Отруйне майно: як начиння з алюмінію й пластика впливає на здоров’я
Пам’ятаєте, як у фільмі «Айболить-66» улюблений звірятами доктор урезонив Бармалея? «Дивися, скільки в мене добра!» - похвастався розбійник. «Хіба це добро? Це - барахло», - мудро помітив Айболить. От і ми нерідко перетворюємо своє житло в склади нікому не потрібних речей, які лише займають місце й обтяжують нас зайвими турботами.
Тим часом, не тільки фахівці з фен-шуй, але й лікарі-натуропати упевнені: очищаючи свої будинки від завалів зайвого майна, ми забираємо перешкоди на шляху руху настільки необхідної нам життєвої енергії. І це може вберегти нас від багатьох психічних і фізичних проблем.
ПУТІВНИК ПО КУХОННОМУ ПОСУДУ
Відомий у США фахівець із боротьби з невиліковними захворюваннями Річард Шульце у своїй книзі «Здоров’я й лікування за допомогою здорового глузду» стверджує: «Вилікувати хворобу й видужати дуже просто й легко. Усе, що ви повинні зробити, - це спершу припинити робити те, що ви робили для створення хвороби, і почати створювати нові звички, які вас вилікують і створять прекрасне здоров’я». Автор книги пропонує читачам зробити «20 кроків до створення нового, здорового життя». І один із цих кроків - рятування від «сміття», під яким Шульце має на увазі непотрібні речі: він називає їхнім отрутним майном.
На жаль, далеко не всі готові до такої матеріального на вид «емоційного очищення». Особливо важко розстаються з віджилими своє речами люди похилого віку: їм здається, що вони зберігають сімейні реліквії. Однак у такий спосіб дуже вже запасливі старі прирікають на емоційні роздирання своїх спадкоємців, які будуть змушені розгрібати сімейні «барахолки», викидаючи масу морально й фізично застарілих речей (часто поїдених міллю) у сміттєві баки. Оберігаючи дітей і онуків від цієї неприємної місії, можна значно полегшити й своє власне життя.
«Я знайшов, що звільнення від однієї третини вашого майна - один із самих потужних лікувальних інструментів, які я застосовував у клініці, - пише Річард Шульце. - Я звичайно називав цей процес «trashing» (розгром, викид сміття, мотлоху). Поховайте своє майно перш, ніж воно поховає вас… Пам’ятайте, що всі ці речі - це не ви, і вони відволікають вас від життя, і вони зроблять вас хворими. Позбудьтеся всього цього».
КОЛИ СКОВОРІДКА Б’Є ПО МІЗКАХ І НЕРВАМ
У італійців прийнято перед Новим роком розставатися з речами, які вийшли з моди, й навіть виставляти на вулицю старі меблі. У нас зараз не той час, щоб розкидатися столами й стільцями, але заради власного здоров’я варто придивитися до предметів, які можуть йому нашкодити. І почати треба з кухні, екологія якої повинна бути бездоганною. Проведіть ревізію каструль і сковорідок і видаліть зі свого побуту посуд з алюмінію. Його використання в американській армії заборонили багато років тому, а в розвинених країнах Європи взагалі припинили виробництво кухонного начиння із цього металу.
Через їжу, приготовлену в алюмінієвих каструлях і пательнях, в організм попадають іони алюмінію. Метал цей ніжний, він легко відскрібається зі стінок посуду. Коли ретельно витираєш алюмінієву каструлю рушником, на ньому залишаються сірі плями. Можна собі представити, скільки іонів алюмінію ми одержуємо, коли посудина сильно нагрівається під час приготування обіду.
Алюміній здатний накопичуватися в організмі, що чревате важкими захворюваннями. Він змінює енергообмін у клітинах, через що ті втрачають здатність до нормального розмноження й починають ділитися хаотично, викликаючи рак. Встановлено, що алюміній негативно впливає на обмін речовин і на нервову систему.
До найважливіших клінічних проявів нейротоксичної дії алюмінію відносять порушення рухової активності, судоми, втрату пам’яті, психопатичні реакції.
Фізичними ознаками отруєння алюмінієм можуть бути ламкі кості або остеопороз, порушення роботи нирок.
Особливо небезпечним є негативний вплив іонів алюмінію для дітей і людей похилого віку. У малят надлишок алюмінію викликає підвищену збудливість, порушення моторних реакцій, анемію, головні болі, захворювання нирок, печінки, коліти. Невипадково алюмінієвий посуд забороняють використовувати в дитячих садках. Результатом навіть невеликого підвищення кількості іонів алюмінію в організмі підлітка може бути його гіперактивність, надмірна збудливість, агресивність, погіршення пам’яті й труднощі в навчанні.
У деяких дослідженнях алюміній зв’язують із поразками мозку, характерними для хвороби Альцгеймера (у волоссі хворих знаходять підвищений вміст алюмінію).
На думку вчених, тара, що містить в собі алюміній, непридатна для зберігання більшості продуктів, особливо круп, солі й цукру: м’який метал залишається на їхній твердій поверхні й переходить у їжу. Заодно з алюмінієвим посудом і контейнерами для зберігання продуктів бажано викинути й алюмінієву фольгу, у якій так люблять запікати м’ясо наші господарки.
ПЛАСТМАСОВІ ВОРОГИ ДІТЕЙ
Роблячи генеральне прибирання в кухні, варто викинути й прозорі, тверді контейнери для продуктів, що мають маркування «7» або «pc» (що означає полікарбонат). Контейнери цих типів можуть містити токсичну речовину - бісфенол. Нещодавно впливовий американський журнал для споживачів «Консомер репорт» опублікував статтю, присвячену пагубному впливу цієї речовини на здоров’я. За структурою бісфенол А дуже схожий з жіночим гормоном естрогеном, тобто, фактично це його синтетичний аналог. Накопичуючись в організмі, бісфенол приводить до порушення дітородної функції, прискоренню полового старіння, негативно впливає на мозок, збільшує ризик розвитку у плода синдрому Дауна й появи онкологічних захворювань.
Незважаючи на свій негативний вплив на організм людини, бісфенол А широко застосовується в пластмасовій промисловості. Він використовується в процесі виробництва твердого полікарбонатного пластику, з якого роблять дитячі пляшечки, пляшки для напоїв, контейнери для впакування продуктів.
Деякі країни намагаються із цим боротися. У конгресі США розглядаються кілька законопроектів, пов’язаних із забороною використання бісфенола для виробництва харчових контейнерів і пляшок. У штаті Каліфорнія при виробництві впакувань для дитячого харчування вже виключено застосування бісфенола А. Японські виробники за власною ініціативою ще в 1997 році виключили бісфенол зі складу покриття для консервних банок. Ну а самою прогресивною в цьому плані є Канада, де в 2008 році заборонили продаж молочних сумішей у пляшках, що містять бісфенол А.
При нагріванні їжі в пластмасовій упаковці пари бісфенолу А можуть потрапити з мікротріщин на пластику прямо в їжу. Розігрівати їжу необхідно в скляному або керамічному посуді, призначеному для мікрохвильових печей.
Щоб бісфенол не проникав у продукти, не зберігайте їх у деформованих або тріснутих старих пластмасових контейнерах. На щастя, останнім часом найбільш свідомі виробники пластикового посуду відмовилися від використання бісфенола, так що контейнери нового покоління, хоч і дорожче, але зате менш небезпечні для здоров’я. А от зі старими пластмасовими виробами краще безжалісно розпрощатися.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2315 |
© Газета Домовик 2012-2023