Захворювання зубів – періодонтит. Види, ускладнення, лікування

6 вересня 2017

На думку стоматологів, періодонтальними захворюваннями (хворобами навколозубної сфери) страждає кожний третій українець. За останні 10 років зростаючий обсяг наукових даних показав зв'язок між періодонтальними захворюваннями і хронічними захворюваннями інших частин тіла, таких як серцево-судинні захворювання, діабет, інсульт і передчасні пологи з появою на світ недоношеної дитини... Що ж таке періодонтит? Чим він небезпечний і як з ним боротися? Про це ми розпитали фахівця - кандидата медичних наук Наталію Котелевську.

- Отже, періодонтит - що це?

- Періодонтит - це захворювання ясен, пов'язане із запаленням зв'язок, розташованих між стінками зубної лунки і коренем зуба. Часто він виникає як ускладнення запущеного карієсу або пульпіту, оскільки головною причиною періодонтиту є інфекція, рідше - травма або вплив токсинів. Коли інфекція проникає вглиб ясен, то уражена нею пульпа вже не може більше служити для неї бар'єром. У такому випадку бактерії безперешкодно проникають до верхівки зуба, вражаючи оточуючі його тканини.

- Чим різняться різні види періодонтиту?

- Залежно від характеру запального процесу та реакції тканин розрізняють: гострий (гнійний, серозний) і хронічний (гранулюючий, фіброзний і гранулематозний) види періодонтиту зуба.

При хронічних формах періодонтиту, тобто в спокійному періоді, захворювання практично не турбує хворого, так що людина може навіть не підозрювати про наявність у себе запального процесу. Відсутність симптомів періодонтиту зубів у пацієнта можливе тільки в тому випадку, якщо каріозна порожнина запломбована.

Первинний верхівковий періодонтит виникає внаслідок ускладненого пульпітом карієсу. У цьому випадку інфекція вільно проникає в товщу ясен через отвір у верхівці зуба. Також у періодонт може потрапити відмерлий вміст зубної порожнини в процесі пережовування їжі.

Крайовий періодонтит характеризується тим, що інфекція проникає через патологічну ясневу кишеню в результаті травми зуба, влучення на ясна подразнювальних лікарських препаратів (миш'якової пасти та ін.). Іноді розвиток захворювання відбувається на тлі регулярно повторюваних мікротравм. Разові та сильні травми дають гостру форму періодонтиту, який розвивається швидко, супроводжується крововиливами і сильним болем.

- Якими ускладненнями небезпечний періодонтит?

- Він дуже небезпечний ускладненнями, які трапляються при будь-якій його формі, але найбільшу небезпеку становлять хронічні форми захворювання.

Загальні ускладнення - це інтоксикація організму, пов'язана з життєдіяльністю патогенної мікрофлори, яка, потрапляючи в кров, викликає негативну реакцію всього організму (головні болі, підвищення температури, слабкість та ін.). Найбільш серйозними загальними ускладненнями вважаються перенос бактерій у внутрішні органі і зараження крові (сепсис).

Однак частіше спостерігаються місцеві ускладнення - це кісти зуба при періодонтиті та свищі. Свищевий хід може виходити не тільки в середину ротовій порожнини на рівні верхівки кореня хворого зуба, але й на шкіру обличчя або в м'які тканини щік. Це, у свою чергу, може згодом розвинути дефект обличчя.

При гранулюючому періодонтиті нижнього ікла або різця шкірний свищ може виникнути на підборідді, при захворюванні нижніх молярів - в основі нижньої щелепи або в області щоки, при хворобі ікла - на верхній щелепі близько внутрішньої сторони ока, а верхнього моляра - в області вилиці.

Кіста при періодонтиті є одним з найбільш серйозних хронічних стоматологічних захворювань. Вона виникає через проникнення інфекції в кореневі канали зуба. Кіста розвивається досить повільно і довгий час себе не виявляє, але при цьому вона збільшується в розмірах. У міру росту кіста викликає важкі загальні й місцеві ускладнення, наприклад, нагноєння і патологічний перелом щелепи.

- Як проводиться діагностика періодонтиту?

- Діагностика періодонтиту проводиться на основі детального огляду і рентгенівських знімків, які необхідно робити для виявлення хронічної форми захворювання. Наприклад, при хронічному фіброзному періодонтиті на знімку вдасться визначити ступінь зміни періодонтальної щілини і стовщення верхівки кореня.

Іноді також виявляється склероз кісткової тканини альвеол, розташованих поруч із вогнищем запалення. Для діагностування гранулюючої і грануломатозної форми хронічного періодонтиту потрібно виявити дефект кісткової тканини.

- А які методи лікування захворювання застосовуються сьогодні?

- Терапія гострого періодонтиту вимагає як мінімум трьох відвідувань клініки. Стоматолог спочатку розширює кореневий канал, потім прочищає його і видаляє всі уражені тканини, після цього проводиться антисептична обробка. Порожнина в зубі залишається відкритою для безперешкодного виходу гною, зверху накладається спеціальна пародонтальна пов'язка. Як правило, хворому прописують курс антибіотиків. Через добу або більше (максимум 3-5 днів) лікар знімає пов'язку, перевіряє канали, заповнює їх препаратами і ставить тимчасову пломбу. Іноді на цей період лікування призначають магнітну або лазерну терапію для того, щоб інфекція знову не почала розвиватися. Через два-три місяці проводять контрольний рентген, і якщо хвороба відступила, пломбують корінь, потім відновлюють коронкову частину зуба (найчастіше в наступне відвідування).

- Як же слід діяти у випадку  хронічного періодонтиту?

- Якщо хвороба все-таки перейшла в хронічну форму, для лікування буде потрібно більше часу та зусиль. Фіброзний періодонтит лікується так само, як гострі форми, але отвір кореня не розширюється і при лазеротерапії використовується менша потужність обладнання. При гранулюючій і грануломатозній формах тимчасову пломбу ставлять на строк від трьох місяців до півроку. Протягом цього періоду потрібно регулярно робити рентген і проходити обстеження в стоматолога. Для прискорення видужання застосовують різні методи фізіотерапії: електрофорез, магнітну терапію, ультрависокочастотну терапію та інші.

Через тривалий запальний процес захисна функція організму слабшає, тому лікування хронічного періодонтиту може затягнутися більш ніж на півроку, особливо в людей похилого віку. Але при правильному використанні імуномодуляторів і препаратів, що активізують функцію регенерації тканин, лікування піде швидше.

Якщо лікар бачить, що хвороба перебуває у вкрай запущеній стадії, приймається рішення видалити зуб. При сильній поразці тканин лікування може виявитися неефективним і тоді періодонтит повернеться. Тому якщо стоматолог пропонує видалення зуба, не варто відразу відмовлятися від цього варіанта.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 675 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...