Немає ніяких передумов для тверджень про шкоду ГМО для людського організму

20 листопада 2013

Вирощування трансгенів є менш шкідливим для навколишнього середовища, чим продукція, яку виробляють за високоінтенсивними технологіями. Тому немає ніяких передумов для того, щоб говорити про шкоду для здоров'я людини генетично модифікованих організмів.

Це відзначив академік НААН України Микола Безуглий в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу щодо ініціативи Мінагрополітики на законодавчому рівні домогтися дозволу на виробництво в Україні Гмо-насіння. 

«Генетично модифіковані організми не шкодять людському здоров'ю. Розмови про ймовірну шкоду Гм-технологій для організму людини або тварини є вигадкою людей, досить далеких від науки», - вважає вчений.

Він пояснив, що всі хромосоми рослин і тварин складаються з дезоксирибонуклеїнової кислоти, тобто із ДНК, що, у свою чергу, містить тільки чотири нуклеотиди, і це не залежить від того, чи природна ця еволюція або це Гм-технологія. Після влучення ДНК у кишковий тракт будь-якого організму відбувається її розщеплення на нуклеотиди, з яких надалі буде будуватися людська ДНК.

За переконанням співрозмовника, будь-які природні мутації можуть бути в десятки разів більш шкідливими. Мільярди культурних рослин на українських полях можуть піддаватися цим змінам, які відбуваються через порушення метаболізму. Такі мутації можуть бути набагато шкідливішими, ніж умовна шкідливість Гм-технологій, відзначив він, додавши, що в овочах, зернових культурах і фруктах залишається велика кількість хімічних засобів захисту рослин, які надзвичайно шкодять людському здоров'ю.

«Яблука, що дають 50 тонн з гектара, протягом вегетативного періоду обробляються отрутохімікатами 36 разів. А якщо ми вирощуємо генно-модифіковану сою, вона обробляється гербіцидом тільки один раз», - аргументував Безуглий.

Академік розрізняє й інший аспект гарячих диспутів навколо ГМО. «Слухи про шкідливість генно-модифікованих продуктів - це не що інше, як економічна боротьба. Іде боротьба між тими, хто виробляє хімічні засоби захисту рослин, обсяги продажів яких досягають у світі приблизно 150 мільярдів доларів, і тими, хто вкладає гроші в розвиток сучасних біотехнологій. Останні дозволяють вирощувати рослини, які самі можуть боротися зі шкідниками. Тому компанії-виробники хімічних засобів захисту рослин (ЗЗР) і підняли шум навколо генно-модифікованих продуктів, оскільки розуміють: якщо відбудеться заміна продукції, що випускається ними, Гм-технологіями, то необхідність у пестицидах, гербіцидах і фунгіцидах відпаде сама собою», - вважає вчений.

Він підкреслив, що вже у 2017 році в Україні прогнозують урожай зернових понад 80 млн. тонн. Такий результат повинні забезпечити нові, більш продуктивні сорти зернових. За підрахунками фахівців, щоб отримати такий обсяг хліба, у галузь необхідно вкласти щонайменше 270 мільярдів гривень, 220 з яких повинно буде піти тільки на покупку нової техніки. Крім того, аграріям не вистачає й добрив: в Україні взагалі не підживлюється кожний четвертий гектар. Подібна ситуація і з засобами захисту рослин.

Однак учений підкреслює, що допомогти заощадити на останніх теоретично могли б генно-модифіковані культури. Хоча їхнє вирощування в Україні і заборонене, учені покладають на ГМО великі надії, маючи для цього цілком економічні підстави.

Як повідомлялося, відповідно до рішення Кабміну, Інститут харчової біотехнології та геноміки є відповідальним за випробування генно-модифікованих організмів. У непростій ситуації, що склалася у нашій державі у відношенні ГМО, учені цієї установи насмілилися здійснити дослідження потенційного економічного та екологічного ефекту від впровадження сучасних генно-модифікованих культур в аграрному секторі України на прикладі сої, цукрового буряка, кукурудзи і рапсу.

За їхніми даними, якщо українські фермери застосують новітні технології, то вже в перший рік зможуть досягнути чистого зростання рівня рентабельності господарств на більш ніж 4 мільярди гривень. Отже, один відсоток прибутку ВВП України може бути досягнутий за рахунок більш високої врожайності, що потенційно зросте в межах 0,9-3,2 мільйони тонн. Загальний обсяг застосування гербіцидів скоротиться на 4,4-7,8%, що, відповідно, приведе до значного заощадження пального, а значить і до зменшення викидів вуглекислого газу.

ДОВІДКА

В Україні офіційно відкрили проект TWINNING “Надання допомоги Україні в наближенні законодавства у сфері фітосанітарії й адміністративних принципів відповідно до Європейських стандартів”. Проект буде діяти в Україні протягом 21 місяця, а на його впровадження ЄС виділить понад 1,2 мільйони євро. Він буде реалізовуватися при участі консорціуму, у який входять Німеччина, Франція, Латвія та Литва. Завдяки проекту TWINNING Державній ветеринарній і фітосанітарній службі буде надана допомога при розробці та впровадженні законодавчих, нормативних, технічних заходів, зокрема, систем якості і прийняття рішень, що базуються на проведенні аналізу фітосанітарного ризику. До того ж, проект відповідає вітчизняним програмам розвитку.

Ведучим виробником біотехнологічних культур у світі є США. У списку лідерів - Китай, Індія, Бразилія, Аргентина, ПАР. У цілому, торік близько 17 мільйонів фермерів у 28 країнах світу засіяли генно-модифіковані рослини на площі 170 мільйонів гектарів. Ще 31 країна надала дозвіл на імпорт і використання їх як продуктів харчування та кормів.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 3017 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Традиційна медицина»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...