Як дожити до глибокої старості
На думку більшості вчених, дисбактеріоз є не причиною, а наслідком інших захворювань. І в той же час дисбактеріоз вважають майже не джерелом практично всіх проблем зі здоров'ям. На думку експертів, нормальна флора травного тракту відіграє важливу роль у життєдіяльності людського організму, беручи безпосередню участь у роботі імунної системи, обміні речовин, синтезі вітамінів, ряду амінокислот і багатьох інших біохімічних сполук.
Докладніше про це ми вирішили поговорити з фахівцем-гастроентерологом - кандидатом медичних наук, доцентом Марією Антонівною Дербак.
- Сумарна вага мікроорганізмів, що населяє організм людини, складає близько 2 кілограмів. Мікрофлора представлена більше 400 видами бактерій. Мікроорганізми забезпечують нормальний газообмін у кишківнику, сприяють відновленню клітин його слизової оболонки, синтезують вітаміни, підвищують активність кишкових ферментів, очищають організм від токсинів, стимулюють роботу лімфоїдних клітин кишківника, які продукують речовини, що захищають від інфекцій.
Цікава здатність кишкової мікрофлори довгожителів "дитиніти", тобто змінювати свій склад таким чином, що більша частина біоценозу у цих людей представлена біфідобактеріями. Важко сказати, чи відбувається це у зв'язку зі старінням або навпаки, схоронність такої флори є однією з можливих причин довголіття.
Однією з найважливіших властивостей кишкової мікрофлори є її антагоністичні взаємовідносини з патогенними мікроорганізмами, що є важливим моментом попередження різних захворювань.
Ще один цікавий напрямок - вивчення впливу кишкової флори на функції головного мозку. Як показують дослідження, порушення в пізнавальній функції (зниження працездатності, зниження пам'яті, уваги, емоційні порушення і т.д.) можуть бути спровоковані порушеннями кількісного і якісного складу мікрофлори, оскільки "чужі" мікроорганізми починають виділяти речовини, що здійснюють токсичний вплив на мозок.
- Так що ж таке дисбактеріоз кишечнику?
- Дисбактеріоз - це зміна складу та кількісних співвідношень мікрофлори, яка у нормі заселяє порожні органи, що сполучаються з навколишнім середовищем (наприклад, верхні дихальні шляхи, кишківник), і шкіру людини.
З життєдіяльністю мікрофлори пов'язані фізіологічний статус організму та стан його неспецифічних захисних сил.
Дисбактеріоз кишківника - велика та ще мало вивчена проблема сучасної колопроктології. Як відомо, у немовляти шлунково-кишковий тракт стерильний, і протягом декількох годин після народження починається його заселення штамами стрептококів і кишкової палички. Через добу в кишківнику вже можна виявити анаеробні лактобацили й ентерококи, а приблизно з 10-го дня посилено розмножуються бактероїди, і, у середньому, через місяць установлюється стабільний і в той же час індивідуальний мікробний ценоз.
Термін "дисбактеріоз" пропонується ділити на "синдром товстокишкового дисбіозу" і окремо "синдром тонкокишкового дисбіозу", але практично важливо знати, що різні порушення балансу мікробної флори кишківника можуть обумовити загострення коліту.
При дисбактеріозі можуть зникати деякі представники нормальної мікрофлори (біфідобактерії, молочнокислі й кишкові палички та інші) і з'являтися мікроорганізми, що рідко зустрічаються (грибки роду кандида, стафілококи, протей, синегнійна паличка й тому подібні). При цьому спостерігаються в різному ступені виражені місцеві запальні процеси, а при різкому ослабленні опірності організму може розвинутися генералізована форма ендогенної інфекції аж до сепсису. Дисбактеріоз є важливою ланкою патогенезу ряду захворювань органів травлення, дихальних шляхів і шкіри, що впливає на перебіг і кінець хвороби та часто потребує спеціального лікування.
- Які ж причини виникнення дисбактеріозу?
- Причин дисбактеріозу може бути кілька. Це - гіпо- і ахлоргідрія шлунка (знижений вміст або відсутність соляної кислоти в шлунковому соку), різні види непрохідності кишківника, хронічний панкреатит, імунодефіцит, нарешті. Причиною може стати і безконтрольне застосування антибіотиків, що приводить до загибелі значної частини представників нормальної мікрофлори, чутливих до препарату, і розмноження стійкої до нього мікрофлори, у тому числі патогенної й умовно-патогенної. Спровокувати дисбактеріоз здатні й порушення харчування, вживання алкоголю.
- Які симптоми захворювання?
- Клінічний синдром дисбактеріозу складається з чотирьох основних ознак: понос, стеаторея (жирний стілець), втрата ваги й анемія.
- Як проводять діагностику захворювання?
- Насамперед, необхідно виконати ендоскопічне або рентгенологічне дослідження всього товстого кишківника, щоб не пропустити поліпи, поліпоз або рак цієї локалізації. Пухлинні процеси, що часто вражають товстий кишківник, можуть проявлятися, у тому числі болями в животі, нестійким стільцем (чергування закрепу й поносів), здуттям живота, втратою ваги, анемією - симптомами, що начебто указують на наявність дисбактеріозу.
Зазвичай для діагностики дисбактеріозу виконують посів калу на флору. Для більш точної діагностики можуть застосовуватися інші методи та спеціальні дослідження.
- Які лікувальні заходи необхідно проводити при дисбактеріозі?
- Дисбактеріоз часто пов'язаний з порушеннями моторики кишківника, синдромом роздратованого кишківника, психоемоційними розладами, тому в багатьох випадках лікування дисбактеріозу має бути комплексним. Важливими складовими лікування є: строге дотримання дієти, нормалізація моторики травної трубки. Також важливо домогтися нормалізації кишкової флори бактеріальними препаратами, оскільки антибіотикотерапія в багатьох випадках тільки збільшує дисбактеріоз. Однак призначення тетрацикліну та інших антибіотиків широко прийняте, хоча й під строгим контролем чутливості до них висіваємої флоры.
Не ушкодить і консультація з психотерапевтом, адже дисбактеріоз і синдром роздратованого кишківника зустрічається у 10-20 відсотків дорослих людей і явно підтверджується його зв'язок із психоемоційною сферою, тобто з особливостями особистості. Так у 75 відсотків хворих виявляються астенія, депресія, анорексія, канцерофобія... Варто пам'ятати, що при обстеженні таких хворих, насамперед, необхідно виключити органічні поразки травного тракту, виконавши проксимальну та дистальну ендоскопію, краще з біопсією.
- Профілактика дисбактеріозу, у чому вона полягає?
- Профілактика дисбактеріозу полягає в роз'ясненні неприпустимості необґрунтованого та безконтрольного використання будь-яких антибактеріальних препаратів, у проведенні загальзміцнювальної терапії та повноцінного харчування для ослаблених людей.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4341 |
© Газета Домовик 2012-2023