Боротьба з паразитами

29 липня 2014

Лямбліоз - досить розповсюджене захворювання, що розвивається в результаті поразки печінки і тонкого кишечнику однойменними паразитами, які потрапляють в організм людини через рот з їжею та водою.

Лямблії - найпростіші одноклітинні, що належать до класу джгутикових. За формою вони нагадують грушу, а їхня увігнута черевна частина утворює присосок, за допомогою якого лямблії тимчасово прикріплюються до тканин. Ця хвороба поширена в усіх частинах світу та має спорадичний характер. Лямбліозом хворіють близько 20% населення планети, а в Сполучених Штатах це головне паразитарне захворювання. Що ж робити, або навпаки, чого не треба робити, щоб не занедужати лямбліозом? Як говориться в прислів'ї, «попереджений, значить озброєний». Тому про те, як попередити це захворювання, і як лікувати розповість кандидат медичних наук, лікар 1 категорії Олександр Петрович БОЙЧУК. 

- Яким шляхом потрапляють ці мікроскопічні істоти в людський організм? 

- Зараження лямбліями відбувається, коли ці паразити потрапляють у кишечник через рот з брудними продуктами або забрудненою водою. Також причиною зараження можуть стати і брудні руки. 

У відповідності зі способом проникнення цих паразитів в організм виділяють наступні шляхи: 

- Водний - зараження відбувається при використанні недостатньо очищеної води, узятої з-під крана, а також при влученні в організм води з відкритої водойми. Існує ризик зараження при купанні в басейнах і водоймах, заражених цистами лямблій. 

- Харчовий - джерелом переносу можуть бути різні продукти харчування. Заразитися лямбліозом можна в тих випадках, коли овочі та фрукти миються накопиченою водою або вживається вода з-під крана та лід, з неї приготовлений. Особливо часто лямбліоз виникає після вживання в їжу продуктів, що не пройшли відповідної термічної обробки. Лямблії не гинуть при заморожуванні та нагріванні до п'ятдесяти градусів, але кип'ятіння не витримують. 

- Контактно-побутовий - накопичення збудників відбувається безпосередньо на предметах побуту, одягу, посуду, іграшках тощо. Зараження людини відбувається після того, як відбувся контакт з носієм хвороби. Навіть немовля може заразитися від матері в процесі пологів. Контактно-побутове зараження є менш реальним, однак якщо це захворювання поширене, то такий спосіб має місце серед тих верств населення, які не дотримують загальгігієнічних норм. Також відомо, що носіями лямблій можуть бути кішки, собаки та гризуни. 

- Якщо ж лямблії потрапили до нас усередину, які симптоми спостерігаються у людини? 

- Для початку розвитку лямбліозу досить, щоб в організм потрапило 10 цист (клітин) лямблій, а також досить мати низький ступінь кислотності шлункового соку. Локалізуються вони в області тонкого кишечнику, де відбувається їхнє інтенсивне розмноження. Також їх можна виявити у 12-палій кишці, у жовчному міхурі та жовчних протоках печінки. Симптоми захворювання можуть проявлятися як у легкій, так і у важкій формі. Також у різних вікових категорій - різні прояви цього захворювання. Оскільки лямблії паразитують у кишечнику, то більша кількість симптомів цього захворювання буде від поразки саме шлунково-кишкового тракту. 

У хворих виникають неприємні відчуття та болі в області кишечнику, спостерігається здуття живота, гурчання. Хворі скаржаться на зниження або втрату апетиту, нудоту, сухість у роті та гіркоту, у більшості випадків на язиці утворюється жовтуватий наліт. Стілець часто є водянистим і рідким, дехто скаржиться на діарею, що чергується із запорами. 

Крім цього, незалежно від важкості хвороби та віку пацієнта, дуже часто виникають алергійні реакції: екзема, алергодермит, стеноз гортані, кропивниця, а також бронхообструктивні синдроми, що включають у себе й астму. 

Практично у всіх хворих спостерігається блідість шкірних покривів, причому навіть у тих випадках, коли показники гемоглобіну відповідають нормі. Деякі хворі лямбліозом систематично зазнають лущення стіп і долонь. На кінцівках з'являється «гусяча шкіра», губи схильні до лущення, у куточках рота утворюються заїди та тріщини, відзначається інтенсивне випадання волосся. 

