Бережи нирки від смачненького!

16 жовтня 2013

Сечокам’яна хвороба відома з глибокої давнини. Сечові камені знаходили у єгипетських мумій людей, які вмерли і поховані ще до нашої ери. У останній час намітився явний ріст даної патології у всіх куточках світу. За даними різних експертів, сечокам’яна хвороба зустрічається не менше чим у 2-3 відсотків населення. Чому ж утворюються камені в нирках? І що робити, якщо проблема вже виникла? На ці та інші питання нам допоможе відповісти кандидат медичних наук, доцент кафедри урології НМАПО імені П.Л.Шупика Андрій Іванович БОЙКО.

- Так які ж причини утворення каменів у нирках?  

- Єдиної прийнятої концепції етіології та патогенезу хвороби не існує. Сечокам’яна хвороба або камені в нирках виникають з багатьох причин. За певних умов, що виникли в організмі, каменеутворення може викликати один, рідше - декілька факторів. Ось лише основні з них. Давно доведено, що одним з головних факторів є високий вміст мінеральних солей у питній воді. Тому це захворювання найчастіше зустрічається в регіонах, де вода більш жорстка.

Сечові камені утворюються в сечових шляхах: у чашечці, балії, сечовому міхурі. Таким чином, порушення відтоку сечі є найважливішим етіологічним моментом у процесі утворення конкрементів (так по-науковому називаються камені). 

Доведено, що недолік вітаміну А приводить до утворення каменів у сечовивідній системі. І ще однією важливою причиною може стати місцева інфекція сечових шляхів. Причому специфічного мікроба не існує, будь-яка інфекція може привести до сечокам’яної хвороби. Ось чому так важливо вчасно і адекватно лікувати запальний процес у нирках і сечовівідних шляхах. 

Обов'язково здійснювати це лікування потрібно з урахуванням результатів аналізів сечі, бактеріальних посівів і чутливості збудника до антибіотиків. Часто до виникнення цього захворювання приводять ендокринні захворювання, різні порушення обміну.

Крім цього, причиною можуть бути травми нирок, кісток. Сприяють утворенню каменів і деякі лікарські препарати.

- Які характерні симптоми сечокам’яної хвороби варто мати на увазі?

- Симптоматика багато в чому залежить від місцезнаходження каменю, але при будь-якій локалізації можуть виникати болі в попереку та патологічні зміни в сечі. Якщо камінь розташований у чашечці, то болі з'являються тільки при зсуві каменю до шийки чашечки, коли відбувається підвищення внутрічашкового тиску. Як тільки порушення відтоку ліквідується, болючий синдром відразу ж стихає. 

При розташуванні каменю в балії нирки болі відсутні. Зсув каменю в сечовід може привести до розвитку ниркової кольки - головного прояву сечокам’яної хвороби (при каменях нирок вона спостерігається у 50% хворих, а при каменях сечоводів - у 95-98%). Гостре порушення відтоку сечі, обумовлене закупоркою сечоводу, приводить до розтягання балії та капсули нирки, що викликає найсильніший біль, котрий від попереку по ходу сечоводів віддає в пахову область і статеві органи. 

Напад сечокам’яної хвороби або кольки виникає, як правило, раптово, без видимих причин. Втім, часом провокуючу роль грають фізичне навантаження, тряска при їзді на велосипеді або мотоциклі по нерівній дорозі і тому подібні фактори. 

Типовим проявом нападу є й порушення сечовипускання, що проявляється частими хворобливими позивами. Ниркова колька може супроводжуватися ознобом, лихоманкою, лейкоцитозом і гематурією. 

- Як виконується діагностика сечокам’яної хвороби?

- Діагностика сечокам’яної хвороби тільки на підставі клінічних симптомів неможлива. Точний діагноз установлюється після проведення рентгенологічних і ультразвукових методів обстеження. Рентгеноконтрасні камені (оксалатні і фосфатні) добре видні на оглядових знімках. Уратні, білкові, цистеїнові та ксантинові камені невиразні на оглядовому знімку і тому називаються рентгенонегативними.

