Як не отруїтися влітку

22 липня 2014

Отруєння влітку - справа звичайна: спека, харчування за принципом «де доведеться», відсутність часом умов для підтримки санітарно-гігієнічних норм буття. Нічого дивного тому отут немає: рік у рік улітку люди поодинці або масово чимсь отруюються. І причиною тому - спека, через неї їжа й починає швидко робитися непридатною. Не можу забути ординарний, взагалі, випадок, як один мій знайомий отруївся, просто з’ївши на вокзалі солодку ватрушку із сиром. Справа була в липні, самі розумієте. Одним словом, як уникнути схожої долі, ми попросили розповісти фахівця-гастроентеролога Ігоря Ярославовича ЛОПУХА, кандидата медичних наук, доцента.

- Отже, які причини псування продуктів улітку?

- Продукти харчування можуть псуватися із двох причин. Перша - якщо продукт неправильно зберігався або прострочений, він втрачає свої смакові характеристики (молоко скисає, ягоди починають бродити, хліб черствіє й покривається грибком і так далі). При цьому те, що цей продукт не годиться до вживання, можна запідозрити по його зовнішньому вигляду, запаху й смаку. Уживши такий продукт, людина ризикує одержати розлад травлення, дискомфорт у животі, у кого шлунок міцніше - справляються й без проблем.

Більш підступна інша причина, коли в їжу від бактеріоносіїв і хворих (частіше через брудні руки) попадають хвороботворні бактерії (особливо - стафілококи, сальмонели, шигели, клостридії). У їжі бактерії розмножуються (чим вище температура, тем вище їх активність) і починають виділяти в неї продукти своєї життєдіяльності - токсини. Це робить таку їжу набагато небезпечніше для здоров’я, чим просто цвілу. Продукти з такими токсинами здатні викликати харчову токсикоінфекцію -захворювання, що у більшості випадків потребує госпіталізації. Підступність же полягає в тому, що при другому варіанті розвитку подій їжа втрачає свої смакові якості й зовнішній вигляд не відразу, а поступово, і запідозрити по смакові псування можна не завжди - також вона може мало чим відрізнятися по смакові від свіжої. 

- Що ж робити, якщо це «щось» уже з’їдене, і через 30 хвилин або пару годин раптом починає боліти голова, «хватати» живіт, підступає нудота, підвищується температура?

- Якщо до всього температура не «дитяча» - 38-39°С и починається багаторазове послаблення стільця й блювота, то у вас харчова токсикоінфекція або, як її ще називають, інфекційний понос. 

Викликайте лікаря. Якщо ви почуваєте себе більш-менш нормально, лікуватися можна й вдома, якщо симптоми сильно виражені - доведеться викликати швидку і їхати в інфекційне відділення лікарні: ставити крапельниці. Якщо не лікуватися, у важких випадках можна загинути від зневоднювання й інфекційно-токсичного шоку. Група ризику - діти й люди із хронічними патологіями травної системи.

- А як бути, якщо ви в чужому місті й знімаєте кімнатку ближче до моря? Яку першу допомогу можна надати постраждалому самостійно?

- Якщо ви в ситуації, коли медиків потрібно довго чекати, першою справою промийте шлунок: випийте не менш літра кип’яченої води великими ковтками, надавіть на корінь язика, викличте блювоту. Повторюйте таку процедуру кілька раз - поки промивні води не стануть «чистими» від залишків їжі. Другий етап самодопомоги - застосування ентеросорбентів (активоване вугілля до 20 таблеток, ентеросгель - 2-3 столові ложки, розчинених у невеликій кількості води, наприклад). Якщо не можна провести промивання шлунка, починайте лікування відразу з цього етапу, однак його ефективність буде помітно нижче.

Якщо є кого послати в аптеку, нехай принесуть вам один із препаратів на основі нифуроксазида - він згубно діє на більшість збудників отруєнь.

