Інгаляції з настоєм трав в домашніх умовах

11 липня 2012

Іноді банальний нежить призводить до ускладнення - гаймориту. Тоді необхідно пройти курс спеціального лікування, а на додаток до призначуваних лікарем засобів можна рекомендувати інгаляції з настоєм трав.

Іноді банальний нежить призводить до ускладнення - гаймориту. Тоді необхідно пройти курс спеціального лікування, а на додаток до призначуваних лікарем засобів можна рекомендувати інгаляції з настоєм трав.

Інгаляцію можна робити тільки при нормальній температурі тіла. Ця процедура дає м'який, але відчутний лікувальний ефект. Всі складові для збору заготовляють під час цвітіння рослин і зберігають не більше одного року. Бажано тримати дані трави в щільно закритій тарі, наприклад, в скляній. Обов'язково кладуть етикетку, де пишуть назву і рік заготовки.

НАСТІЙ

Склад збору: трава звіробою звичайного - 30%, квітки ромашки аптечної - 20%, трава материнки звичайної - 20%, листя м'яти перцевої - 30%.

Для отримання збору компоненти змішують в необхідному співвідношенні. Потім беруть столову ложку суміші і заливають склянкою гарячої кип'яченої води в емальованому посуді. Настоюють на водяній бані 15 хвилин при закритій кришці, проціджують, злегка охолоджують і отриманим настоєм проводять інгаляцію. Занадто гаряча рідина небезпечна: можна отримати опік слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Особливо ретельно за температурою настою для інгаляції і за тривалістю процедури стежать при лікуванні дітей.

Після інгаляції краще тепло укутати і лягти в ліжко. По крайней мере, не варто відразу вискакувати на вулицю. Одночасно для підвищення опірності організму добре пити вітамінний настій із плодів шипшини, горобини чи калини.

- Гайморит (синусит) - запалення слизової оболонки приносових (гайморових) повітроносних порожнин. Гайморові порожнини (гайморові синуси, пазухи) знаходяться з боків від крил носа в товщі верхньощелепної кістки. Свою назву вони отримали на честь англійського анатома, який в XVII столітті виявив і вивчив будову цих придаткових порожнин носа.

Внутрішні поверхні пазух покриті слизовою оболонкою, на поверхні якої є вії. Це забезпечує постійне виділення слизового секрету і виведення його в носову порожнину. З секретом виносяться і мікроорганізми, що забезпечує природне очищення гайморових порожнин.

Запалення виникає у разі проникнення в гайморові порожнини хвороботворних вірусів або бактерій з порожнини носа при нежиті і інших вірусних захворюваннях, коли набрякла слизова закриває природні вивідні отвори з гайморових порожнин. Вірогідність розвитку гаймориту найбільш висока в холодну пору року, коли місцеві захисні реакції організму слабкі.

При розвитку гострого запального процесу в гайморових порожнинах підвищується температура тіла, з'являється головний біль, який посилюється при кашлі та чханні. Відзначаються утруднення носового дихання, нежить з рясними виділеннями слизистого або гнійного характеру. Характерна інтенсивна і постійний біль в області ураженої гайморової порожнини, яка посилюється при натисканні. Іноді спостерігаються сльозотеча, набряк щоки і нижньої повіки. Голос набуває гугнявий відтінок. З'являються слабкість, швидка стомлюваність, втрата апетиту, порушення сну.

Хвороба не зникає самостійно - необхідно звернутися до лікаря і дотримуватися його рекомендацій.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 3549 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Народна медицина»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...