Шовковиця - плоди, які замінюють солодощі
Шовковиця належить до сімейства шовковичних. Це або дерево з кулястою густою кроною та максимальною висотою 15-20 м (шовковиця біла, шовковиця чорна), або високий чагарник (шовковиця атласна). Почали культивувати цю рослину ще задовго до нашої ери. У Крим шовковиця потрапила з Китаю і тільки після цього, у XVI столітті, поширилася в Україні.
Шовковиця — світло- і теплолюбна рослина, добре переносить спеку і посуху, а при підмерзанні може швидко відновлюватися за рахунок пенькової порослі. Надземна частина і коренева система у цієї рослини досить зимостійкі, її гілки можуть витримати морози до — 50°С (у білої) і трохи менше (у чорної), а корені шовковиці більш морозостійкі, чим у дуба. Для шовковиці небезпечні не морози, а недолік тепла.
Вирощують шовковицю не тільки для одержання смачних плодів, але й для озеленення міст, тому що вона стійка до забруднення атмосфери димом, газами, пилом, легко переносить обрізку. Гарна шовковиця для закріплення ярів і пісків. Більш розповсюджена біла шовковиця (тута) служить кормом для шовковичного шовкопряда. На корм іде листя дерева. Листя чорної шовковиці на корм шовковичним червам не годиться. При використанні її листя виходить занадто товста для шовку нитка. Але зате плоди чорної шовковиці більш смачні.
Розмножувати шовковицю можна насінням і розсадою. Краще розмножувати насінням, висаджуючи його відразу на постійне місце, тому що пересадження шовковиця переносить погано. Вирослі за літо сіянці можуть зимувати без укриття. Навесні наступного року їх необхідно до літа затінити, щоб уникнути пересушування гілок, що може виникнути в результаті перегріву гілок сонцем при непрогрітому холодному ґрунті. У такому ґрунті коренева система ще погано справляється з подачею живильних речовин.
Рости шовковиця може практично на будь-якому ґрунті, крім болотного. Але добре (майже щорічно) плодоносить вона тільки на родючих ґрунтах при гарному освітленні та захисті від північних і східних вітрів.
Крону шовковиці зазвичай формують до висоти 2-3 м. Плодоносіння починається на 5 рік після посадки. Щеплення прискорює плодоносіння. З 10-літнього дерева можна зібрати до 100 кг плодів, а живе рослина до 200-300 років.
У плодах білої шовковиці виявлено до 11% цукрів, вітамін С, флавоноїди, каротин, органічні кислоти, білки, жири, ефірну олію, залізо, пектинові, дубильні, барвники.
Плоди чорної шовковиці містять стільки ж цукрів, але менше вітаміну С. Зате її плоди багаті Р-активними речовинами (їх у 1,5 рази більше, ніж у білій) і залізом.
Завдяки високому вмісту заліза плоди шовковиці застосовують при недокрів'ї, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, дизентерії, ентероколітах - вони мають антисептичну і протизапальну дію. Плоди шовковиці знижують тиск і нормалізують обмін речовин. Настоєм і соком з них полощуть рот при запальних процесах у ротовій порожнині.
Зі спілих плодів шовковиці готують варення, компоти, сиропи, желе, пастилу, цукати, отримують штучний мед. Для готування меду з плодів під пресом вичавлюють сік, випарюють його та одержують сироп, у якому при дуже високій концентрації зберігаються живильні речовини. Плоди шовковиці можна висушити. Вони довго зберігаються і цілком можуть замінити цукор.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 6414 |
© Газета Домовик 2012-2023