Старий знайомий

7 травня 2013

Кому з садівників не допікав лопух? Спробуй його вирвати - не у кожного вийде, так міцно сидить він у землі.

А може бути, варто залишити на ділянці 1-2 рослини - раптом та й придадуться? Доглядати за ними не треба, самі виростуть, тільки не давати їм обсіменитися - вчасно зірвати голівки.

Лопух великий Arctium Lappa L, що зветься також реп'яхом,- велика дворічна рослина з сімейства айстрових. Висота його досягає 180 см. У перший рік з'являється широке черешкове листя, а на другий рік виростає пряме, ребристе стебло. Трубчасті, з лілово-пурпурним віночком квітки зібрані в кулясті кошики, які розташовуються на кінцях гілок. Корінь м'ясистий, малогілястий, до 60 см довжиною.

Лопух - типовий бур'ян. Росте він на сміттєвих місцях, біля житла, по пустирях, біля доріг, на просіках, серед заростей чагарників, у лісопосадках і лісопарках. Розповсюджений досить широко на всій території країни.

У коріннях лопуха міститься поліцукрид інулін - до 45 %, ефірна олія - до 0,17 %, протеїни, дубильні, смолисті, жироподібні речовини, мінеральні солі, велика кількість вітаміну С. Дубильні речовини, вітамін С є й у листях.

Корінь лопуха у фармацевтичній практиці називають бардановим коренем - Radix Bardanae. Його застосовують у відварах, настоях і мазях при подагрі, ревматизмі, різних нашкірних хворобах, а також у косметиці. Настій коренів на мигдальній або маслиновій олії відомий за назвою реп'яхової олії, що застосовується для зміцнення волосся.

Корені лопуха викопують восени у рослин першого року, що ще не мають квітконосного стебла, або ранньою весною на другому році. У цей час вони зазвичай бувають м'ясистими і соковитими, а на другий рік стають дерев'янистими, в'ялими і непридатними для лікарських цілей. Викопані корені ретельно очищують від землі, відрізають надземні частини біля кореневої шийки, добре промивають холодною водою, товсті - подовжньо розщеплюють. Сушать на відкритому повітрі, у тіні або в добре провітрюваному приміщенні.

У народній медицині відвар або настій коренів застосовують при виразці шлунка, хронічних гастритах, ниркокам’яній хворобі, при ревматизмі, подагрі, діабеті. Настої та відвари зазвичай готують з розрахунку одна частина коренів на 10 або 20 частин води. Настоюють 2-3 години. Вважають, що лопух володіє сечогінною, потогінною, молокогінною, протизапальною дією та властивістю підсилювати ріст волосся. Настої листя або коренів застосовують як полоскання при запальних процесах у роті або в горлі. Свіжі або сухі, але розмочені лопушини прикладають до опікових та інших ран для їхнього загоєння. Свіжі лопушини, зібрані в травні, використовують у лікуванні різноманітних хвороб суглобів.

Зупинимося трохи докладніше на цьому останньому, розповсюдженому в народі способі, оскільки мені не вдалося відшукати його опис у літературі. Виворітний, сірувато-повстяний бік травневої лопушини змазують тонким шаром рослинної олії та на ніч прикладають до хворого суглоба, щільно пригладжуючи та притискуючи до шкіри. Зверху кладуть компресний папір або клейонку, на неї товстий шар вати або м'якої тканини і все щільно прибинтовують. Виходить зігрівальний компрес з лопуха з олією, що тримають всю ніч, ранком знімають. Соковита з вечора лопушина до ранку стає темною, сухою і тонкою, як цигарковий папір, а болі в суглобі зникають. Процедура ця має додаткову снодійну дію. Цей спосіб можна використовувати при неспецифічному поліартриті. Я вважаю його не менш ефективним, чим сірчані ванни.

У Японії та Китаї лопух вирощують як овоч. Молоді пагони лопуха можна вживати в їжу, як багату вітаміном С зелень. Корені першого року теж вважаються їстівними - у сирому, вареному, печеному та смаженому вигляді.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 3934 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Народна медицина»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...