Страждає і нервова система: підвищується збудливість, плаксивість і дратівливість, виникають головні болі, слабість, запаморочення, порушення сну, починається задишка, частішає серцебиття, навіть виникають болі в області серця.

- А як у дітей протікає лямбліоз? 

- Лямбліоз у дітей спостерігається значно частіше, причому захворювання протікає важче, чим у дорослих. Слід зазначити, що систематичні дослідження виявляють зараження лямбліями у майже 30% дітей дошкільного віку, причому в переважній більшості випадків лямбліоз характеризується такою симптоматикою, яка імітує інші види захворювань, що істотно ускладнює визначення справжної причини захворювання. У числі основних проявів: хронічний запор або понос, систематична температура (до 38°С) без особливих на те причин, біль в області правого підребер'я та пупка, хронічний дисбактеріоз, що не реагує на проведену терапію, підвищена ступінь стомлюваності, апатія, зниження успішності в школі, зниження уваги, по ночах дитина скрипить зубами, селезінка та печінка піддаються збільшенню, лімфовузли також збільшуються, на шкірі з'являються хронічні висипання, відзначаються приступи ядушливого кашлю, еозинофіли в крові збільшуються в показниках.

Як бачимо, симптоми лямбліозу у дітей не тільки мають значну подібність із симптомами захворювання у дорослих, але й мають украй неспецифічний характер, що й ускладнює діагностування основного захворювання. Складність діагностики лямбліозу полягає в тому, що клінічних ознак це захворювання не має і часто служить механізмом для запуску хронічної хвороби шлунка та кишечнику або нашаровується на вже існуюче захворювання. Тому що послабляється імунна система й в органах виникають супутні патології, лікувати лямбліоз складно. З огляду на суперечливий характер симптоматики, діти, хворі лямбліозом, часто проходять безрезультатне та досить тривале лікування у найрізніших фахівців (гастроентеролога, пульмонолога, алерголога та інших).

Але буває й так, що носії паразитів не хворіють, однак легко заражають оточуючих, оскільки їхнє тіло в цьому випадку виступає як контейнер для лямблій. Стан, що називається лямблієносійством, не викликає порушень, паразити просто знаходяться в організмі людини. 

- Тому діагностувати захворювання може тільки досвідчений лікар? Якими ж методами можна виявити цього збудника? 

- З огляду на властиву захворюванню розмаїтість симптомів, що відзначається в його клінічних проявах, необхідним є обов'язкове лабораторне підтвердження відповідного діагнозу. Матеріалом для досліджень служать фекалії, а також дуоденальний вміст. Дуоденальний вміст дозволяє визначити трофозоїти лямблій, фекалії в оформленому вигляді - цисти, у напівоформлених і рідких фекаліях визначають і цисти, і трофозоїти. Матеріал для дослідів має бути «свіжим», тобто теплим, це також обов'язкова умова. Тому найкраще це зробити в стаціонарі. 

- Це захворювання краще піддається лікуванню медикаментами або народними методами? 

- Стандартна терапія не дає ніяких результатів, навіть якщо проводиться протягом тривалого часу. Однак якщо лямбліоз був діагностований і проведене його лікування, то алергійні реакції помітно знижуються та навіть зникають повністю. Якщо курс лікування лямбліозу був закінчений, а симптоми алергії знову з'явилися, це значить, що лямблії знищилися не повністю або знову відбулося зараження.

Терапія виконується етапами, які містять у собі підготовку, антипаразитарні заходи та відбудовний період. На кожному етапі застосовується великий набір медикаментів, вибір яких призначається індивідуально.

Підготовчий етап - триває близько 2-4 тижнів. У цей час здійснюється детоксикація організму, усуваються явища холестазу (застій жовчі), поліпшується імунний захист. На цьому етапі потрібно дотримуватися рекомендованого режиму харчування, приймати сорбенти (смекта, вугілля, висівки тощо). Хворому призначаються холеретики, холікінетики, спазмолітики (одестон, но-шпа, алохол та ін.). Крім цього, призначаються ферменти (фестал, мезим, панкреатин, гепатопротектори - гептрал, ессенціале, проносні засоби - кофеол або лактулоза). 

Другий етап - безпосередній вплив на паразита. Тривалість його залежить від загального стану пацієнта та кількості виявлених збудників хвороби. Лікарських препаратів багато, але не всі вони використовуються медиками. В основному це макмірор або ніфуратель, метронідазол, ніридазол, орнідазол або тиберал, тинідазол, трихопол, фуразолідон. 

