Модель низькорослого інтенсивного саду створив волинський учений

30 січня 2013

800 кілограмів добірних яблук з п'яти соток одержує професор кафедри лісівництва та садово-паркового господарства Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки з Луцька Михайло Шевчук. Яблука добре зберігаються до весни. 

Професор сам створив модель низькорослого інтенсивного саду, і охоче розповів кореспондентові Укрінформу про секрети успішного садівництва.

"Чудовий зовнішній вигляд і смак, соковитість, твердість - саме такий результат я планував одержати, реалізуючи проект саду з 88 яблунь, розміщених на 5-ти сотках землі”, - сказав Михайло Шевчук. За його словами, низькорослі привої були вирощені в теплицях і посаджені за відповідною картограмою.

Значну роль зіграло і підживлення артезіанською водою коренів кожної з яблунь, що ростуть у його саду. Михайло Шевчук переконує, що такий полив у вітчизняному садівництві застосований уперше.

Для цього впровадив спеціальну водогонну мережу, приєднану до місткого бака, піднятого над поверхнею землі. Звідси вода у міжряддя направляється шлангами, від яких під кожний стовбур підведений тонкий капіляр. Вода з нього повільно, по краплі, просочується в ґрунт. Система діє в ручному режимі - хазяїн визначає кількість подачі вологи залежно від погодних умов.

“Звичайно, першоосновою якісного врожаю є сорти, яких у мене біля двох десятків, - продовжив професор. - У тому числі, чеської селекції - “Чемпіон” і “Райка”, американської - “Голден делішес” і “Джонаголд», японської - “Мутцу”. До речі, плоди останнього зберігають всі свої споживчі властивості до середини травня.

Однак ми із сином, котрий мені допомагає після закінчення плодоовочевого факультету одного з львівських вищих навчальних закладів, віддаємо перевагу вітчизняним сортам. За якістю плодів вони не поступаються іноземним, а їхня схильність до поразки шкідниками є набагато меншою. Якщо, наприклад, дерева закордонної селекції оббризкуємо 5-6 разів за сезон, щоб урятувати від хвороб, то вітчизняної - 2-3”.

Михайло Шевчук шляхом експериментів сформував для свого саду кінцеві сортові українські асортименти. У ньому є ряд видатних селекційних продуктів Інституту садівництва національної Аграрної академії наук України: “Едера”, “Перлина Києва”, “Скіфське золото”, “Амулет” та інші. Шевчуки вирощують привої як для своїх потреб, так і для реалізації населенню - більше півтори тисячі штук щорічно.

Досягаючи плодоносного віку, дерева мають висоту не більше 2 метрів. «Такий «зріст» дозволяє механізувати догляд за садом і збирати врожай з малими витратами», - підкреслив Михайло Шевчук.

Він також відзначив, що хоча яблуні й невисокі, однак для них потрібні так звані шпалери - підтримка для крон. Ще одна умова ефективності - рослинність під деревами: тут повинна бути тільки пасовищна трава райграс.

Михайло Шевчук звертає увагу на догляд за деревами. Найголовніше - уміле обрізання зайвих гілок. Їх повинно залишитися стільки, щоб гарантувати гарне освітлення всередині крони. Формувати крону можна протягом усього вегетативного періоду, крім пори цвітіння. Яблука будуть мати відмінний зовнішній вигляд і гарні смакові якості, якщо на дереві залишити не більше 20 зав'язей. Потрібно також стежити за площею листової поверхні: якщо вона велика, то яблука будуть дрібними.

Що стосується часу посадки, то професор радить використовувати винятково весняну пору - тоді більше гарантій того, що дерева приживуться.

Нові технології яблуневого садівництва, запропоновані Михайлом Шевчуком, будуть вивчати вчені Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 6382 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...