Екологічні міфи: берегти воду нема сенсу, а економічні лампочки шкодять планеті

28 квітня 2014

Екологія сьогодні - тренд. Ми намагаємося жити екологічно, купувати тільки «етичний до природи товар» (що не тестувався на тваринах, при виробництві якого не наносилася втрата природі), сортувати сміття, заощаджувати воду й електроенергію, користуватися екологічною побутовою хімією.

Усе це - частина соціальної реклами: нас агітують рятувати планету, вносити вклад у збереження природних ресурсів. Але іноді заклики до екологічного способу життя є не тільки безглуздими, але й шкідливими. Ми постаралися з'ясувати правду про п'ять найбільш популярних екологічних міфів: що з того, що радять захисники планети, варто робити, а що ні? У цьому газеті "Сьогодні" допомогли експерти з основних екологічних напрямків: еколог Володимир Борейко, радник з інформаційної політики «Київводоканала» Вікторія Яковлева, представник тематичного напрямку з хімічної безпеки ВЕОО «Мама-86» Денис Павловський, заступник голови української молодіжної кліматичної асоціації (УМКА) Інна Дацюк і доктор наук інституту харчових технологій Василь Пасічник.

Найчастіше, щоб «екологізувати» свій продукт і тим самим зробити його модним, компанії підкреслюють «зелені» достоїнства товару, приховуючи неприємну правду. 

Яскравий приклад - рекламна кампанія одного з найбільших виробників мінеральної води: мовляв, при виробництві пластикових пляшок вони використовують на 30% менше пластику, тим самим наносячи меншу втрату природі. Правда ж у тому, що екологічніше пити воду з багаторазової скляної пляшки, а не множити кількість пластику, нехай і в меншій кількості, чим інші виробники. Також в еко-рекламі можна зустріти й неконкретне слово «натуральний». Забуваючи про те, що миш'як і ртуть ми теж можемо віднести до натуральної хімії.

ШКІДЛИВА ОРГАНІКА

Ті, хто ратують за органічне харчування, декларують два правила. Перше - харчуватися продуктами, зробленими без хімії. Друге - відмовитися від продуктів тваринного походження: їхнє виробництво негативно впливає на екологію. Щоб виростити худобину, потрібно вирубувати ліси під поля з кормовими культурами, облаштовувати хліва, використовуючи для цього величезну кількість води й електрики. А відходи життєдіяльності тварин, якщо їм колють антибіотики, отруюють ґрунт. «Органічні продукти в Україні виготовляють лише в декількох зонах (в основному на Закарпатті та у південних областях), які відповідають усім умовам, - говорить Василь Пасічник. - Звичайно, м'ясо курки, що гуляла по траві і клювала зерна, краще, ніж у курятини, що знаходиться без руху в пташнику і вигодуваної комбікормами. Але не варто думати, що органічні продукти - панацея: здоровій людині м'ясо з антибіотиками може нічим не загрожувати, а слабкому і суперорганічне не допоможе». Що стосується суворого вегетаріанства, то Олександра Кириленко вважає: «Якщо з лактовегетаріанством (допускаються молочні продукти) можна примиритися, то суворе веганство (повна відмова від продуктів тваринного походження) є неприпустим. Вегани можуть страждати від недоліку повноцінного білка, що веде до анемії, проблем з нервовою системою, падіння імунітету».