Після блювоти, щоб уникнути зневоднювання, пийте кожні пару хвилин по ковтку кип’яченої, трошки підсоленої (маленька щіпка на склянку) води. Краще купити в аптеці готовий сольовий склад, що містить усі необхідні в цьому випадку мікроелементи. Пам’ятайте, що заповнювати втрату рідини із блювотою й поносом треба тільки сольовими розчинами, проста кип’ячена вода не заповнює втрату електролітів, у зв’язку із чим можуть розвиватися вкрай неприємні симптоми: серцебиття, аритмія, судороги аж до порушення свідомості.

Якщо турбують спазми в животі, прийміть таблетку препарату-спазмолітика (наприклад, на основі дротаверина, НО-ШПА). У кожному разі краще звернутися до лікаря.

- А як можна попередити отруєння продуктами харчування?

- Не купуйте продукти харчування на стихійних ринках і в приватників - за безпеку цієї продукції ніхто не відповідає, на відміну від магазинів, де правила зберігання намагаються дотримувати.

Купуючи магазинні продукти, завжди перевіряйте строк їх зберігання, і якщо він уже минув, у жодному разі не вживайте таку їжу - вона може викликати отруєння.

Якщо ви купуєте продукти на ринку й у вас виникають сумніву в їхній доброякісності, вимагайте документи (висновок санітарно-ветеринарної лабораторії), що підтверджують придатність продукту.

І ще, якщо ви вперше бачите якісь ягоди або гриби, зайва цікавість може коштувати життя. Особливо ретельно потрібно стежити за дітьми, які, не замислюючись, беруть у рот усе, що «не так лежить».

Вода струмків, озер і інших «диких» джерел може містити шкідливі бацили й забруднюючі речовини. Тому використовуйте воду тільки із пляшок, бюветів або з-під крана.

Зрозуміло, що потрібно мити фрукти й овочі перед уживанням, а якщо даєте їх дітям, то додатково сполосніть окропом. Не забувайте помити й руки з милом (особливо після відвідування туалету): помніть, що більшість харчових інфекцій передається через них.

Приготувавши на природі багатокомпонентні блюда (салати, фаршировані яйця й інші) не зберігаєте їх довше 2 годин без охолодження.

- Як довго продукти залишаються не небезпечними?

- Майонез, наприклад, - один із самих небезпечних продуктів. Він може стати причиною отруєння. Закритим може зберігатися багато днів, але якщо заправити їм салат, то через 6 годин він уже може зробитися непридатним. Якщо заправляєте майонезом салат, то з’їдайте його протягом декількох годин після готування.

Йогурти без холоду псуються протягом 4-6 годин. Запідозрити негарне можна по кришці, що здувся (якщо йогурт у м’якому впакуванні) і незвичному смаку. Одним словом, якщо не маєте можливості зберігати йогурт у холоді, на відпочинку краще обійтися без нього, або з’їдайте його максимум через 3 години після того, як вийняли з холодильника.

Котлети, шинка й риба зберігаються від 8 до 12 годин, а після теж можуть стати джерелом отруєння. Виключення – в’ялене м’ясо й риба: вони можуть зберігатися дуже довго. Щонайкраще, якщо ви виїхали на природу вдень, то на завтра ці продукти не залишайте - з’їдайте все ввечері.

Сирокопчена ковбаса може зберігатися кілька днів, варена - до доби. Пізніше вона може також стати джерелом розладу. Тобто, якщо в жаркий день і брати із собою на відпочинок ковбасу, то тільки сирокопчену.

Тістечка із кремом зовсім не потрібно їсти влітку. Адже вони зберігаються від 6 до 8 годин і можуть стати причиною як простого харчового розладу, так і харчової токсикоінфекції, причому з особливо важким плином.

Що ж стосується консервів, то закриті вони можуть зберігатися від декількох місяців до декількох років. Але якщо банка роздута, вміст вживати в жодному разі не можна - воно може викликати серйозне інфекційне захворювання. Так що, віддавайте перевагу свіжим продуктам, тільки що приготовленим, і будете здорові.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 2098 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...