Цибуля і часник - збирання та зберігання

25 липня 2013

Тривале зберігання часнику та ріпчастої цибулі, як і зберігання капусти, дуже непросте завдання. І вирішувати його починають задовго до збору врожаю - у процесі вибору сорту для посадки.

У хімічному складі гострих сортів цибулі концентрація ефірних олій і сухих речовин вище, ніж у солодких сортах. Тому гостра цибуля здатна довше знаходитися в періоді спокою, і більш придатна до тривалого зберігання. Значить, для посадки з метою наступного зберігання варто зупинити свій вибір на гострих сортах. Що стосується часнику, то на зберігання закладають його ярову форму, а посадкою озимого займаються восени.

Правильно підібрані сорти цибулі й часнику для успішного зберігання повинні вирощуватися в оптимальних умовах. Для них підійдуть суглинні та супіщані ґрунти з майже нейтральною реакцією (рн від 6,2 до 7,6). Для одержання гарного і якісного врожаю цибулі з великим вмістом ефірних олій і характерним гострим смаком ґрунти повинні бути багаті органічними речовинами. Однак якщо в ґрунті виявляться надлишки нітратів, то цибулини дозріють пізніше звичайного, і врожай буде гірше зберігатися. Нестача кисню в ґрунті є небезпечною для часнику й цибулі, тому «сухий полив» шляхом розпушування ґрунту для них обов'язковий. За три тижні до збору врожаю цибулю і часник припиняють поливати.

Якщо умови дозрівання цибулі й часнику були нормальними, то збирання починають, коли приблизно у 75% рослин пожухне і поляже листя. При затяжних дощах за три тижні до збору врожаю необхідно зробити підрізування коренів під дінцем цибулин на п'ять-шість сантиметрів і відгребти навколо цибулин ґрунт, не ушкоджуючи їх. Випадкове приминання або витоптування листя неприпустиме, тому що це послабить здоров'я цибулин і буде сприяти проникненню в них хвороботворних бактерій.

Цибуля краще зберігається, тобто дає мінімальні втрати, якщо вирощується поруч з чорною редькою. Це явище пояснюється наступним. Під час зберігання цибулини часто вражаються шийковою гниллю. Хворобу цю викликає грибок, причому зараження відбувається в полі під час збирання. Якщо ж разом з цибулею росте чорна редька, то вона не заражається. Весь «секрет» полягає в тому, що редька ближче до осені виділяє в навколишнє середовище особливі речовини - фітонциди, які згубно діють на спори грибка, що викликає шийкову гниль.

Рекомендується серед посадок цибулі, як тільки вона зійде, посіяти гніздами в шаховому порядку, через 1,5-2 метри, насіння чорної редьки. Обробку й збирання цибулі виконують як завжди, редьку ж викопують одночасно з іншими коренеплодами.

Просушування зібраного врожаю цибулі й часнику - обов'язкова умова успіху при їхньому тривалому зберіганні. У суху сонячну погоду достатньо розкласти цибулини на грядках і просушити на повітрі при температурі від +30 до +35°С. Щоб уникнути розмноження в лусці збудників, цибулю варто періодично перевертати, щоб вона краще просохла. Завершувати просушку цибулі треба при більш високій температурі - 45 градусів вище нуля протягом 8-10 годин. Тільки таким способом можна знищити збудників шийкової гнилі - найпоширенішого й небезпечного захворювання цибулі, що перешкоджає її тривалому зберіганню. Оптимально просушеними часник і цибуля вважаються при 14-15%-вій вологості лусочок. Якщо шийка цибулин просушена недостатньо, то втрати при зберіганні будуть великими. Пересушування цибулин також несприятливе для їх зберігання: крізь потріскану луску легко проникають хвороботворні мікроорганізми. З просушених цибулин зрізують пожовтіле листя так, щоб залишалася шийка не менше чотирьох-п'яти сантиметрів довжиною. Потім цибулю знову відправляють на просушування на вулицю або в опалювальне приміщення. Сухою вважається цибуля, у якої шийка стала сухою на дотик.

Перед закладкою на зберігання цибулю варто відсортувати, ретельно переглядаючи кожну цибулину. Цибулини з механічними ушкодженнями, ознаками захворювань або поразкою шкідниками, із зовнішніми лусками, що потріскалися, товстою непросохлою шийкою і пером, що не вилягає, до зберігання непридатні, тому що швидко загниють. Їх можна використовувати відразу. Головки часнику, призначеного для зберігання, повинні бути цілими. Сортуючи часник, його можна відразу укладати на зберігання в ящики.

Успіх зберігання цибулі й часнику залежить від правильно підібраного режиму. У цих овочів період глибокого спокою тривалий і добре виражений. У цьому стані у цибулин відбувається диференціація бруньок, тобто формуються генеративні органи в крапках росту. Для диференціації бруньок сприятливою є температура від +2 до +12°С. При температурі повітря вище +12°С цей процес загальмовується, а при +18°С припиняється зовсім. Тому оптимальними для зберігання цибулі є температурні діапазони від -1 до +2°С та від +18 до +22°С (температура вище +25°С неприпустима). Для зберігання часнику найбільш підходяща температура від +1 до +3°С. При вологості повітря в сховищі, що не перевищує 70%, цибуля практично не піддається хворобам і зберігає всі свої корисні властивості.

Після збирання часник просушують, як звичайно, потім стебла обрізають, а корені обпалюють на вогні. Часник з обпаленим корінням зберігається до літа, а неопрацьований сохне.

Невеликі запаси часнику перед закладкою на зберігання можна парафінувати: часник, покладений у сітки, на пару секунд занурюють у розплавлений парафін. Потім головки часнику із застиглим на них парафіном укладають у невеликі полотняні мішки, які зберігають у підвішеному стані в сухому приміщенні. Широко відомий і інший метод зберігання часнику: головки поміщають у скляну банку й пересипають борошном. Верхній шар борошна повинен бути товщиною не менше 2 см.

Час від часу варто перевіряти закладені на зберігання цибулю і часник на предмет поразки хворобами. Хворі цибулини варто негайно видаляти. Однак перебирати цибулю, що зберігається, не варто, тому що при цьому не виключені травми цибулин, які стануть вхідними воротами для хвороб. Часник, що перебуває на зберіганні, може постраждати від зеленої цвілі, що викликає швидке зів'янення зубочків і появу на них жовто-зелених цвілевих плям і поглиблень. З хворих головок цвіль швидко переходить на здорові, і тоді всі запаси можуть загинути за лічені дні. При виявленні цього захворювання хворі головки видаляють, а інші просушують при температурі від +35 до +40°С, а потім знову закладають на зберігання в добре провітрювану ємкість.

Буває, що в період зберігання часник починає сохнути або проростати. У цьому випадку врятувати запаси можна наступним чином. Зубочки очищують, промивають і просушують, після чого їх ретельно подрібнюють і укладають у скляні банки з кришками, що щільно закриваються. Банки зі здрібненим часником зберігають у морозильнику.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 11284 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...