Третій етап - відбудовний, триває від 4 до 10 тижнів. Виконуються заходи з метою підвищення імунітету та відновлення функції підшлункової залози, печінки та інших органів: дотримання режиму раціонального харчування, застосування жовчогінних препаратів і гепатопротекторів, призначаються й інші препарати, такі, як натрію нуклеїнат, димефосфон (15% розчин), диуцифон, рекомендується очищена сірка, сульфат цинку (0,25% розчин). 

Разом з тим щодня потрібно додавати в їжу салати з буряка або його відвар, у сезон - побільше брусниці, журавлини. Раз на 10-12 днів - 100 г очищеного сирого насіння гарбуза натще за півгодини до їжі. 

Рекомендується також фітотерапія. Беруть по одній столовій ложці чистотілу, шишок вільхи, березових бруньок, трави золототисячника, кореня кровохлебки й на ніч заливають у термосі склянкою окропу. Зранку проціджують і додають півлітра кип'яченої води. Приймають по 1-2 ст. л. за півгодини до їжі. При цьому в організмі створюється таке середовище, у якому цисти лямблій руйнуються. Під час лікування з раціону виключають цукор і будь-які солодкості. 

Серед народних рецептів - напій із часнику й молока. Щоб приготувати такий напій, візьміть склянку молока (250 г), скип'ятіть і додайте очищений і здрібнений часник (1 головку). Настоюйте напій 10 хвилин, процідіть через марлю й випийте залпом. Потім лягайте в ліжко (без подушки) і лежіть близько години. Через дві години зваріть манну кашу (з розрахунку на одну склянку молока) і з'їжте її. Каша обов'язково має бути без цукру. Потім можна харчуватися, як і раніше. Таке лікування потрібно повторювати через кожні 2-3 дні, поки лямбліоз не почне слабшати й проходити. 

Настій з хрону. Хрін - дуже популярний народний засіб для лікування лямбліозу. Щоб приготувати лікувальний настій, вам потрібно взяти 1 кілограм кореня хрону, помити, але не чистити, і перекрутити на м'ясорубці. Потім покласти отриману масу в 3-літрову банку, залити холодною кип'яченою водою доверху й поставити в холодильник. Настоювати три дні, а на четвертий день процідити. Приймати настій потрібно тричі на день по 1 столовій ложці перед їжею. Рекомендований курс прийому - від 4 до 5 тижнів - саме на такий строк вистачить отриманого обсягу настою.

Універсальний народний рецепт. Даний рецепт вважається універсальним, оскільки забезпечує також ефективне лікування лямбліозу, опісторхозу та деяких інших захворювань, що викликаються внутрішніми паразитами. Щоб приготувати його, вам знадобляться насіння льону та гвоздика у співвідношенні 10 до 1. Подрібніть їх у кавомолці до однорідної маси. Таку суміш можна додавати до їжі або приймати в чистому вигляді чайною ложкою. Для людини із середньою вагою 75 кг нормальною вважається щоденна порція 25 грамів. Якщо ваша вага відрізняється від середньої, розділіть масу свого тіла на «3» - ви отримаєте кількість грамів ліків, які потрібно приймати щодня. Проходити курс лікування потрібно не менше місяця. 

- Це все добре та навіть корисно, але пізно. Існують якісь заходи профілактики лямбліозу? 

- У якості профілактики в кожній родині, тим більше в дитячих установах, де були виявлені хворі, необхідним є термінове проведення протиепідемічних заходів. Дуже важливо дотримувати гігієнічних норм, яким потрібно обов'язково вчити дітей. Батьки мають викорінювати шкідливі звички: коли діти гризуть нігті, беруть у рот олівці і т.п.. Діти повинні знати, що душ потрібно приймати щодня, а руки мити правильно. Пам'ятати про те, що овочі й фрукти миються щіткою, обдаються окропом або кип'яченою водою. Будь-які продукти, а також страви повинні бути відповідним чином термічно оброблені. Крім цього, як ми вже відзначали, не можна плавати в невідомих водоймах, а воду потрібно пити тільки кип'ячену або фільтровану. Дозволяти дітям заводити тварин можна тільки тоді, коли вони відучаться від шкідливих звичок, знають і виконують правила гігієни. 

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 3107 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...