МІНЯЄМО ЛАМПИ

Для економії електроенергії у світі щороку проводиться масштабна акція «День землі» (остання була 29 березня): рекомендується на одну годину вимкнути світло в житлових будинках, у всіх будинках і публічних спорудженнях (у минулі роки повністю гаснула Ейфелева вежа, американський Емпайр-стейт-Білдинг у Нью-Йорку, тайваньський Тайбей та інші культові будинки). Незважаючи на те, що реальної користі «темна година» не несе (у перші 10 хвилин після вмикання електроенергії всі зекономлені кіловати повертаються) «екологи» визнають її необхідність: це привертає увагу до проблеми. Правда, Володимир Борейко вважає: «Заощаджувати електроенергію потрібно, але з розумом. Наприклад, зараз ідуть масові заклики замінити лампи накалювання на люмінісцентні, що споживають менше електроенергії. При цьому умовчують, що шкоди від них не менше, ніж умовної економії: проблема в тому, що в Україні їх практично не утилізують (є лише кілька пунктів прийому). А одна така викинута лампочка спричинює більше шкоди (через пари ртуті, що в ній містяться), чим робота десятка ламп накалювання. Тому для економії беріть безпечні світлодіодні лампи». Економія може бути не тільки в лампочках: виключайте світло, де воно не потрібне, періть одяг при повному завантаженні барабана тощо.

БЕЗ ДОБАВОК

Останнім часом широко рекламують так звану «зелену» побутову хімію, що не викликає алергії і не забруднює природу. Денис Павловський пояснює: «Головне розходження між дорогою еко-хімією і звичайним порошком у тому, що в дешевому варіанті виробники пропонують той же порошок, але з баластом: різноманітними хімічними ароматизаторами, віддушками та солями, які мало впливають на миючі властивості, зате додають об'єму. А «екозасоби» не мають таких домішок; виробники можуть називати такі засоби екологічними, хоча миючий склад їх ідентичний звичайним».

І ще одна порада з приводу складу: на упаковках компоненти завжди вказують у порядку їхнього убування. Наприклад, якщо на упаковці написано «з лавандою», а цей компонент зазначений у самому кінці, то цієї речовини там - мізер, хоч вона і зазначена на упаковці величезними літерами.

НЕХАЙ ТЕЧЕ

Часто ми чуємо, що води на планеті стає усе менше; мовляв, буквально через кілька років через відсутність вологи будуть війни. Наприклад, жителі Африки змушені обмежуватися 5 л води на день, у той час як житель європейського мегаполіса може спустити і 300 л у стік. Є й інша сторона медалі: якщо в стоках мало води, то для їхнього промивання знадобляться мільйони літрів чистої води. Отут є залежність: чим менше води проходить по стоках, тим більше доведеться її витрачати. Вікторія Яковлева пояснює: «Коли прокладалися основні комунікації, Київ був промисловим містом, яке за день споживало близько 1,5 млн кубометрів води. Зараз після зупинки багатьох підприємств і зважаючи на те, що населення почало заощаджувати воду, її споживання знизилося у два рази. У підсумку труби, які початково були розраховані на пропуск великої кількості використаної води, тепер очищаються водою чистою. Вода зараз коштує недорого: 3-4 грн за куб з водовідведенням; у середньому, родина з трьох чоловік платить 15-30 грн на місяць за воду, котра після очищення на Бортничеській станції повертається в Чорне море. Тому я не бачу смислу в особливій економії». Звичайно, не варто лити воду цілодобово, але економія має бути помірною. За розрахунками комунальників, на день людині потрібно використати 120-200 л води.

МІНІМУМ МОТЛОХУ

Те, що сміття треба сортувати сучасні українці вже зрозуміли. А ось із другим кроком - створенням необхідних умов для його переробки - у нас поки проблеми. На виробництво вторинної сировини в країні йде лише 5% відходів; для переробки інших 95% сміття, на жаль, не вистачає виробничих потужностей. І - відповідальності комунальників. Так, Володимир Борейко скаржиться: «Найчастіше сміттєзбиральна машина звалює все сміття (і сортоване, і не сортоване) разом і відвозить на смітник. Не варто забувати і про те, що контейнери для пластику встановлені тільки у великих містах, а ось у регіонах навіть мінімальних умов для сортування сміття не створено. Тому на сьогодні єдине, чим ми можемо допомогти планеті, - це мінімізувати створення власного сміття. Наприклад, відмовитися від покупки води в пластикових пляшках, очищаючи воду вдома за допомогою фільтрів.

За матеріалами: «Сегодня»
 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 2157 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Куточок споживача»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...