Часто діагноз стає зрозумілим після УЗД нирок. При сонографії можливе виявлення як рентгенопозитивних, так і рентгенонегативних конкрементів. Ультразвукове виявлення кораловидного каменю зазвичай не викликає труднощів. При сонографії він виглядає як ехогенна структура, котра повністю заповнює всю чашечно-лоханочну систему нирки. Ультразвукове і рентгенологічне дослідження є взаємодоповнюючими методами та у неясних випадках повинні проводитися паралельно.

- А як здійснюється лікування недуги?

- Лікування найчастіше буває комплексним: медикаментозне, оперативне, інструментальне, фізіотерапевтичне, санаторно-курортне та дієтичне. Правда, останніми роками лікарі, як правило, перестали рекомендувати суворі дієти. 

До препаратів, які використовуються при всіх формах сечокам’яної хвороби, відносять ангіопротектори, антиагреганти, протизапальні, сечогінні, спазмолітики та рослинні препарати. Крім цього, при сечокам’яній хворобі часто застосовують вітаміни групи В, Е і С, протигістаміні та седативні засоби.

- Найбільше хворі бояться нападів ниркової кольки. Як перемогти цей біль?

- Лікування нападу ниркової кольки спрямоване на усунення рефлекторного спазму гладкої мускулатури ниркової балії та сечоводу, купірування болючого синдрому. 

Для цього використовуються теплові процедури, анальгетики та спазмолітики. Традиційно в якості останніх застосовують м-холіноблокатори (атропін, платифіллін, метацин) і препарати міотропної дії (дротаверину гідрохлорид). Часто їх призначають у комбінації з анальгетиком метамізолом. При відсутності ефекту використовуються й опіоїдні анальгетики - промедол і омнопон. 

При неефективності консервативної терапії для відновлення пасажу (відводу) сечі виконують катетеризацію сечоводу та ендоскопічне видалення каменю або оперативне лікування.

При інфекційно-запальних процесах у сечовивідній системі обов'язковим є призначення антибіотиків після бактеріологічного дослідження сечі та виявлення чутливості виділеного збудника до конкретного препарату. 

Надалі пацієнтові бажано призначити лікарські засоби рослинного походження. Частіше використовують збори, компоненти яких підбирають з урахуванням фармакологічних ефектів. На бальнеологічні курорти варто направляти тільки тих хворих, у яких розміри та форма каменів не перешкоджають нормальному пасажу сечі, а також хворих через 1,5-2 місяці після видалення каменів оперативним або консервативним шляхом.

З 1980 р. у Німеччині (а з 1987 р. і в Україні) став застосовуватися принципово новий метод лікування сечокам’яної хвороби - дистанційна ударно-хвильова літотрипсія. 

На сьогоднішній день цей метод став ведучим у лікуванні цієї категорії хворих і застосовується у 80-90% пацієнтів. Відкриті ж хірургічні операції складають лише 10-15%. 

Подальшому прогресу лікування сечокам’яної хвороби послужило впровадження в практику малоінвазивних ендоскопічних методів.

- Яку основну пораду можна дати всім, щоб уникнути оперативного втручання з приводу сечокам’яної хвороби?

- Якщо ваша улюблена їжа - солона, а пряності, смажена картопля та копченості часті гості на вашому столі, то тоді все сказане мною вище вам варто прочитати уздовж і поперек. 

Адже як говорять мудреці - рано чи пізно за все в цьому житті доводиться розплачуватися. Тому, якщо від пристрастей до всього їстівного, що робить приємність мозку, але проблеми вашому багатостраждальному тілу, ви відмовитися не можете, необхідно з'ясувати стан вашого здоров'я і вжити попереджуючі заходи. 

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 4106 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...