Учені довели протиалергійний вплив собак на дітей
Постійна присутність у будинку собаки особливим чином змінює склад кишкової мікрофлори дитини, знижуючи гостроту імунної реакції на алергени.
Таким є біологічний механізм, котрий пояснює, чому діти, які з народження контактують з домашніми собаками, значно рідше страждають полінозом, астмою та іншими видами алергійних захворювань, прийшли до висновку автори дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS). Ученим також удалося виявити лактобактерію, присутність якої в мікробіомі відіграє ключову роль у захисті дихальних шляхів від алергенів і респіраторної вірусної інфекції.
Попередні дослідження як американських, так і європейських фахівців показали, що наявність у будинку собаки знижує ймовірність розвитку алергії у дитини внаслідок раннього контакту її імунної системи з різноманітними алергенами, які потрапляють у будинок на лапах та вовні домашніх вихованців.
Оскільки раніше вже був доведений зв'язок між складом кишкової мікрофлори та гостротою імунної реакції на чужорідні агенти, мультидисциплінарна група дослідників з Каліфорнійського та Мічиганського університетів під керівництвом мікробіолога С’юзан Лінч спробувала прояснити на мишачій моделі процеси, що лежать в основі феномена «собака - дитина - захист від алергії».
Лінч та її колеги збирали зразки пилу в будинках, де відсутні свійські тварини, і в будинках, де у якості вихованця живе собака, що регулярно гуляє на вулиці. Змішаним з водою пилом годували молодих особин, а потім провокували у них імунну відповідь за допомогою здрібнених тарганів і яєчного білка - двох субстанцій, що викликають респіраторну алергійну реакцію як у гризунів, так і у людини.
Миші, що знаходилися під впливом домашнього пилу, не асоційованого з присутністю собаки, демонстрували реакцію, аналогічну алергії у людини, котра супроводжується нежиттю та підвищенням імунної активності в дихальних шляхах.
У той же час у тварин, що одержували пил з «собачих» будинків, алергійна реакція або була знижена, або не спостерігалася зовсім. У таких мишей було відзначено значне зменшення загальної кількості активованих Т-клітин, викиду антизапальних Th2-цитокинів і секреції трахеобронхіального слизу, що говорить про зниження активності імунної системи.
Вивчення складу кишкової мікрофлори мишей до та після впливу пилу показало, що в кишечнику «захищених» тварин аномально широко представлена бактерія Lactobacillus johnsonii. Введення цієї бактерії в раціон мишей, що не брали участь у даному експерименті, знизило в останніх рівень алергійної реакції у слизовій дихальних шляхів та навіть захистило тварин від респіраторного синцитіального вірусу, інфікування яким у дитинстві підвищує ризик розвитку астми в більш старшому віці.
Було встановлено, що присутність Lactobacillus johnsonii пов'язана зі значним зниженням кількості та пропорції активованих клітин-кілерів імунної системи - Т-лімфоцитів, а також зниженням експресії Th2-цитокинів у дихальних шляхах.
«Ці результати змушують припустити, що Lactobacillus johnsonii є ключовим регулятором захисту респіраторного тракту від негативних факторів навколишнього середовища», - відзначила Лінч.
Вона думає, що Lactobacillus johnsonii або інші корисні бактерії в майбутньому можуть бути використані для цілеспрямованої зміни складу кишкової мікрофлори, що дозволяє попередити або навіть лікувати астму та інші захворювання алергійної природи.
«Маніпуляція складом мікрофлори кишечнику - багатообіцяюча нова терапевтична стратегія як відносно респіраторних інфекцій, так і відносно алергійних захворювань дихальних шляхів», - заявила Лінч. Вона, проте, підкреслила, що до впровадження подібного методу в клінічну практику потрібні подальші дослідження.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4381 |
© Газета Домовик 2012-2023